Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Філософія. Лекції 2014.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
02.03.2020
Размер:
1.88 Mб
Скачать

3. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу.

Світогляд – сукупність уявлень людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення.

Світогляд є формою загального людського самовизначення:

  • Дає людині не просто закони, знання реальності, а знання з певною оцінкою та відношенням;

  • Предмет світогляду – відносини людини зі світом;

Звідси випливає, що світогляд включає та синтезує низку інтелектуальних утворень: цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири.

Світогляд становить основне ядро особистості, бо він формує підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких ми утворюємо норми поведінки та життєву позицію. Світогляд дозволяє самоутвердитись особі в навколишньому середовищі. Щоб мати чітку орієнтацію в світі людині не потрібні докази істинності знання про світ. Це вона отримує через вибір, зумовлений не стільки знаннями про світ, скільки оцінкою певних ситуацій.

Цінності – мета, яка виступає для людини сталою та бажаною формою сприйняття.

Завдяки цінностям світогляд набуває духовно-практичного характеру, тобто будь які вияви реального світу формують духовний світ людини, підлягаючи певним оцінкам. Цінності розділяють світ, надають йому смисловий лад і полегшують орієнтацію людини у світі.

Переконання – головний компонент світогляду, який характеризує його як форму самосвідомості. Це є суб’єктивний набуток людини, що несе в собі мотив ставлення людини до світу.

За Імануїлом Кантом Існує 4 основні питання світогляду:

  1. Що я можу знати?

  2. Що я повинен робити?

  3. На що я можу сподіватися?

  4. Що таке людина?

Класифікація світогляду

За носієм:

За рівнем світобачення:

За історичними епохами:

За морально-ціннісними орієнтирами:

  1. Індивідуальний;

  2. Колективний;

  3. Національний;

  1. Усвідомлений;

  2. Неусвідомлений;

  3. Буденний;

  4. Філософський;

  1. Античний;

  2. Середньовічний (теоцентричний);

  3. Гуманістський (епоха ренесансу (відродження));

  4. Новий (епоха нового часу);

5. Новітній (новітній час).

  1. Егоїстичний;

  2. Гуманістичний;

  3. Антигуманний;

  4. Шовіністичний;

Функції світогляду

  1. Вписати людину у світ;

  2. Надати життєвих орієнтирів;

  3. Окреслити дійсність у людських уявленнях.

Філософствувати – означає не просто думати про проблеми світогляду, а й усвідомлювати їх необхідність та зв’язки.

Філософія - теоретична форма світогляду, спрямована на критичне осмислення та дослідження проблем світогляду, з метою підвищення ступенів достовірності та надійності таких вирішень.

Філософія – історична епоха осягнена розумом. Г.Гегель

Філософія – пошук гармонії знань про світ з життєвим досвідом людей, з їх надіями та ідеалами.

Філософія – вільне, критичне, основане на принципах розуму міркування про світ і людське життя.

Філософія – це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому.

Філософія – наука про світ і місце людини в цьому світі.

Філософія – уміння в небагатьох словах сказати речі великого розуму. Кирило-філософ.