Завдання 1.1.

За даними 15 підприємств (додаток А) провести просте аналітичне групування сільськогосподарських підприємств району за урожайністю зернових культур, створивши три групи з рівним інтервалом. Виявити вплив рівня урожайності на економічну ефективність виробництва зерна (собівартість 1ц, затрати праці на 1ц зерна). Зробити висновки.

За даними 15 підприємств (додаток А) провести просте аналітичне групування сільськогосподарських підприємств району за якістю ґрунтів, створивши три групи з рівним інтервалом. Виявити вплив рівня якості ґрунтів на урожайність зернових культур. Зробити висновки.

За даними 15 підприємств (додаток А) провести просте аналітичне групування сільськогосподарських підприємств району за кількістю внесених добрив під зернові культури, створивши три групи з рівним інтервалом. Виявити вплив цього фактора на урожайність зернових культур. Зробити висновки.

За даними 15 підприємств (додаток А) провести просте аналітичне групування сільськогосподарських підприємств району за рівнем забезпеченості технікою, створивши три групи з рівним інтервалом. Виявити вплив цього фактора на урожайність зернових культур. Зробити висновки.

За даними 30 підприємств (додаток А), використовуючи комбіноване групування, дослідити вплив кількості внесених добрив під зернові культури та якості ґрунтів на урожайність зернових культур. При цьому виділити три групи за якістю ґрунту і дві підгрупи по кількості внесених добрив. Зробити висновки.

За даними 30 підприємств (додаток А), використовуючи комбіноване групування, дослідити вплив кількості внесених добрив під зернові культури та якості ґрунтів на собівартість виробництва зернових культур. При цьому виділити три групи за якістю ґрунту і дві підгрупи по кількості внесених добрив. Зробити висновки.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

І. Кількість груп позначається через n і залежить від кількості одиниць обстеженої сукупності. Найчастіше в статистиці є 3-8 груп. Кількість груп може бути вирахувана як ; Точніше розрахунок може бути якщо групувальна ознака має плавний характер варіювання і при цьому застосовуються рівні інтервали, то кількість груп орієнтовно можна визначити за формулою американського вченого Стерджеса:

де n – кількість груп; N – чисельність сукупності.

Користуючись цією формулою, можна скласти номограму, яка по­казує залежність кількості груп від чисельності сукупності:

N	15-24	25-44	45-89	90-179	180-359	360-719	720-1439
n	5	6	7	8	9	10	11

Так вираховується кількість груп за кількісними ознаками, а для атрибутивних порядок встановлення кількості груп такий: n – кількість проявів явищ. А якщо ознака альтернативна, то кількість груп буде 2.

ІІ. Інтервалом групування називається різниця між максимальними і мінімальними значеннями ознаки в кожній групі.

За величиною інтервали поділяють на рівні і нерівні.

Рівні інтервали - якщо варіа­ція групувальної ознаки незначна, а розподіл одиниць сукупності має порівняно рівномірний характер, наприклад при групуванні посівних площ куль­тур за рівнем урожайності.

Якщо групувальна ознака змінюється в значних розмірах, застосо­вують нерівні (прогресивні) інтервали.

Нерівними називають інтерва­ли, в яких різниця між верхньою і нижньою межею неоднакова. Так, при вивченні розподілу аграрних підприємств за кількістю великої рогатої худоби на 1 січня кожного року використовують такі інтервали: 1—99 голів; 100—299; 300—599; 600-999; 1000-3000, понад 3000.

На практиці найчастіше інтервал буває рівний і закритий. Величину інтервалу при групуванні із застосуванням рівних інтер­валів визначають за формулою:

,

де i – величина інтервалу; x_max – максимальна величина групувальної ознаки; x_min – мінімальна величина групувальної ознаки; n – кількість груп.

Наприклад, якщо якість ґрунтів сільськогосподарських підприємств коливається в межах від 60 до 80 балів і потрібно згрупувати підприємства за їх якістю, утворивши при цьому 4 групи з рівними інтервалами, то величина інтервалу становитиме:

Відповідно до цього інтервали групування матимуть такий вигляд: до 65; 65—70; 70-75; понад 75 балів.

Саме воно і є різницею між min і max значенням кожної групи. Вони встановлюються так:

І група x_min¹ …x_max¹ , де: x_min¹= x_min; x_max¹=x_min¹+і;

II група x_min¹¹…x_max¹¹, де: x_min¹¹=x_max¹; x_max¹¹=x_min¹¹+і;

ІІІ група x_minⁿ…x_maxⁿ , де: x_minⁿ=x_max^n-1; x_max=x_minⁿ+i;

У статистичній практиці застосовують закриті і відкриті інтервали.

Закритими називають інтервали, в яких відомі мінімальні і максимальні значення ознаки (наприклад, групування трактористів-машиністів за стажем роботи: 5-10, 10-15 років і т. д.).

Від­критими називають інтервали, в яких невідомі мінімальні і макси­мальні значення. Відкритими можуть бути перший і останній інтерва­ли, наприклад при групуванні трактористів-машиністів за кількістю відпрацьованих днів за рік: до 200 днів, 200—250, 250—300, 300 і більше.

За вирахуваними межами групувальної ознаки розподіляються одиниці сукупності по групах і при цьому здійснюються записи до допоміжної групувальної таблиці ( табл.1.3).

Таблиця 1.3.

Групи сільськогосподарських підприємств за _____________

Групи господарств за_________ ___________	Номери підприємств	Вихідні та розрахункові дані для визначення середнього розміру
		чинникової ознаки			результативної ознаки
До______
Всього по групі
____
Всього по групі
Разом по сукупності

Дані цієї таблиці слугують для того, щоб заповнити заключну групову таблицю (табл.1.4).

Таблиця 1.4

Залежність_________________від ____________________________

(результативна ознака) (чинникова ознака)

Групи підпри­ємств за_________	Кількість підпри­ємств	В середньому по групі
		чинникова ознака	результативна ознака
І. До____
ІІ.
ІІІ. Більше_____
Разом по сукупності

На основі даних заключної групувальної таблиці формулюються повні і конкретні висновки згідно з завданнями, які були поставлені до групування.

ТЕСТИ

1. Визначення закономірностей і зв'язків у явищах має місце в наступних етапах статистичного дослідження:

а. зведення і групування

б. аналіз узагальнених результатів

в. статистичне спостереження

г. статистична перевірка

2. Теоретичною основою статистики є:

а. теорія вірогідності

б. економічна теорія

в. математичний метод

г. метод аналізу і синтезу

3. Статистична сукупність це:

а. окремий об'єкт, що має єдину якісну основу та характеризується певними ознакам

б. це окремий об'єкт, що має єдину якісну основу, але відрізняються певними ознаками

в. це сукупність об'єктів, які мають єдину якісну основу та спільні ознаки

г. це сукупність об'єктів, які мають єдину якісну основу, але відрізняються певними ознаками

4. Виділення в сукупності досліджуваних явищ якісно однорідних найважливіших типів за однією або кількома властивими ознаками називається:

а. аналіз

б. синтез

в. спостереження

г. групування

5. Етапи статистичного дослідження

а. статистичне спостереження

б. зведення і групування

в. аналіз узагальнених матеріалів

г. контрольний

6. Статистичні закономірності за змістом поділяють на:

а. закономірності розвитку

б. закономірності руху

в. закономірності зміни структури явища

г. закономірності варіації

7. За формою і змістом статистичні показники поділяють на

а. абсолютні

б. порівнювані

в. відносні

г. умовні

8. Статистика включає:

а. загальну теорію статистики

б. економічну статистику

в. політичну статистику

г. соціальну статистику

9. Загальна істотна ознака якого - небудь масового явища у її якісній і кількіс­ній визначеності це:

а. статистичний показник

б. варіація

в. закономірність

г. масове явище

10. Загальна теорія статистики розглядає:

а. критерії статистичної науки

б. принципи статистичної науки

в. категорії статистичної науки

г. принципи і методи кількісно - якісного аналізу масових даних

11. Зміст Закону великих чисел полягає в тому, що із збільшенням кількості спостережень вплив випадкових причин ...

а. посилюється

б. погашається

12. Об'єктом вивчення статистики є:

а. Соціальні, економічні, політичні та культурні явища суспільного життя

б. Соціальні, економічні, політичні та культурні процеси суспільного життя процеси суспільного життя

в. Соціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільного життя

г. Економіка країни

13. Кількість одиниць, які мають певну ознаку називається:

а. загальний розмір явища

б. обсяг явища

в. обсяг сукупності

г. частковий розмір явища

14. Статистика вивчає:

а. кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів у зв'язку з їх якісною стороною

б. вплив природних, технічних, соціальних та економічних факторів на економіку в цілому

в. закономірності соціально-економічного розвитку економіки

г. вплив соціально - економічних чинників на ефективність виробництва

15. Масові явища в статистиці є результатом:

а. визначення найвищих показників

б. узагальнення деякої сукупності фактів

в. опрацювання окремих показників

16. Особливостями, що відрізняють статистику від інших наук є:

а. кількісне висвітлення явищ суспільного життя у зв'язку з їх якісною стороною

б. кількісне висвітлення явищ суспільного життя

в. якісне висвітлення явищ суспільного життя

г. вивчення масових явиш

17. Метод масового спостереження є характерним для:

а. статистичного спостереження

б. зведення і групування

в. аналізу узагальнених даних

18. Основні категорії статистичної науки:

а. статистична сукупність

б. статистичний показник

в. статистична залежність

г. статистична закономірність

19. Основні завдання статистики полягають в наступному:

а. впровадження результатів наукових досліджень у виробництво

б. збирання статистичної інформації

в. розробка статистичної інформації

г. узагальнення статистичної інформації

20. Ознака, яка в межах сукупності має різні значення називається:

а. динамічною

б. варіюючою

в. мінливою

г. індивідуальною