- •Лекція з філософії
- •Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
- •1. Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- •2. Основні джерела філософії: міфологія, релігія.
- •3. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу.
- •Класифікація світогляду
- •Функції світогляду
- •Структура світогляду: світовідчуття; світосприйняття; світорозуміння.
- •4. Предмет і функції філософії. Філософія в системі культури.
- •Лекція з філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу. План:
- •1. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- •2. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії.
- •3. Проблеми філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.
- •Лекція з філософії
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження. План:
- •1. Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії.
- •3.Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.
- •4. Філософія Відродження: гуманістичний характер; науково-природничі погляди; соціально-політичні ідеї; етика Ренесансу. Проблема людської особистості.
- •Лекція з філософії
- •Тема 4. Філософія Нового часу. План:
- •1. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
- •2. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
- •3. Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
- •4. Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 5 . Філософія XIX -XX століть. План:
- •1. Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм.
- •2. Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії хіх-хх століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.
- •Проблеми знання і мови у філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 6. Філософська думка в Україні.
- •1. Джерела української філософської культури.
- •2. Становлення українського неоплатонізму хіу- хуі століть. Філософська думка українського ренесансу.
- •3. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.
- •4. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії.
- •5. Філософія т.Г. Шевченко.
- •6. Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.
- •7. „Культурне відродження" 20-х та філософське відродження 60 -х років XX століття. Сучасна філософська думка в Україні.
- •8. Філософська думка української діаспори.
- •Лекція з філософії
- •Тема 7-8. Проблема буття у філософії. Духовний вимір людського буття.
- •3. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •5. Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська та ін. Проблема вибору свободи і відповідальність.
- •Лекція з філософії
- •Тема 9-10. Основи філософського вчення про розвиток. Основний зміст пізнавальної діяльності.
- •1. Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв'язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку.
- •2. Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
- •Структура практики
- •Види практики
- •5. Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.
- •Лекція з філософії
- •Тема 11-12. Філософський аналіз суспільства. Філософська концепція людини. План:
- •1. Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
- •3. Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття „культура" як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством.
- •4. Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Сучасні концепції суспільного розвитку, його критерії.
- •5. Історичний результат як підсумок зіткнення різних сил і тенденцій у суспільному розвитку. Рушійні сили історичного розвитку. Роль і місце - насильства в історії.
- •6. Філософська концепція людини - основа наук про людину. Сутність людини. Праця і мова - фактори становлення й розвитку людини.
- •8. Самореалізація особи. Роль особистості в історії. Самоцінність людського життя. Сенс життя людини. Проблема людського щастя. Аморальність використання людини як засобу.
- •Лекція з філософії
- •Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.
- •1. Поняття „аксіологія". Місце аксіології в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.
- •3. Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.
- •1. Проблеми в царині міжнародних відносин:
- •2. Проблеми взаємодії між людиною і природою:
- •3. Проблеми всередині людського суспільства:
3. Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.
Головним негативним наслідком індустріалізації виробництва стало виникнення так званих глобальних проблем сучасності, зумовлених тим, що людська технічна та виробнича діяльність за своїми масштабами досягла вимірів загальнопланетарних процесів.
Глобальні проблеми сучасності:
1. Соціально-екологічні.
2. Соціально-економічні.
3. Соціально-політичні.
4. Проблеми людини.
Глобальними їх назвали саме тому, що вони охоплюють та впливають певною мірою на усе людство, усю земну кулю ( „глобус” з лат. „куля”).
Глобальні проблеми сучасності — найбільш масштабні проблеми, з якими стикається людство на сучасному етапі свого розвитку.
У зв’язку з цим і розв’язати їх може лише все людство або, принаймні, більшість його. Глобальні проблеми не можна розв’язати в межах окремих країн або окремих регіонів Землі.
Глобальні проблеми є супутніми тільки для XX ст. через низку причин, а саме через:
— зростання чисельності населення Землі;
— розвиток індустріальної економіки та її поширення практично на всі країни земної кулі;
— розширення масштабів людської діяльності за допомогою науки і техніки.
Ознаками глобальних проблем сучасності є:
— масштабність, оскільки вони зачіпають інтереси всього людства, всіх держав, незалежно від їх місцерозташування чи суспільно-політичного ладу;
— гострота — невирішеність цих проблем загрожує всьому живому на Землі;
— необхідність колективного вирішення об'єднаними зусиллями всього населення планети.
Соціально-екологічні проблеми – це проблеми, пов’язані з порушенням унаслідок людської діяльності рівноваги в геологічних, біохімічних процесах Землі та біосфери загалом. До комплексу екологічних проблем входять:
а) забруднення довкілля: воно настільки інтенсивне, що на Землі сьогодні майже немає екологічно чистих рік, до того ж забруднені водоймища, атмосфера, космічний простір планети;
б) знищення лісів, зеленого шару Землі через що відбулися зміни у водообмінних процесах планети у температурному режимі на її поверхні сучасна наука занепокоєна „парниковим ефектом”, в земній атмосфері, коли внаслідок виробничої діяльності відбуваються підвищення загальної температури; це загрожує таненням полярних льодів і відчутним підвищенням рівня води у світовому океані;
в) зменшення площі ґрунтів, придатних для рільництва внаслідок будівництва міст, шляхів, підприємств ерозії ґрунтів та ін..
Шляхи розв’язання соціально-екологічних проблем:
розробка і виконання міжнародної програми охорони навколишнього середовища;
ефективне природоохоронне законодавство зі стимулами і відповідальністю людей;
перехід до нової екологічної природоохоронної технологічної культури;
інформування людей про стан оточуючого середовища і формування екологічного світогляду в суспільстві.
Глобальні соціально-економічні проблеми:
ресурсів (енергетичних, сировинних);
продовольча;
демографічна;
економічна відсталість значної кількості країн.
Ефективність сучасного виробництва перебуває у прямо пропорційній залежності від рівня енергоозброєнності праці. Але саме виробництво енергії є чи не найбільшим екологічно небезпечним: теплові станції викидають у повітря тисячі тонн отруйних газів та твердих пилових відходів. Ядерні станції небезпечні через радіацію, а також необхідність захоронення відходів ядерного палива. Енергетика також є найпотужнішим чинником створення „парникового ефекту”. Намагання використовувати природні джерела енергії (сонячне випромінювання, вітер, припливи) поки що неефективні.
Загострились також проблеми пов’язані з хімічним виробництвом, із створенням різного роду штучних матеріалів. Без останніх неможливе ні сучасне виробництво, ні сучасні медицина та обчислювальна техніка. Але штучні матеріали не піддаються природній утилізації, а тому створюють небезпеку для довкілля та здоров’я людини.
Демографічна проблема пов’язана з перенаселенням певних регіонів Землі. Загалом населення планети збільшується відчутними темпами. Тому виникають проблеми забезпечення людства продовольством, житлом, одягом, медичним обслуговуванням, проблеми, пов’язані з легальною та нелегальною еміграцією.
Серед глобальних соціально-політичних проблем на перший план висуваються проблеми миру та війни, зумовлені нагромадженням зброї масового знищення людини; ядерного шантажу, політичного авантюризму злочинних угрупувань; зберігання ядерної зброї, знищення її – складна і дорога процедура.
Класифікація глобальних проблем сучасності:
