Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Статистика стац жов.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.42 Mб
Скачать

Завдання 7.2. Множинна кореляція

За даними 10 підприємств, наведеними в додатку А, необхідно дослідити залежність між результативною ознакою та двома чинниками, які на неї впливають (урожайністю зернових культур та якістю ґрунтів і кількістю внесених мінеральних добрив; собівартістю 1ц зерна та урожайністю зернових культур і вартістю силових машин; трудомісткістю 1ц зерна та урожайністю зернових культур і вартістю силових машин) для чого: обчислити параметри рівняння множинної кореляційної залежності між цими явищами і дати їх економічну інтерпретацію; вирахувати і проаналізувати коефіцієнти кореляції, детермінації та еластичності. Результативна і чинникові ознаки встановлюються викладачем.

Методика виконання завдання

Кореляцію, за допомогою якої вивчається вплив на результативну ознаку двох і більше взаємопов’язаних факторних чинників, називають множинною. Багатофакторні регресійні моделі дають змогу оцінювати вплив на результативну ознаку кожного окремого із включених у рівняння факторів при фіксованому значенні (на середньому рівні) інших факторів. При цьому важливою умовою множинної кореляції є відсутність функціонального зв’язку між факторами.

При вивченні множинної кореляції можна застосувати як прямолінійні, так і криволінійні рівняння регресії.

І. Порядок обчислення рівняння множинної лінійної регресії розглянемо на прикладі даних про залежність урожайності зернових культур від кількості внесених добрив і затрат праці (таблиця 7.2).

ІІ. Знаходимо середні значення:

Таблиця 7.2

Вихідні і розрахункові дані для двофакторної кореляційно-регресійної моделі

Номер

господарства

Урожай-

ність,

ц/га

(y)

Затрати

праці,

люд.-год/га

(x)

Внесено добрив, ц/га

(z)

Розрахункові величини

x2

yx

y2

z2

yz

xz

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

38,5

26,5

39,4

55,3

28,5

31,8

42,6

48,2

26,7

44,2

39

32

41

50

33

35

40

44

30

42

3,0

1,1

2,9

3,0

0,9

1,6

2,2

3,4

1,2

2,9

1521

1024

1681

2500

1089

1225

1600

1936

900

1764

1501,5

848,0

1615,4

2765,0

940,5

1113,0

1704,0

2120,8

801,0

1856,4

1482,25

702,25

1552,36

3058,09

812,25

1011,24

1814,76

2323,24

712,89

1953,64

9,00

1,21

8,41

9,00

0,81

2,56

4,84

11,56

1,44

8,41

115,5

29,15

114,26

165,9

25,65

50,88

93,72

163,88

32,04

128,18

117,0

35,2

118,9

150,0

29,7

56,0

88,0

149,6

36,0

121,8

Разом

381,7

386

22,2

15240

15265,6

15422,97

57,24

919,16

902,2

ІІІ. Знаходимо середні квадратичні відхилення:

а) середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду затрат праці, людино-годин /га)

σ

б) середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду внесення добрив, ц/га)

σ

в) середнє квадратичне відхилення факторної ознаки (по ряду урожайності)

σ

Показниками тісноти зв’язку при множинній кореляції є парні, часткові і множинні (сукупні) коефіцієнти кореляції і множинний коефіцієнт детермінації.

ІV. Парні коефіцієнти кореляції використовують для вимірювання тісноти зв’язку між двома досліджуваними ознаками без врахування їх взаємодії з іншими ознаками, включеними в кореляційну модель. Методика розрахунку цих коефіцієнтів та їх інтерпретація така сама, як і методика розрахунку лінійного коефіцієнта парної кореляції при однофакторному зв’язку.

У нашому прикладі коефіцієнти парної кореляції дорівнюватимуть:

а) між урожайністю і затратами праці:

r - зв'язок щільний

б) між урожайністю і внесенням добрив:

r - зв'язок щільний

в) між затратами праці і внесенням добрив:

r - зв'язок щільний

V. Часткові коефіцієнти кореляції – характеризують тісноту зв’язку результативної ознаки з однією факторною ознакою при умові, що інші факторні ознаки перебувають на постійному рівні. Парний коефіцієнт кореляції між результативною і факторною ознаками, як правило, не дорівнює відповідному частковому коефіцієнту.

Коефіцієнти часткової кореляції:

- між урожайністю і затратами праці, при умові, що кількість внесених добрив знаходиться на постійному рівні

r

- між урожайністю і внесенням добрив, при умові, що затрати праці знаходяться на постійному рівні

r

- між внесенням добрив і затратами праці, при умові, що урожайність знаходиться на постійному рівні.

r

VІ. Коефіцієнт множинної кореляції є основним показником щільності зв'язку між результативною ознакою і факторами, які на неї впливають:

R

- між урожайністю, внесенням добрив і затратами праці існує щільний зв'язок.

VІІ. Коефіцієнт множинної (сукупної) детермінації показує, яка частка варіації досліджуваного результативного показника зумовлена впливом факторів, включених у рівняння множинної регресії:

Отже, в досліджуваній сукупності урожайність на 97,4% залежить від кількості внесених добрив та затрат праці в розрахунку на 1га, а на 2,6% - від інших факторів, невключених в дану кореляційно-регресійну модель.