- •Лекція з філософії
- •Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
- •1. Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- •2. Основні джерела філософії: міфологія, релігія.
- •3. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу.
- •Класифікація світогляду
- •Функції світогляду
- •Структура світогляду: світовідчуття; світосприйняття; світорозуміння.
- •4. Предмет і функції філософії. Філософія в системі культури.
- •Лекція з філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу. План:
- •1. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- •2. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії.
- •3. Проблеми філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.
- •Лекція з філософії
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження. План:
- •1. Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії.
- •3.Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.
- •4. Філософія Відродження: гуманістичний характер; науково-природничі погляди; соціально-політичні ідеї; етика Ренесансу. Проблема людської особистості.
- •Лекція з філософії
- •Тема 4. Філософія Нового часу. План:
- •1. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
- •2. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
- •3. Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
- •4. Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 5 . Філософія XIX -XX століть. План:
- •1. Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм.
- •2. Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії хіх-хх століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.
- •Проблеми знання і мови у філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 6. Філософська думка в Україні.
- •1. Джерела української філософської культури.
- •2. Становлення українського неоплатонізму хіу- хуі століть. Філософська думка українського ренесансу.
- •3. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.
- •4. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії.
- •5. Філософія т.Г. Шевченко.
- •6. Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.
- •7. „Культурне відродження" 20-х та філософське відродження 60 -х років XX століття. Сучасна філософська думка в Україні.
- •8. Філософська думка української діаспори.
- •Лекція з філософії
- •Тема 7-8. Проблема буття у філософії. Духовний вимір людського буття.
- •3. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •5. Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська та ін. Проблема вибору свободи і відповідальність.
- •Лекція з філософії
- •Тема 9-10. Основи філософського вчення про розвиток. Основний зміст пізнавальної діяльності.
- •1. Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв'язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку.
- •2. Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
- •Структура практики
- •Види практики
- •5. Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.
- •Лекція з філософії
- •Тема 11-12. Філософський аналіз суспільства. Філософська концепція людини. План:
- •1. Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
- •3. Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття „культура" як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством.
- •4. Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Сучасні концепції суспільного розвитку, його критерії.
- •5. Історичний результат як підсумок зіткнення різних сил і тенденцій у суспільному розвитку. Рушійні сили історичного розвитку. Роль і місце - насильства в історії.
- •6. Філософська концепція людини - основа наук про людину. Сутність людини. Праця і мова - фактори становлення й розвитку людини.
- •8. Самореалізація особи. Роль особистості в історії. Самоцінність людського життя. Сенс життя людини. Проблема людського щастя. Аморальність використання людини як засобу.
- •Лекція з філософії
- •Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.
- •1. Поняття „аксіологія". Місце аксіології в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.
- •3. Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.
- •1. Проблеми в царині міжнародних відносин:
- •2. Проблеми взаємодії між людиною і природою:
- •3. Проблеми всередині людського суспільства:
3. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу.
Світогляд – сукупність уявлень людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення.
Світогляд є формою загального людського самовизначення:
Дає людині не просто закони, знання реальності, а знання з певною оцінкою та відношенням;
Предмет світогляду – відносини людини зі світом;
Звідси випливає, що світогляд включає та синтезує низку інтелектуальних утворень: цінності, переконання, знання, бажання, погляди, принципи, життєві орієнтири.
Світогляд становить основне ядро особистості, бо він формує підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких ми утворюємо норми поведінки та життєву позицію. Світогляд дозволяє самоутвердитись особі в навколишньому середовищі. Щоб мати чітку орієнтацію в світі людині не потрібні докази істинності знання про світ. Це вона отримує через вибір, зумовлений не стільки знаннями про світ, скільки оцінкою певних ситуацій.
Цінності – мета, яка виступає для людини сталою та бажаною формою сприйняття.
Завдяки цінностям світогляд набуває духовно-практичного характеру, тобто будь які вияви реального світу формують духовний світ людини, підлягаючи певним оцінкам. Цінності розділяють світ, надають йому смисловий лад і полегшують орієнтацію людини у світі.
Переконання – головний компонент світогляду, який характеризує його як форму самосвідомості. Це є суб’єктивний набуток людини, що несе в собі мотив ставлення людини до світу.
За Імануїлом Кантом Існує 4 основні питання світогляду:
Що я можу знати?
Що я повинен робити?
На що я можу сподіватися?
Що таке людина?
Класифікація світогляду
-
За носієм:
За рівнем світобачення:
За історичними епохами:
За морально-ціннісними орієнтирами:
Індивідуальний;
Колективний;
Національний;
Усвідомлений;
Неусвідомлений;
Буденний;
Філософський;
Античний;
Середньовічний (теоцентричний);
Гуманістський (епоха ренесансу (відродження));
Новий (епоха нового часу);
5. Новітній (новітній час).
Егоїстичний;
Гуманістичний;
Антигуманний;
Шовіністичний;
Функції світогляду
Вписати людину у світ;
Надати життєвих орієнтирів;
Окреслити дійсність у людських уявленнях.
Філософствувати – означає не просто думати про проблеми світогляду, а й усвідомлювати їх необхідність та зв’язки.
Філософія - теоретична форма світогляду, спрямована на критичне осмислення та дослідження проблем світогляду, з метою підвищення ступенів достовірності та надійності таких вирішень.
Філософія – історична епоха осягнена розумом. Г.Гегель
Філософія – пошук гармонії знань про світ з життєвим досвідом людей, з їх надіями та ідеалами.
Філософія – вільне, критичне, основане на принципах розуму міркування про світ і людське життя.
Філософія – це система теоретичних поглядів на світ у цілому і місце людини в ньому.
Філософія – наука про світ і місце людини в цьому світі.
Філософія – уміння в небагатьох словах сказати речі великого розуму. Кирило-філософ.