Тема 11. Вплив інфляції на процеси ціноутворення

 

11.1. Оцінка інфляційного очікування

В умовах зміни факторів макро- та мікросередовища цінова стратегія виробника не може бути достатньо обґрунтована без оцінки інфляційного очікування. Це обґрунтований та зважений прогноз зміни ціни на продукцію виробника та ресурси, які він закуповує з урахуванням загального інфляційного фактору зростання цін в економіці на період, що планується.

Для оцінки інфляційного очікування у ціновій стратегії підприємства можна використати показники, які прийняті у статистичній практиці та соціально-економічному прогнозуванні.

 

11.2. Показники, які використовують для оцінки інфляційного очікування

Показники, які використовують для оцінки інфляційного очікування:

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) є загальним показником зміни цін та тарифів на споживчі товари та платні послуги.

Індекс цін виробників промислової продукції.

Індекс тарифів на вантажні перевезення відображає їх динаміку для усіх видів транспорту загального користування.

Індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції господарствами суспільного сектору.

Індекс капітальних вкладень.

Індекс цін на будівельно-монтажні роботи.

 

11.3.  Інформація, яка необхідна для оцінки інфляційного очікування

Інформація поділяється на внутрішню та зовнішню.

До зовнішніх джерел інформації відносяться:

Прогноз економічного та соціального розвитку країни;

Проект бюджету уряду країни на наступний рік, в якому подаються очікувані темпи інфляції;

Розрахунки Національного банку України про можливі темпи інфляції;

Дані опитувань, які проводяться різноманітними організаціями і публікуються в засобах масової інформації;

Оцінки експертів, які проводяться у приватному порядку.

До внутрішніх джерел відносяться опитування власних працівників підприємства.

 

11.4.  Етапи оцінки інфляційного очікування

Оцінка інфляційного очікування  включає такі етапи:

Уточнення конкретних показників динаміки цін, які підлягають оцінці та прогнозуванню, а також визначення періоду прогнозування.

Підготовка інформації та аналіз вихідних даних за попередній період, як за показниками прогнозу, які містяться у його висновках, так і за факторами і умовами, які впливають на кінцеві показники.

Виявлення факторів та умов, які будуть впливати на темпи інфляції, визначення кількісної міри такого впливу;

Розрахунок темпу інфляції;

Ймовірна оцінка інфляційного очікування за схемами найбільш сприятливої соціально-економічної ситуації та найменш сприятливої.

При оцінці темпу інфляції необхідно враховувати:

- грошово-кредитну та фінансову політику держави (кредитну та емісійну політику Нацбанку, бюджетну політику уряду);

- динаміку виробництва товарів та послуг, зокрема динаміку ВВП у прогнозованому періоді.

Тема 12. Оцінка помилки та ризику у встановлені ціни

 

12.1.  Роль оцінки ризику рішень, які приймаються у ціноутворенні

 

Встановлені ціни на продукцію та послуги, які реалізує підприємство завжди складає найбільшу складову підприємницького ризику. Помилка у встановленні ціни на продукцію виробника на 1 % призводить до втрати виручки від реалізації не менш ніж на 1%, а при еластичності попиту на продукцію – 2-3%. При рентабельності продукції – 10-15%. 1% помилки у ціні може призвести до втрати прибутку у розмірі 5-10%, а при еластичності попиту ці втрати можуть подвоїтися та потроїтися.

У підприємницькій діяльності важливо кількісно оцінити ризик, щоб порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів і вибрати той із них, який найбільше відповідає стратегії ризику,  прийнятій підприємством.

 

12.2. Визначення ризику у ціноутворенні

Ризик у підприємництві – це ймовірність виникнення збитків чи інших втрат в результаті того, що подія, яка передбачалась прогнозом, планом чи проектом не здійснилася. Отже ризик – це ймовірне поняття, яке може бути вивчене чи виміряне у термінах теорії ймовірності та математичної статистики.

Ринкова ціна по своїй природі – це випадкова величина, яка в умовах кон’юнктури ринку внаслідок угоди купівлі-продажу приймає одне і лише одне можливе значення, яке наперед точно не відоме і залежить від ряду причин. Проте для випадкової величини може бути визначена функція розподілу ймовірності, яка дозволяє визначити ступінь ризику. У практичних розрахунках використовуються найбільш вживані у теорії ймовірності стандартні функції розподілу ймовірності. Зокрема – нормальний розподіл ймовірності (розподіл Гауса), показники експоненціального розподілу ймовірності.

 

12.3. Показники, які використовуються для оцінки ризику у ціноутворенні

У оцінці підприємницького ризику використовуються наступні основні характеристики:

-          математичне очікування значення економічного показника, яке  зумовлене невизначеністю ситуації. Звичайно визначається як середньозважене по імовірності всіх можливих його значень, де імовірність кожного значення визначається як питома вага або статистична частота;

-          абсолютне відхилення можливих випадкових значень економічного показника від математичного очікування цього показника. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника;

-          дисперсія дає більш загальну оцінку відхилень і являє собою суму квадратів відхилень конкретних показників (варіацій) від математичного очікування, тобто середнього очікуваного його значення;

-          середнє квадратичне відхилення, або стандартне відхилення, являє собою квадратний корінь з дисперсії;

-          коефіцієнт варіації випадкової величини V(х) являє собою виражене в процентах відношення середнього квадратичного відхилення до математичного очікування, або середньозваженого  значення цієї величини.

Середнє квадратичне відхилення s обчислюється на відміну від дисперсії в тій же розмірності, що і сама випадкова величина. Воно має надзвичайно важливе значення для критеріальної характеристики так званого принципу практичної упевненості.

Середнє квадратичне відхилення дозволяє визначити кількісні інтервали принципу практичної упевненості у вигляді «правила трьох сигм»: якщо випадкова величина розподілена нормально, то абсолютна величина її відхилення від математичного очікування не перевершує потрійного середнього квадратичного відхилення. Це може статися лише у 0,27% випадків.

Проте у підприємницькій діяльності надійніше користуватися принципом розумної упевненості або принципом розумного ризику.

Принцип розумної упевненості або розумного ризику у підприємницькій діяльності означає, що в прийнятті рішення керуються таким співвідношенням імовірностей здійснення і нездійснення події, при якому приблизно дві третини шансів сприяє успіху і одна третина шансів йому не сприяє.