
- •Супутникова геодезія
- •П.Г. Черняга, і.М. Бялик, р.М. Янчук супутникова геодезія
- •Кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •6.080101 “Геодезія, картографія та землеустрій”
- •Опис предмета навчальної дисципліни……………….….4 Мета і завдання навчальної дисципліни……………..…..5
- •Програма навчальної дисципліни «Супутникова геодезія»………….………………………………….…..…6
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих змістових модулів ….……..……………………….……10
- •Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт………………………………………………………94
- •4. Тестова програма……………………………………...145
- •Порядок оцінювання знань студентів……….……...149 Рекомендована література………………………………150
- •Мета і завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •Тематичний план та розподіл навчального часу
- •Програмний матеріал блоків змістових
- •Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Тема 7. Глобальні радіонавігаційні системи
- •2.1 Змістовий модуль 1
- •Тема 1. Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Предмет та завдання супутникової геодезії
- •Етапи розвитку супутникової геодезії
- •Методи супутникової геодезії
- •Геометричний метод
- •Динамічний метод
- •Тема 2. Системи небесних та земних координат
- •Поняття про небесну сферу
- •Системи координат
- •Умовна інерціальнана система координат
- •Земна геоцентрична система координат
- •Геоцентрична система координат wgs -84
- •Тема 3. Системи виміру часу і зв’язки між ними
- •Одиниці вимірювання часу
- •Системи вимірювання часу
- •Системи всесвітнього часу
- •Поясний та декретний час
- •Динамічний та ефемеридний час
- •Системи відліку часу в космічних системах
- •Тема 4. Елементи та класифікація орбіт шсз
- •Поняття орбіти. Ефемериди орбіти
- •Класифікація орбіт шсз
- •Елементи орбіти шсз
- •Тема 5. Основи теорії руху шсз
- •Поняття про незбурений рух шсз. Закони Кеплера
- •Збурюючі фактори
- •Диференціальні рівняння незбуреного руху шсз
- •5.4 Елементарний вивід рівняння руху супутника
- •Обчислення незбуреної ефемериди
- •Визначення попередніх елементів орбіти спостережень
- •Тема 6. Технічні засоби та методи спостереження за шсз
- •Активні та пасивні шсз
- •Класифікація методів спостережень шсз
- •Радіотехнічні спостереження
- •Доплеровські спостереження
- •6.6. Умови радіовидимості супутників
- •2.2 Змістовий модуль 2 Супутникові радіонавігаційні системи
- •Тема 7. Глобальні радіонавігіційні системи
- •Поняття про супутникові радіонавігаційні системи
- •Будова gps і глонасс
- •Космічний сегмент
- •Контрольний сегмент
- •Сегмент користувача
- •Тема 8. Структура похибок gps-спостережень
- •8.1. Загальна характеристика похибок при gps– вимірюваннях
- •Похибк,и обумовлені сузір'ям супутників, критерії їх оцінки
- •Похибки, обумовлені зовнішніми умовами
- •8.4. Похибки, обумовлені gps-приймачем
- •Тема 9. Основні принципи визначення місцеположення за допомогою супутникових систем
- •Системи координат в gps
- •Системи часу в gps
- •9.3 Міжнародна gps служба igs. Поняття про перманентну станцію та використання її даних при gps- спостереженнях
- •9.4. Застосування gps для побудови геодезичних мереж
- •Тема 10. Методи визначення координат при gps- спостереженнях
- •Класифікація технологій визначення координат gps-спостережень
- •Диференціальні методи gps-спостережень
- •Статичний метод
- •Визначення координат методом швидкої статики
- •Кінематичний метод
- •Метод стій-іди
- •Псевдостатична, псевдокінематична та реокупаційна технології
- •Тема 11. Планування геодезичного знімання
- •Необхідність та загальні засади планування gps- спостережень
- •Програми планування gps-спостережень
- •Тема 12. Опрацювання даних gps-спостережень
- •Загальний порядок та завдання, що виникають при опрацюванні даних gps-спостережень
- •Опрацювання даних gps-спостережень із застосуванням спеціальних програмних продуктів
- •Оцінка точності gps-спостережень
- •3. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Перетворення координат точки на земній поверхні з референцної геодезичної системи координат b, l, h в референцну декартову систему координат Xr, Yr, Zr
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Визначення основних параметрів незбуреного руху шсз
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Обчислення незбурених ефемерид шсз
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Будова та призначення gps-приймачів Trimble 4800
- •Лабораторна робота № 5 Тема: Будова і технічні характеристики контролера tsc-1
- •Лабораторна робота № 6
- •Лабораторна робота № 7 Тема: gps-спостереження методом швидкої статики
- •Лабораторна робота № 8 Тема: gps-спостереження методом стій-іди
- •Лабораторна робота № 9 Тема: Знайомство з структурами gps-сигналу та файлу у форматі rinex
- •Лабораторна робота № 10 Тема: Імпорт даних gps-спостережень та робота в tgo в режимі «знімання»
- •Лабораторна робота № 11 Тема: Робота в tgo в режимі «План» та імпорт даних в AutoCad
- •Лабораторна робота № 12 Тема: Створення плану в програмі AutoCad на основі експортованих даних gps-спостережень
- •«Швидка статика»?
- •Черняга Петро Гервазійович Бялик Ігор Миколайович Янчук Руслан Миколайович супутникова геодезія
Обчислення незбуреної ефемериди
Під ефемеридою в астрономії розуміють таблицю значень координат небесного тіла на заданий момент часу. Вихідними даними для обчислення ефемерид є:
Елементи орбіти;
Координати деякого пункту на земній поверхні в геоцентричній інерціальній системі координат;
Момент часу t0
в системі всесвітнього часу.
Необхідно знайти для даного пункту на заданий момент часу t топоцентричне пряме сходження, схилення і топоцентричний радіус-вектор.
На практиці необхідно, щоб при обчисленні координат супутника були враховані збурення, тому елементи орбіти приводять на заданий момент часу t0. За формулами теорії збурень обчислюють величини збурень для кожного елемента орбіти за період часу t-t0.
Створюється система збурюючих елементів шляхом додавання до заданих елементів величин їх збурень. Одночасно розраховуються умови видимості супутника для даного пункту.
Порядок обчислення ефемериди:
Знаходимо середню аномалію на заданий момент часу;
Знаходимо справжню аномалію;
Обчислюємо геоцентричний радіус-вектор;
Знаходимо геоцентричні прямокутні координати і при необхідності компоненти швидкості;
Обчислюємо прямокутні топоцентричні координати;
Обчислюємо топоцентричний радіус-вектор, пряме сходження і схилення.
Визначення попередніх елементів орбіти спостережень
Кожна визначена координата супутника є функцією шести елементів орбіти і часу, тому для визначення елементів орбіти необхідно виміряти мінімально шість значень координат. Це можуть бути:
топоцентричні напрямки на супутник;
топоцентричні відстані на супутник;
швидкості або прискорення супутників в заданий момент часу.
Як правило, для визначення елементів орбіти використовують більше значень координат. Обчислення елементів орбіти поділяються на 2 етапи:
За мінімальним числом даних визначають попередню орбіту;
Уточнюють попередню орбіту за всіма вимірами.
Тема 6. Технічні засоби та методи спостереження за шсз
Активні та пасивні шсз
Супутники, як об’єкти спостережень мають особливості, які вимагають відповідних методів і апаратури спостережень.
Супутники, що використовуються для розв’язання геодезичних задач, називаються активними. На таких супутниках є бортова апаратура з випроміненням сигналів або ретрансляцією сигналів наземним передавачам.
Якщо супутник виконує роль пасивного відбивача сигналу,
наприклад Сонця або лазерного променя, то його називають пасивним.
В залежності від прийомів спостережень, вимірювальних засобів і сукупності фізичних явищ, які лежать в основі спостережень, виділяють різні методи спостережень.
Класифікація методів спостережень шсз
При спостереженні супутників фіксуються, реєструються або вимірюються величини, які в подальшому використовують для визначення положення супутників або їх швидкості в момент спостереження. Процес вимірювання або реєстрації виконують за допомогою спеціальних технічних засобів, які дозволяють визначити дослідницькими шляхами параметри сигналів, що надходять на станцію спостережень від супутників.
При фотографічних спостереженнях необхідно мати високу точність реєстрації моментів експонування і вдосконалену організацію спостережень, що дозволить звести до мінімуму вплив несприятливих явищ, викликаних характером руху супутників.
При лазерній локації супутників необхідно використовувати лазерні прилади і установки, які повинні утримувати вузький промінь лазера напрямку станція спостережень-супутник. Труднощами тут є необхідність вимірювання з високою точністю часу проходження імпульсу випромінювання до супутника і назад.
Радіотехнічні методи спостережень вимагають оснащення як наземних станцій (приймачів), так і супутників спеціальною радіотехнічною апаратурою. Радіотехнічні методи дали можливість створити радіонавігаційні супутникові системи, які складаються із станцій спостереження, що розміщені в різних точках земної кулі, серій супутників із спеціальною апаратурою, станцій вводу інформації, служби часу та єдиного обчислювального центру.
Методи спостереження ШСЗ поділяються на оптичні та радіотехнічні в залежності від діапазону довжин
електромагнітних хвиль, які використовують в процесі спостережень.
До оптичних методів відносяться фотографічні, лазерні, телевізійні, фотоелектричні та комбіновані з різною апаратурою перерахованих вище методів. Оптичні методи використовують при наявності безпосередньої видимості в напрямку станція – супутник. Телевізійна техніка дає можливість повністю автоматизувати процес спостережень і одержання координації.