Висновки

В результаті комплексного дослідження сучасного стану та перспектив розвитку права соціального забезпечення, проведеного на основі аналізування поглядів науковців з питань соціального забезпечення, аналізу чинного законодавства, теоретичного осмислення чисельних наукових праць працівників інших галузей права, сфор­мульовано наступні висновки.

Право соціального забезпечення в теорії права розглядається як галузь права в системі права України, як навчальна дисципліна та як наука.

Під правом соціального забезпечення як галузі права слід розуміти сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають при наданні на відповідних умовах і в певному порядку державними і недержавними органами фізичним особам, котрі знаходяться в складних юридично значимих ситуаціях і не мають достатніх засобів до існування, чи безоплатно на пільгових умовах різних видів матеріального забезпечення із спеціально створених для цього фондів.

Право соціального забезпечення є однією з галузей вітчизняного права, що належить до сфери соціального пра­ва. Останнє ж являє собою відносно самостійну правову спільність, яка оформилась наприкінці минулого століття внаслідок посилення соціальної функції держав. Соціальне право у системі права перебуває на перетині приватного і публічного права, забезпечуючи взаємодію усіх правових норм та інститутів юридичного права з метою задоволення приватних, публічних та соціальних інтересів у державно-організованому суспільстві.

Право соціального забезпечення як нау­ка представлена монографіями, підруч­никами, дисертаціями, статтями, допо­відями і повідомленнями, в яких аналізу­ються суспільні явища, пов'язані із со­ціальним захистом населення, а як галузь права — нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини. Вка­зана наука характеризується особливим предметом пізнання і системою викладу отриманих знань.

Предметом науки зазначеного права с те, то вона вивчає, то є об'єктом науко­вого пізнання вчених, які працюють уда­ній галузі права. У загальних рисах пред­метом названої науки є норми права со­ціального забезпечення в їх історичному розвитку та у взаємозв'язку з відповідни­ми правовими нормами інших країн, а також пов'язані з ними суспільні явища.

Право соціального забезпечення як навчальна дисципліна — це спеціаль­но відібрана правова інформація, за допомогою якої у студентів формуються знання про форми і види соціального страхування, соціального забезпечення, соціальної допомоги та соціального захисту і формуються уміння і навички використання цих знань у практичній діяльності. Право соціального забезпе­чення передбачає формування в студентів знань про предмет однойменної галузі права, тобто ознайомлення їх зі змістом основних нормативних актів, які регулюють суспільні відносини у сфері соціального забезпечення та за­хисту. Вони повинні знати не тільки систему права та законодавства, ме­ханізм правового регулювання у сфері соціального захисту населення, стан застосування норм права соціального забезпечення, а й уміти орієнтуватись у системі чинного соціального законодавства та застосовувати його на прак­тиці у процесі реалізації особисто чи іншими особами права на той чи інший вид соціального забезпечення.