16. Необхідність кредитів для здобуття ступеня «бакалавр», «магістр»

Згідно із Законом України «Про вищу освіту» бакалавр – академічний ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується в результаті успішного засвоєння освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого спеціаліста становить 120-180 кредитів ЄКТС.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності у неї повної загальної середньої освіти.

 Магістр – академічний ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, а обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС.

Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти і присуджується в результаті успішного засвоєння відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 300-360 кредитів ЄКТС.

17.Зміст тенденції до урізноманітнення вищих навчальних закладів

У більшості розвинених країн світу поступово склалися так звані "бінарні" системи вищої освіти, де поряд з універси¬тетським сектором (найчастіше він домінує за кількістю студентів) існують досить численні спеціалізовані заклади, які приймають чималу частину молоді. З європейських країн "бінарну" систему вищої освіти мають Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Франція, Швейцарія та ряд інших. Експерти з певними застереженнями відносять до бінарних і системи вищої освіти у країнах Східної Європи та в більшості країн Центральної Європи.

На протилежному полюсі перебуває так звана "унітарна" система вищої освіти, до складу якої входять лише університети (або частка інших вузів становить лічені проценти). Таке має місце в Італії, Іспанії, Австрії, Фінляндії, Швеції. Частина експертів виділяє в окрему групу країни з так званими "інтегрованими" університетами, у склад яких ввійшли спеціалізовані середні і вищі навчальні заклади (Швеція та Іспанія) та країни, що входили до соціалістичного табору.

18.Коли Україна ввійшла в Болонський процес?

Болонський процес - процес зближення і гармонізації систем освіти країн Європи в рамках Болонської угоди, з метою створення єдиного європейського простору вищої освіти. У багатьох відносинах, Болонський процес став революційним у сфері європейської вищої освіти. Його початок можна віднести ще до середини 1970-х років, коли Радою міністрів Європейського союзу була прийнята резолюція про першу програму співробітництва у сфері освіти. Потім чотири з міністрів освіти, що брали участь у святкуванні 800-річчя паризького університету Сорбона в 1998 році, зійшлися думками про те, що сегментація європейської вищої освіти в Європі заважає розвитку науки та освіти. Ними була підписана Сорбонська декларація (1998). Рішення брати участь у добровільному процесі створення Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) було оформлено через рік у Болоньї, представниками 29 країн (Болонська декларація, 1999). В даний час очевидно, що це було унікальна угода, тому що сьогодні процес включає в себе 47 країн-учасниць, з 49 країн, які ратифікували Європейську культурну конвенцію Ради Європи (1954). Офіційною датою початку процесу прийнято вважати 19 червня 1999 року, коли було підписано Болонську угоду. Болонський процес відкритий для приєднання інших країн. У 2005 році в Бергені Болонську декларацію підписав міністр освіти України.