11.02.14р.

Семінарське заняття за темою: «Філософія епохи Відродження»

План

1.Провідні напрями ренесансного філософствування гуманістичний антропологізм, платонізм і натурфілософія.

2.Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.

3.Натурфілософський період філософії епохи Відродження.

(друга половина XVI - початок XVII ст. )

4.Філософські науково-природничі погляди М. Кузанського.

5.Соціально-політичні погляди М. Маккіавелі.

6.Кордоцентризм Д. Бруно.

7. Філософська антропологія Б. Паскаля

8.Наукові погляди М. Коперника.

9. Реформація.

1.Провідні напрями ренесансного філософствування гуманістичний антропологізм, платонізм і натурфілософія.

Починаючи з XІV ст. в соціально-економічному і духовному житті Західної Європи відбувається ряд змін, які ознаменували початок нової епохи, що увійшла в історію під назвою епохи Відродження. Ці зміни були пов’язані насамперед з процесом секуляризації (звільнення світського життя від релігії та церковних інститутів) і відбувалися спочатку досить повільно і по-різному протікали у різних країнах Європи.

Нова епоха утверджує відродження античної культури, античного способу життя, античного мислення, звідси і нова назва «Ренесанс», тобто «Відродження». В дійсності ренесансна людина і ренесансна культура та філософія суттєво відрізняються від античної. Хоч Відродження протиставляє себе середньовічному християнству, але воно виникає як інтеграція розвитку середньовічної культури, а тому несе в собі ще й такі риси, які не були притаманні античності.

Найважливішою характерною рисою світогляду епохи Відродження була його орієнтація на мистецтво, на свободу індивідуальних здібностей. Якщо Середньовіччя було зорієнтоване на релігію, то Відродження — це епоха художньо-естетична. Коли у центрі уваги античності було природно-космічне життя, а в серед­ні віки — Бог і священна ідея спасіння, то в епоху Відродження — людина. Тому філософське мислення цього періоду називають антропоцентристським. У розвитку світоглядних і філософських ідей європейського Відродження простежується тенденція переходу від ідей раннього гуманізму (XIV ст.) до ідей натурфілософії (кінець XVI — початок XVII ст.). Якщо ж розглядати цю тенденцію докладніше, то можна виділити в її розвитку три періоди:

гуманістичний (антропоцентричний) період: середина XIV - середина XV ст.;

Отже, гуманізм Відродження мав яскраво виражений антропоцентричний характер. Гуманістична антропологія була спрямована на:

обгрунтування особливого, центрального місця людини в ієрархії світових сутностей;

піднесення гідності людини;

прирівняння її у чомусь до Бога.

З іншого боку, гуманісти виправдовували земну природу людини, дбали про гармонію людських якостей і характеристик.

платонічний (онтологічний та пантеїстичний) період: середина XV - перша третина XVI ст.;

Названі мотиви звучали також і у творах представників ренесансного платонізму. Тільки тут вони знаходили повніше і стрункіше філософське обґрунтування. Треба також відзначити, що канонізованому Середньовіччям Аристотелеві мислителі Відродження протиставляли Платона — у працях й інтерпретаціях неоплатоніків. Філософія Платона була різнобарвніша, афористичніша, літературно жвавіша (діалоги) й художніша. Отже, більше прийнятний для епохи був платонізм.( лінія Платона. перший визначив філософію як науку, що будується на абстрактних поняттях /ідеях/)

Одним із перших платоніків Відродження був кардинал М.Кузанський (1401 —1464), син селянина з м. Куза біля Трира.

Микола Кузанський вважав Бога єдиним початком сущого, але розрізняв Бога в його виявленнях і сутності, яка є невимовна.

натурфілософський період: друга половина XVI - початок XVII ст.

Нарешті, ще один напрям ренесансної філософії - натурфілософія, тобто філософствування, спрямоване на розуміння сутності природи і Всесвіту. Цей напрям, як уже відзначено, був для Відродження закономірним: якщо цінність природи стає визнаною, тоді вона стає об'єктом пізнання та осмислення. Одним із перших натурфілософів Відродження був відомий універсальний митець Леонардо да Вінчі (1452 - 1519) - архітектор, фортифікатор, меліоратор, математик, механік, інженер, живописець, мислитель.