- •Супутникова геодезія
- •П.Г. Черняга, і.М. Бялик, р.М. Янчук супутникова геодезія
- •Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •6.080101 “Геодезія, картографія та землеустрій”
- •Опис предмета навчальної дисципліни……………….….4 Мета і завдання навчальної дисципліни……………..…..5
- •Програма навчальної дисципліни «Супутникова геодезія»………….………………………………….…..…6
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих змістових модулів ….……..……………………….……10
- •Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт………………………………………………………94
- •4. Тестова програма……………………………………...145
- •Порядок оцінювання знань студентів……….……...149 Рекомендована література………………………………150
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Програмний матеріал блоків змістових
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Тема 7. Глобальні радіонавігаційні системи
- •2.1 Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Етапи розвитку супутникової геодезії
- •Методи супутникової геодезії
- •Геометричний метод
- •Динамічний метод
- •Тема 2. Системи небесних та земних координат
- •Поняття про небесну сферу
- •Системи координат
- •Умовна інерціальнана система координат
- •Земна геоцентрична система координат
- •Геоцентрична система координат wgs -84
- •Тема 3. Системи виміру часу і зв’язки між ними
- •Одиниці вимірювання часу
- •Системи вимірювання часу
- •Системи всесвітнього часу
- •Поясний та декретний час
- •Динамічний та ефемеридний час
- •Системи відліку часу в космічних системах
- •Тема 4. Елементи та класифікація орбіт шсз
- •Поняття орбіти. Ефемериди орбіти
- •Класифікація орбіт шсз
- •Елементи орбіти шсз
- •Тема 5. Основи теорії руху шсз
- •Поняття про незбурений рух шсз. Закони Кеплера
- •Збурюючі фактори
- •Диференціальні рівняння незбуреного руху шсз
- •5.4 Елементарний вивід рівняння руху супутника
- •Обчислення незбуреної ефемериди
- •Визначення попередніх елементів орбіти спостережень
- •Тема 6. Технічні засоби та методи спостереження за шсз
- •Активні та пасивні шсз
- •Класифікація методів спостережень шсз
- •Радіотехнічні спостереження
- •Доплеровські спостереження
- •6.6. Умови радіовидимості супутників
- •2.2 Змістовий модуль 2 Супутникові радіонавігаційні системи
- •Тема 7. Глобальні радіонавігіційні системи
- •Поняття про супутникові радіонавігаційні системи
- •Будова gps і глонасс
- •Космічний сегмент
- •Контрольний сегмент
- •Сегмент користувача
- •Тема 8. Структура похибок gps-спостережень
- •8.1. Загальна характеристика похибок при gps– вимірюваннях
- •Похибк,и обумовлені сузір'ям супутників, критерії їх оцінки
- •Похибки, обумовлені зовнішніми умовами
- •8.4. Похибки, обумовлені gps-приймачем
- •Тема 9. Основні принципи визначення місцеположення за допомогою супутникових систем
- •Системи координат в gps
- •Системи часу в gps
- •9.3 Міжнародна gps служба igs. Поняття про перманентну станцію та використання її даних при gps- спостереженнях
- •9.4. Застосування gps для побудови геодезичних мереж
- •Тема 10. Методи визначення координат при gps- спостереженнях
- •Класифікація технологій визначення координат gps-спостережень
- •Диференціальні методи gps-спостережень
- •Статичний метод
- •Визначення координат методом швидкої статики
- •Кінематичний метод
- •Метод стій-іди
- •Псевдостатична, псевдокінематична та реокупаційна технології
- •Тема 11. Планування геодезичного знімання
- •Необхідність та загальні засади планування gps- спостережень
- •Програми планування gps-спостережень
- •Тема 12. Опрацювання даних gps-спостережень
- •Загальний порядок та завдання, що виникають при опрацюванні даних gps-спостережень
- •Опрацювання даних gps-спостережень із застосуванням спеціальних програмних продуктів
- •Оцінка точності gps-спостережень
- •3. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Перетворення координат точки на земній поверхні з референцної геодезичної системи координат b, l, h в референцну декартову систему координат Xr, Yr, Zr
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Визначення основних параметрів незбуреного руху шсз
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Обчислення незбурених ефемерид шсз
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Будова та призначення gps-приймачів Trimble 4800
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Будова і технічні характеристики контролера tsc-1
- •Лабораторна робота № 6
- •Лабораторна робота № 7 Тема: gps-спостереження методом швидкої статики
- •Лабораторна робота № 8 Тема: gps-спостереження методом стій-іди
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Знайомство з структурами gps-сигналу та файлу у форматі rinex
- •Лабораторна робота № 10 Тема: Імпорт даних gps-спостережень та робота в tgo в режимі «знімання»
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Робота в tgo в режимі «План» та імпорт даних в AutoCad
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Створення плану в програмі AutoCad на основі експортованих даних gps-спостережень
- •«Швидка статика»?
- •Черняга Петро Гервазійович Бялик Ігор Миколайович Янчук Руслан Миколайович супутникова геодезія
8.4. Похибки, обумовлені gps-приймачем
Інструментальна похибка приймача, обумовлена наявністю шумів в електронному тракті приймача. Відношення сигнал/шум приймача визначає точність процедури порівняння опорного і прийнятого від ШСЗ сигналів, тобто, похибку обчислення псевдовіддалі. Наявність даної помилки може приводити у абсолютному методі до виникнення координатної похибки у межах 1,2 м.
Зсув та варіації фазового центру антени GPS приймача приводять до похибок визначення псевдовіддалей у межах 1 см. Фазовий центр антени – це точка, від якої відраховується псевдовіддаль до центра антени супутника. Розрізняють зміщення фазового центру (ексцентриситет) та його варіації відносно осі обертання антени та відлікової точки.
Крім цього існує два фазові центри, які відносяться до частот L1 і L2. Вони, відповідно, мають різні ексцентриситети. Ексцентриситет фазового центру може бути викликаний неточним юстируванням комплектуючих антени або непаралельністю осі круглого рівня до осі обертання антени. Ексцентриситет фазового центру є, як правило, сталою величиною. Причиною зміни його параметрів можуть бути порушення умов експлуатації приймача (сильне струшування) або ремонт антени. Варіації положення фазового центру залежать від геометрії сузір’я видимих супутників та їх висоти над горизонтом.
Ексцентриситет фазового центру антени можна частково вилучати із результатів вимірів, або його враховувати. В першу чергу це стосується горизонтальної складової. Інструкції з експлуатації GPS- приймачів рекомендують при вимірах орієнтувати у північному напрямку відповідну мітку антен приймачів.
Похибка, пов’язана з центруванням антени. Вона виникає внаслідок неточного встановлення центра антени приймача (безпосередньо на точку за допомогою штанги, штативу або іншого пристрою) над точкою. Ця похибка цілком залежить від спостерігача та його роботи з обладнанням. Неакуратна робота, особливо зі штангою, може призвести до значної похибки, яку важко врахувати.
Тема 9. Основні принципи визначення місцеположення за допомогою супутникових систем
Системи координат в gps
У СРНС використовують дві системи координат – інерціальну та земну. Елементи орбіт ШСЗ визначаються у інерціальній системі координат, а координати обєктів – у земній системі координат. Цим і повязана необхідність застосування двох типів систем координат і встановлення однозначного взаємозвязку між ними. Умовна інерціальна система, як і перехід до умовної земної, описані в темі 2.
Для вирішення проблем геодезії та геодинаміки прийнята Умовна земна система (CTS – Conventional Terrestial System). Це геоцентрична просторова ортогональна система координат. Початок CTS суміщений із центром мас Землі. Оскільки положення осі обертання Землі безперервно змінюється внаслідок дії непередбачуваних геофізичних явищ, то у CTS вісь Z прийнято орієнтувати вздовж середньої осі обертання Землі, положення якої визначено за певний проміжок часу. Ця вісь відповідає середньому положенню осі обертання Землі. Відповідне положення полюсу Землі називається Міжнародним умовним початком (СIO – Conventional
International Origin). Відносно СIO визначається миттєве положення полюсу Землі, яке публікується у бюлетені Міжнародної служби обертання Землі (IERS – International Earth Rotation Service). Вісь X співпадає з лінією, утвореною перетином середнього екватора Землі і середнього Грінвіцького мередіану. Вісь Y знаходиться у площині середнього екватора і перпендикулярна до осей X і Z і утворює з ними правосторонню ортогональну систему координат.
Рис 9.1 Умовна земна система координат
З 1988 року на IERS (Міжнародна служба обертання Землі і опорних систем координат) покладено обов’язки встановлення найкращої практичної реалізації земної системи координат CTS. З цією метою постійно уточнюються параметри обертання Землі. За результатами вимірів методами VLBI (інтерферометрія з наддовгою базою), SLR (супутникова лазерна локація), DORIS (допплерівська орбітографія), лазерної локації Місяця (LLR), та GPS спостережень у мережі міжнародної геодинамічної служби
(IGS) визначається рух полюса та початкового меридіану, уточнюються геоцентричні координати фундаментальних геодезичних обсерваторій і контролюються їх взаємні зміщення, обумовлені тектонічними рухами. Фундаментальні обсерваторії, як правило, виконують комплекс VLBI, SLR та GPS – спостережень, а деякі оснащені апаратурою для LLR. З 1991 року система координат CTS узагальнена під назвою International Terrestrial Reference System (Міжнародна земна референтна система) - ITRS, що включає теоретичні положення та практичні реалізації загальноземної системи координат International Terrestrial Reference Frame (ITRF).
У рамках Європейського континенту існує аналогічна до IERS служба European Terrestrial Reference System (ETRS) і, відповідно, практичні реалізації земної системи координат European Terrestrial Reference Frame (ETRF), які використовують результати спостережень геодезичних обсерваторій, розташованих виключно у Європі.
У зв’язку із безперервним зростанням кількості геодезичних обсерваторій і результатів спостережень та динамічними процесами, які відбуваються у земній корі, виникає постійна необхідність удосконалення систем координат ITRF. Нові реалізації систем координат мають назви ITRF-YY, ETRF-YY. Існують наступні їх реалізації ITRF-88, …, ITRF-2000 і аналогічні ETRF – реалізації. Кожна наступна реалізація є більш удосконаленою, оскільки використовує більш тривалий обсяг спостережень, виконаних на більшій кількості станцій з використанням остаточних результатів, отриманих у різних центрах обробки вимірів (див. табл. 9.1).
Таблиця 9.1
Вихідні дані при встановленні систем координат ITRF
Система коорди- нат |
Кількість станцій |
Кількість розв’язків |
Загальна кількість розв’яз- ків |
|||
VLBI |
SLR |
GPS |
DORIS |
|||
ITRF-88 |
120 |
5 |
6 |
- |
- |
11 |
ITRF-89 |
113 |
6 |
8 |
- |
- |
14 |
ITRF-90 |
120 |
4 |
7 |
- |
- |
11 |
ITRF-91 |
131 |
5 |
7 |
1 |
- |
13 |
ITRF-92 |
155 |
5 |
6 |
6 |
- |
17 |
ITRF-93 |
160 |
6 |
4 |
5 |
- |
15 |
ITRF-94 |
209 |
6 |
1 |
5 |
3 |
15 |
ITRF-96 |
209 |
4 |
2 |
7 |
3 |
16 |
ITRF-97 |
309 |
4 |
5 |
6 |
3 |
18 |
ITRF- 2000 |
477 |
3 |
9 |
6+8* |
3 |
21+8* |
*- Розв’язки регіональних центрів обробки даних |
||||||
Трансформація
координат
із
однієї
ITRF
–
реалізації
у
іншу
проводиться
із
використанням
7-
ми
параметрів
перетворення
Гельмерта:
X
xx
Yxx
Z
xx
X yy Yyy Z yy
x 1 m
y 1
z
X yy
m Yyy
1 m Z yy
,
(9.1)
де:
X xx ,Yxx , Z xx , X yy ,Yyy , Z yy - координати пункту у
системах координат ITRF-XX i ITRF-YY,
x , y , z -
координати
початку
системи
ITRF-YY
у
системі
ITRF-XX,
,
, -
кути
повороту
Ейлера
систем
координат
ITRF-XX
i
ITRF-YY, m
-
масштабний
множник.
Системи координат GPS та ГЛОНАСС вважаються ідентичними (WGS-84 і ПЗ-90.02 відповідно), оскільки система координат ГЛОНАСС - ПЗ-90.02 трансформується в міжнародну земну систему координат ITRF 2000 (система WGS-84 співпадає з нею із субсантиметровою точністю) шляхом паралельного переносу початку координат приблизно на півметра. Це значно спрощує роботу комбінованих приймачів, які вловлюють сигнали супутників обох систем.
