4.4. Порядок виконання роботи

4.4.1. Після дозволу викладача увімкнути лабораторний макет і вимірювальні прилади.

4.4.2. Встановити перемикачем S число витків W₂, що відповідає завданню.

4.4.3. Визначити коефіцієнт трансформації, для чого виміряти напруги холостого ходу в первинній і вторинній обмотках трансформатора за формулою

.

4.4.4. Зняти залежності U₁(R_H), I₁(R_H), U₂(R_H), I₂(R_H) для значень R_H , зазначених у табл. 4.2.

4.4.5. Обчислити:

;

;

;

.

Результати експерименту і розрахунку занести в табл. 4.2.

4.5. Зміст та оформлення звіту

Звіт повинен містити:

• принципову й еквівалентну схеми трансформатора;

• експериментальні та обчислені дані, зведені в табл. 4.2;

• графіки U₂(R_H), I₂(R_H), η _Т(α ), P₂(α ), побудовані на міліметрівці;

• залежності U₂(R_H), I₂(R_H) доцільно будувати в одній загальній системі координат; η _Т(α ), P₂(α ) будуються на іншому графіку;

  • короткий аналіз отриманих результатів з поясненням можливих причин розбіжності розрахункових і експериментальних даних.

Контрольні запитання

1. Для чого використовується трансформатор?

2. Принцип роботи трансформатора.

3. Чи є трансформатор підсилювачем потужності?

4. Схема заміщення однофазного трансформатора.

5. Як виміряти потужність P₁, споживану трансформатором від джерела?

6. Як виміряти потужність Р₂ в активному

навантаженні, включену у вторинну обмотку трансформатора?

7. Які режими роботи трансформатора ви знаєте?

8. Що таке струм холостого ходу трансформатора?

9. Як зменшити струм холостого ходу?

10. Як виміряти струм холостого ходу?

11. Що таке коефіцієнт трансформації і від чого він залежить?

12. Що таке знижувальний (підвищувальний) трансформатор?

13. Як експериментально виміряти коефіцієнт трансформації трансформатора?

14. Що таке оптимально внесений опір навантаження?

15. За якої умови передається максимальна потужність у навантаження (навантаження чисто активне)?

16. Що таке ККД трансформатора?

17. Від чого залежить ККД трансформатора?

18. Як можна збільшити ККД трансформатора?

19. Як експериментально виміряти ККД трансформатора?

Джерела інформації

Касаткин А.С. Электротехника./ А.С. Касаткин, М.В. Немцов. − М. : Энергоиздат, 1983. − С. 167−178, 180−182, 193−198.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5

Дослідження підсилювальних властивостей

біполярного транзистора

5.1. Ціль роботи

Закріплення отриманих знань про біполярні транзистори. Набуття практичних навичок визначення основних h-параметрів транзистора зі статичних характеристик. З'ясування основних фізичних процесів у підсилювальному каскаді. Освоєння графоаналітичного методу аналізу роботи підсилювального каскаду.

Закріплення навичок роботи з вимірювальними приладами (генератор гармонійних сигналів, осцилограф, електронний мілівольтметр).

5.2. Опис лабораторного макета

Досліджується транзистор КТ 601 А, включений із загальним емітером. Схема включення транзистора, рис. 5.1, зображена на передній панелі макета. Це схема найпростішого резисторного підсилювального каскаду.

Рисунок 5.1

Крім схеми, на передній панелі макета розташовані:

• органи керування для регулювання режиму транзистора за постійним струмом;

• вимірювальні прилади для контролю значень постійних струмів і напруг у схемі;

• гнізда для приєднання зовнішніх вимірювальних приладів;

• зображення статичних вольтамперних характеристик (ВАХ) транзистора.

Для зручності зняття копій з цих характеристик передбачене їх підсвічування, яке вмикається кнопкою "Подсвет".

Міліамперметри, розташовані на вертикальній частині передньої панелі макета, дозволяють вимірювати постійні складові струму бази I_б (у межах від 0 до 0,5 мА) і струму колектора I_к (у межах від 0 до 10 мА).

Вольтметр, що розташований поруч із міліамперметром, дозволяє вимірювати постійні складові напруги U_ке (у межах від 0 до 20 B) або напруги U_бе (у межах від 0 до 1 В). Режим вимірювання визначається положенням перемикача, що знаходиться під вольтметром.

Для установки стрілки вольтметра на нуль при вимірюванні U_бе передбачена кнопка "Уст. 0 U_бе" і ручка регулювання, що знаходиться поруч з нею.

Ряд кнопок зверху дозволяє вибрати значення включеного в схему резистора R_к: 0; 1; 1,5; 2 або 3 кОм; ряд знизу – значення напруги джерела живлення Е_к: 0; 10; 15; 20 В.

Регулювання джерела живлення E_б дозволяє змінювати значення постійної складової струму бази. Резистор R1 у колі бази має опір 51 Ом.

При дослідженні підсилювальних властивостей транзистора зі змінним струмом до бази транзистора через розділяючий конденсатор С1 підключають генератор синусоїдальної напруги. Для запобігання виходу транзистора з ладу при занадто великому вхідному сигналі у макеті передбачена схема захисту від перевантажень. Якщо амплітудне значення напруги, що подається з генератора, перевищує 1 В, схема захисту спрацьовує, генератор відключається й загоряється табло "Перегрузка". Подальша робота можлива при зменшенні напруги генератора.