- •Лекція з філософії
- •Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
- •1. Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- •2. Основні джерела філософії: міфологія, релігія.
- •3. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу.
- •Класифікація світогляду
- •Функції світогляду
- •Структура світогляду: світовідчуття; світосприйняття; світорозуміння.
- •4. Предмет і функції філософії. Філософія в системі культури.
- •Лекція з філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу. План:
- •1. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- •2. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії.
- •3. Проблеми філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.
- •Лекція з філософії
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження. План:
- •1. Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії.
- •3.Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.
- •4. Філософія Відродження: гуманістичний характер; науково-природничі погляди; соціально-політичні ідеї; етика Ренесансу. Проблема людської особистості.
- •Лекція з філософії
- •Тема 4. Філософія Нового часу. План:
- •1. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
- •2. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
- •3. Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
- •4. Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 5 . Філософія XIX -XX століть. План:
- •1. Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм.
- •2. Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії хіх-хх століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.
- •Проблеми знання і мови у філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 6. Філософська думка в Україні.
- •1. Джерела української філософської культури.
- •2. Становлення українського неоплатонізму хіу- хуі століть. Філософська думка українського ренесансу.
- •3. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.
- •4. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії.
- •5. Філософія т.Г. Шевченко.
- •6. Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.
- •7. „Культурне відродження" 20-х та філософське відродження 60 -х років XX століття. Сучасна філософська думка в Україні.
- •8. Філософська думка української діаспори.
- •Лекція з філософії
- •Тема 7-8. Проблема буття у філософії. Духовний вимір людського буття.
- •3. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •5. Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська та ін. Проблема вибору свободи і відповідальність.
- •Лекція з філософії
- •Тема 9-10. Основи філософського вчення про розвиток. Основний зміст пізнавальної діяльності.
- •1. Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв'язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку.
- •2. Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
- •Структура практики
- •Види практики
- •5. Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.
- •Лекція з філософії
- •Тема 11-12. Філософський аналіз суспільства. Філософська концепція людини. План:
- •1. Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
- •3. Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття „культура" як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством.
- •4. Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Сучасні концепції суспільного розвитку, його критерії.
- •5. Історичний результат як підсумок зіткнення різних сил і тенденцій у суспільному розвитку. Рушійні сили історичного розвитку. Роль і місце - насильства в історії.
- •6. Філософська концепція людини - основа наук про людину. Сутність людини. Праця і мова - фактори становлення й розвитку людини.
- •8. Самореалізація особи. Роль особистості в історії. Самоцінність людського життя. Сенс життя людини. Проблема людського щастя. Аморальність використання людини як засобу.
- •Лекція з філософії
- •Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.
- •1. Поняття „аксіологія". Місце аксіології в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.
- •3. Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.
- •1. Проблеми в царині міжнародних відносин:
- •2. Проблеми взаємодії між людиною і природою:
- •3. Проблеми всередині людського суспільства:
1. Проблеми в царині міжнародних відносин:
— «Конфлікт цивілізацій» між кількома великими соціокультурними та релігійними світами (християнська цивілізація, ісламська цивілізація), які намагаються розширити сферу свого впливу за рахунок один одного. Конфлікт цивілізацій відрізняється особливою масштабністю, виявляє себе в мирних і немирних формах протистояння І ведеться до «переможного кінця», оскільки ворогуючі сторони просто не здатні зрозуміти одна одну через різницю в мисленні.
— Проблема Півночі та Півдня — зменшення розриву в рівні розвитку між двома десятками індустріально розвинутих державу Європі, Америці та Азії, де живуть не більше 1 млрд. людей, та іншими країнами світу.
— Проблема міжнародного тероризму, який загрожує існуванню усталеного світопорядку через діяльність невеличких за чисельністю груп із власними Інтересами, обстоюваними насильницьким шляхом.
Проблеми людини: масове розповсюдження деяких хвороб (СНІД, онкологічні, серцево-судинні, діабет та ін..), які можуть стати епідеміями планетарного масштабу; постійно з’являються нові, невідомі хвороби; постійно погіршується здоров’я населення індустріально розвинених країн через погану екологію і не правильний спосіб життя; проблеми збереження культурні спадщини людства, взаємин між людьми, матеріальної і духовної забезпеченості життя, обмеження прав і свобод громадян, боротьби з міжнародним тероризмом, наркоманією та ін..
2. Проблеми взаємодії між людиною і природою:
— Екологічна проблема — людина бере від природи більше ресурсів для власних потреб, ніж природа встигає відтворювати.
— Енергетична і ресурсно-сировинна проблема — за нинішніх виробничих технологій і рівня споживання традиційних видів енергії та сировини людству їх може не вистачити вже через кілька десятків років.
3. Проблеми всередині людського суспільства:
— «Демографічний вибух» — швидке зростання населення планети, яке випереджає можливості його матеріального забезпечення.
— Продовольчо проблема — більшості населення планети не вистачає їжі в науково-обґрунтованих кількостях.
— Проблема освіти — значна частина населення планети залишається малограмотною або безграмотною, а в багатьох розвинених країнах рівень розвитку освіти відстає від потреб науково-технічного прогресу.
Шляхи та розв’язання глобальних проблем:
1. Масове роз’яснення значення масштабів глобальних проблем; формування нового світогляда, заснованого на принципі самоцінності всього живого на Землі;
2. Обов’язкове введення в освіту знань, пов’язаних із глобальними проблемами сучасності;
3. Міжнародна співпраця у справі розв’язання глобальних проблем на різних рівнях; створення нових міжнародних організацій, які б мали надзвичайні повноваження в розв’язанні глобальних проблем сучасності;
4. Міжнародне запровадження в економічні показники виробництва таких норм, що забезпечують фінансування, спрямовані на розв’язання глобальних проблем;
5. Розповсюдження нових технологій, що сприяють покращенню екологічної ситуації.
Велика роль належить громадським організаціям „Зелений світ” і „Грінпіс” та ін..
