- •Лекція з філософії
- •Тема 1. Вступ. Філософія як специфічний тип знання.
- •1. Поняття «філософія». Місце філософії в самопізнанні людини
- •2. Основні джерела філософії: міфологія, релігія.
- •3. Світогляд як духовно практичне засвоєння світу.
- •Класифікація світогляду
- •Функції світогляду
- •Структура світогляду: світовідчуття; світосприйняття; світорозуміння.
- •4. Предмет і функції філософії. Філософія в системі культури.
- •Лекція з філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу. План:
- •1. Історія філософії як сходження до вершин людського самопізнання
- •2. Проблема позбавлення людини від страждань у філософії Стародавньої Індії.
- •3. Проблеми філософії Стародавнього Китаю.
- •4. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.
- •Лекція з філософії
- •Тема 3. Філософія європейського середньовіччя та епохи Відродження. План:
- •1. Загальна характеристика доби середньовіччя. Зміни у світогляді під час переходу від античності до середньовіччя. Роль християнства у формуванні середньовічної філософії.
- •3.Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.
- •4. Філософія Відродження: гуманістичний характер; науково-природничі погляди; соціально-політичні ідеї; етика Ренесансу. Проблема людської особистості.
- •Лекція з філософії
- •Тема 4. Філософія Нового часу. План:
- •1. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
- •2. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
- •3. Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
- •4. Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 5 . Філософія XIX -XX століть. План:
- •1. Своєрідність російської філософії: релігійно-ідеалістичний, революційно-демократичний напрямки, руський космізм.
- •2. Перегляд класичної моделі світорозуміння у філософії хіх-хх століть. Програми радикального оновлення філософії - філософія Маркса й Енгельса, позитивізм, філософія життя.
- •Проблеми знання і мови у філософії.
- •Лекція з філософії
- •Тема 6. Філософська думка в Україні.
- •1. Джерела української філософської культури.
- •2. Становлення українського неоплатонізму хіу- хуі століть. Філософська думка українського ренесансу.
- •3. Специфіка реформації в Україні. Зародження професійної філософії в культурно-освітніх центрах України: Острозькій та Києво-Могилянській академіях.
- •4. Г.Сковорода - родоначальник української класичної філософії.
- •5. Філософія т.Г. Шевченко.
- •6. Академічна філософія XIX століття: особливості, напрямки і основні філософські ідеї.
- •7. „Культурне відродження" 20-х та філософське відродження 60 -х років XX століття. Сучасна філософська думка в Україні.
- •8. Філософська думка української діаспори.
- •Лекція з філософії
- •Тема 7-8. Проблема буття у філософії. Духовний вимір людського буття.
- •3. Свідомість людини як діалектичне співвідношення об'єктивної та суб'єктивної реальності, як духовний спосіб орієнтації людини в реальності буття, що розвивається.
- •5. Суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: політична, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська та ін. Проблема вибору свободи і відповідальність.
- •Лекція з філософії
- •Тема 9-10. Основи філософського вчення про розвиток. Основний зміст пізнавальної діяльності.
- •1. Діалектика як вчення про розвиток і універсальні зв'язки. Загальні ознаки і людський критерій розвитку.
- •2. Принципи діалектики. Категорії діалектики. Закони діалектики, їх методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики: софістика, метафізика.
- •Структура практики
- •Види практики
- •5. Методологія. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності. Методологічний арсенал науки.
- •Лекція з філософії
- •Тема 11-12. Філософський аналіз суспільства. Філософська концепція людини. План:
- •1. Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
- •3. Сутність та структура духовного життя суспільства, поняття „культура" як єдність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством.
- •4. Історична різноманітність і єдність типів суспільства. Формація і цивілізація. Сучасні концепції суспільного розвитку, його критерії.
- •5. Історичний результат як підсумок зіткнення різних сил і тенденцій у суспільному розвитку. Рушійні сили історичного розвитку. Роль і місце - насильства в історії.
- •6. Філософська концепція людини - основа наук про людину. Сутність людини. Праця і мова - фактори становлення й розвитку людини.
- •8. Самореалізація особи. Роль особистості в історії. Самоцінність людського життя. Сенс життя людини. Проблема людського щастя. Аморальність використання людини як засобу.
- •Лекція з філософії
- •Тема 13. Цінності в житті людини і суспільства.
- •1. Поняття „аксіологія". Місце аксіології в системі культури. Цінності як визначальні характеристики людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей.
- •3. Глобальні проблеми людства і людина: екологічний і моральний імперативи виживання людства. Стратегія людства в планетарному масштабі. Проблема переходу від техногенної до антропогенної цивілізації.
- •1. Проблеми в царині міжнародних відносин:
- •2. Проблеми взаємодії між людиною і природою:
- •3. Проблеми всередині людського суспільства:
Лекція з філософії
Тема 4. Філософія Нового часу. План:
Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі. Пошуки продуктивного методу пізнання: сенсуалізм, раціоналізм.
Новий філософський ідеал у філософії Просвітництва. Проблема свободи людини та шляхи її соціального визволення.
Класична німецька філософія. Моральний смисл обмеження людського розуму і розширення меж віри. Особливості та досягнення класичної німецької філософії.
1. Якісно нова спрямованість філософії в епоху ранніх буржуазних революцій в Європі.
За часом ця епоха охоплює період від ранніх буржуазних революцій із XVII ст. до кінця XIX ст.; після цього починається період так званої "новітньої історії" що триває і по наш час. Проте філософія цього періоду завершується першою третиною XIX ст., що є прикладом випереджаючого розвитку духовних процесів порівняно із політичними та соціально-економічними. А це, у свою чергу, свідчить про творчий характер людського мислення.
За соціальним змістом це був період формування і утвердження в Європі буржуазних суспільних відносин. У самих засадах суспільного життя відбулися суттєві зміни: центр життя - виробничої, культурної, соціально-політичної діяльності - змістився у міста, де почали бурхливо розвиватися різноманітні форми промислової діяльності (слово "буржуа" значить із фр. "мешканець міста"). Врешті це привело до появи машинного виробництва, яке революціонізувало всю людську діяльність взагалі.
В цей час вже завершується епоха географічних відкриттів. Це ще й епоха буржуазних революцій, які брали на себе місію докорінної зміни всіх сторін життя, це також епоха формування національних держав, значна частина яких існує і по сьогодні, це епоха наполеонівських походів, що сприяли швидкому руйнуванню в Європі застарілих соціальних відношень. І все це, врешті, потягнуло за собою значні зрушення у духовному житті взагалі, та у світоглядних орієнтирах людини, зокрема.
Ранні буржуазні революції сприяли становленню капіталістичного способу виробництва. Замість ремісничих майстерень з’являються мануфактури, а потім заводи і фабрики. Це принципово нова форма власності, заснована на поопераційному поділі праці, приватній власності на засоби виробництва та праці найманих робітників.
Прибуток підприємця на мануфактурі та фабриці залежить від кількості праці, закладеної у товар: чим менше у товарі праці найманого робітника, тим вищі прибутки підприємця. Щоб зменшити кількість праці, закладеної в товар, підприємець має замінити працю людини роботою машин і механізмів. Таким чином, підприємець стає зацікавленим у механізації праці, а отже, у розвитку техніки та природничих наук.
Розвиток мореплавства, виробництва, зростання міст та соціальної динаміки привели до швидкого розвитку наукового знання: наука в цю епоху стає провідним чинником життя та життєвих зрушень. З'являється перша завершена та експериментально підтверджена наукова теорія - механіка І.Ньютона. Вплив її на всі аспекти життя був колосальний, адже це вперше людина спродукувала такий інтелектуальний витвір, який дозволяв отримувати точні та незаперечні практичні результати. Ідеї та принципи механіки настільки поширились, що врешті виник так званий "механістичний" світогляд.
Відбуваються відчутні зміни і у розвитку філософії:
- філософія починає розвиватися у діалозі із різними науками, які активно формуються та розвиваються в цю епоху. У зв'язку з цим чільне місце у філософських пошуках посідає розроблення правильного методу осягнення істини;
- філософія Нового часу зазнає суттєвих внутрішніх диференціацій (розподілів); виникають національні та регіональні філософії, які тепер пишуться не єдиною церковною мовою, а національними мовами; формуються деякі нові філософські дисципліни, такі як гносеологія, антропологія, історія філософії, методологія та ін. ;
- розгалуження філософського знання логічно вимагає нового рівня його систематизації—утворюються так звані "філософські системи", досить типові для даної епохи.
Отже, нарис тих змін, яких зазнало життя в Європі в епоху Нового часу, засвідчує, що це справді була епоха новацій, якісних змін та зрушень в усіх сферах життя; цікаво зазначити й те, що новою себе відчувала та визначала сама ця епоха, тобто це вона сама назвала себе Новим часом.