69

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ І АУДИТУ

Методичні вказівки із дисципліни " статистика" студентів економічних спеціальностей

Умань – 2009

Укладачі: Бобко В.В., Мельник Л.Ю., Бурляй Г.В., Ратушна О.П., Славгородська А.А.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри обліку і аудиту, д.е.н., професор В.С. Уланчук.

Рецензенти:

Д.К. Семенда – завідувач кафедри економіки УДАУ, доцент, к.е.н.

Методичні вказівки схвалено і рекомендовано до друку кафедрою обліку і аудиту та методичною комісією факультету економіки і підприємництва Уманського державного аграрного університету (протокол засідання кафедри №__ від ____ _______________ 2009р. і протокол засідання методичної комісії №­­­___ від ____ _______________ 2009р.).

Тема 1: статистичне групування

ІНФОРМАЦІЯ

Статистичне групуван­ня — це розподіл усієї сукупності масових суспільних явищ на типи, групи і підгрупи за істотними для них ознаками з метою всебічної характеристики їх стану, розвитку і взаємодії.

Залежно від розв'язуваних завдань групування поділяють на типо­логічні, структурні і аналітичні.

Типологічні групування використовують для виділення соціально-економічних типів. До них належать розподіл населення на соціальні групи (робітники, службовці та ін.).

Структурне групування - це групування, яке досліджує структуру явищ. Під структурою розуміють питому вагу чисельності одиниць сукупності в групах до загальної чисельності одиниць сукупності, %. Прикладом є розподіл населення за статтю та віком.

Аналітичними називають групування, за допомогою яких вивчають взаємозв’язок між окремими ознаками статистичної сукупності.

В залежності від виду ознаки є результативні і факторні групування.

Результативним називають групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результатив­ний показник. Наприклад, аграрні підприємства поділено на групи за результативною ознакою - затратами праці на 1 ц продукції.

Факторним називають групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки.

За способом побудови розрізняють прості і комбінаційні групуван­ня.

Простим називають групування, в якому розподіл одиниць су­купності на групи здійснюють за однією ознакою. Наприклад, групування аграрних підприємств по впливу якості ґрунтів на урожайність зернових культур (табл.1.1).

Таблиця 1.1

Вплив якості ґрунтів на урожайність зернових культур

Групи підприємств за якістю грантів, балів	Кількість підприємств	Середня якість ґрунтів, балів	Урожайність зернових культур, ц/га
до 60	32	58,1	29,4
61-65	58	62,6	30,9
66-70	94	67,8	32,7

Із даних таблиці 1.1. видно, що з підвищенням якості ґрунтів урожайність зернових культур помітно зростає.

Комбінаційне - якщо одиниці сукупності поділяють на групи за двома або більше ознаками одночасно. При цьому сукупність одиниць спочатку поділяють на групи за однією ознакою, а потім однорідні групи поділяють на підгрупи за іншими ознаками. За допомогою аналітичних комбінаційних групувань досліджують вплив на результативну ознаку кожного фактора при інших вирівняних умовах. Прикладом комбінаційного аналітичного групування можуть бути дані табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Залежність продуктивності корів від рівня їх годівлі і живої маси

Групи підприємств за витратами кормів на корову, ц к.од.	Підгрупи підприємств за живою масою корів, кг	Кількість підприємств в групі	В середньому по групах
			витрати кормів на корову, ц к. од.	жива маса корови, кг	річний надій молока з корови, кг
до 40,0	До 450	47	38,2	437	3586
	451 і більше	52	38,4	465	4013
	Всього	99	38,3	452	3799
40,1 - 45,0	До 450	58	42,4	439	4378
	451 і більше	63	42,7	468	4866
	Всього	121	42,5	454	4622
45,1 і більше	До 450	41	47,2	438	5398
	451 і більше	43	47,6	468	5936
	Всього	84	47,3	453	5667
РАЗОМ		304	42,3	453	4650

Дані таблиці 1.2 свідчать, що із збільшенням витрат кормів на одну голову і живої маси корів збільшується надій молока від корови. Аналіз приростів продуктивності у групах підприємств дає змогу зробити висновок, що зростання рівня годівлі сприяє підвищенню окупності кормів.

При проведенні групування спочатку вибирають групувальну ознаку, яку позначають через Х.

Групувальні ознаки – це характерні особливості досліджуваного явища. Вони бувають:

атрибутивними (якісними) - які не мають кіль­кісного виразу і реєструються у вигляді текстового запису (наприклад, групи і різновиди ґрунтів);

кіль­кісними - реєструються числом. Вони є:

Дискретні - виражаються тільки цілими числами (наприклад, кількість машин, поголів'я тварин, кіль­кість працівників).

Безперервними - позначаються цілими і дробовими числами (наприклад, урожайність сільськогосподарських культур).

- альтернативні – є тільки 2 прояви;

Взає­мопов'язані ознаки поділяють на факторні і результативні.

Факторною називають ознаку, яка впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміну.

Результативною називають ознаку, яка змінюється під впливом фак­торної ознаки.

Наприклад, кількість пропусків студента і їх вплив на його успішність. Пропуски – факторна ознака, а успішність – результативна. Групувальною ознакою може бути будь-яка із вище перечислених, в залежності від завдання;

Є ряд правил при проведенні групування:

- якщо групувальна ознака не встановлена, то береться основна;

- якщо всього ознак, що характеризують сукупність – дві, то групувальною треба взяти факторну;

- якщо цих ознак більше двох, то групувальною треба взяти результативну;

При групуванні за атрибутивною ознакою кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначають кількістю різно­видів (градацій) цієї ознаки. Наприклад, при групуванні посівних площ озимої пшениці за сортами груп буде стільки, скільки сортів ви­рощується в господарстві.