219. Предмет поставки

Згідно зі ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити ш нього певну грошову суму.

Договір поставки відноситься до найбільш поширених договорів у підприємницькій діяльності, який розглядається у ЦК як особливий вид договору купівлі-продажу, спрямований на відплатний перехід права власності від продавця (постачальника) до покупця.

Предметом поставки є товари, під якими слід розуміти як продукцію виробничо-те нічного призначення, так і вироби народного споживання.

220. Форма договору поставки

Організації роздрібної торгівлі набувають товар для продажу населенню або в оптових перепродавців, або у виробників продукції. При цьому оформляються або договір купівлі-продажу, або договір поставки.

При тривалих господарських зв'язках оформляється договір поставки. У такому договорі домовляються про умови і порядок проміжних поставок (графік поставок). Договором може бути передбачено порядок поставки товарів за заявками, у тому числі щоденним.

Форма договору поставки. Договори поставки (як й інші господарські договори) укладаються лише письмовій формі; повній - шляхом підписання єдиного документа чи скороченій - шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами чи шляхом прийняття постачальником замовлення покупця до виконання

221. Порядок реалізації договору поставки

До договору купівлі-продажу найбільш подібний договір поставки (в деяких випадках навіть важко визначити відмінність між цими договорами та належність їх до певного підвиду договору на реалізацію товару/майна - договору купівлі-продажу чи договору поставки). Складність розмежування цих двох споріднених договорів пов'язана також із відмінними положеннями в Господарському та Цивільному кодексах щодо цих договорів.

По-перше, відповідно до Цивільного кодексу України договір поставки є різновидом договору купівлі-продажу.

Також у ЦК закріплено більш широке поняття договору поставки, ніж у ГК, оскільки:

в ЦК відсутні обмеження щодо суб'єктного складу цього договору, тоді як, згідно з ГК України, сторонами договору поставки можуть бути лише суб'єкти господарювання. Укладення суб'єктом господарювання договору на реалізацію його продукції (товарів) негосподарюючим суб'єктам відповідно до ГК України свідчить про укладення договору купівлі-продажу, а не поставки (навіть за наявності інших ознак, характерних для цього договору);

якщо Господарським кодексом сфера застосування договору поставки обмежена сферою господарювання, то відповідно до Цивільного кодексу обмеження менш значні. Відтак Цивільний кодекс не містить заборон застосування договору поставки у відносинах між виробником чи торговельною організацією щодо матеріально-технічного забезпечення статутної (основної) діяльності закладів культури, охорони здоров'я, благодійних, релігійних та інших організацій.