4. Громадсько-самодіяльний (недержавний) статус адвокатури

Цей принцип говорить про те, що адвокатам має бути на­дане право формувати самоврядні асоціації для представ­ництва інтересів членів цих асоціацій, постійного навчання і перепідготовки та підтримання професійного рівня. Вико­навчі органи асоціації обираються її членами і здійснюють свої функції, не допускаючи будь-якого зовнішнього втру­чання. Кодекси професійної підготовки адвокатів повинні розроблятися та прийматися відповідними органами адво­катури. Дисциплінарне провадження проти адвокатів має доручатися безстороннім дисциплінарним комісіям, утворе­ним адвокатурою, з можливістю оскарження їх рішень у суді (п. 24, 26, 28 "Основних положень").

У Сполучених Штатах Америки адвокати як займаються приватною практикою (79 %)", так і створюють об'єднан­ня у формі "товариств" або "корпорацій", які мають уза­гальнену назву "фірми". Деякі адвокатські фірми налічу­ють понад 1500 адвокатів. Є адвокатські фірми, спеціально організовані для захисту так званих громадських інтере­сів, тобто інтересів не якихось окремих клієнтів, а інтере­сів громадськості. Існують вони за рахунок уряду, а також завдяки спеціальним фондам і пожертвуванням. Такі адво­катські фірми виступають, наприклад, проти різних форм дискримінації, за збереження навколишнього середовища тощо.

Як правило, адвокати в США спеціалізуються на пев­них вузьких галузях права (авторському, патентному, кримінальному, податковому, спадковому, сімейно-шлюбному та ін.).

В усіх штатах, містах і великих населених пунктах ад­вокати, допущені до ведення справ у судах, надають право­ву допомогу за плату, створюють на добровільних засадах професійні об'єднання та асоціації. В одних штатах такі добровільні об'єднання діють на підставі спеціальних за­конів штату чи судових правил, в інших — на основі ста­тутів (так званих "конституцій"), які затверджуються чле­нами асоціацій на своїх загальних зборах. У більшості штатів (а саме — у двадцяти восьми) існує так звана "інтег­рована адвокатура", коли членство в адвокатському об'єд­нанні (асоціації) є обов'язковою умовою для заняття адво­катською діяльністю.

Членами асоціацій адвокатів на щорічних зборах (у ве­ликих штатах голосують делегати або голосування відбу­вається за допомогою пошти) обираються президент та ви­конавчий орган ("виконавчий комітет", "рада керуючих", "рада уповноважених") з 5—10 членів. ІІри виконавчому органі, як правило, створюється кілька комітетів або ко­місій (наприклад, за галузями права, з питань прийняття нових членів, з питань дисципліни тощо). В окремих шта­тах молоді адвокати, які мають стаж роботи до п'яти років, створюють свої організації, метою яких є сприяння підви­щенню кваліфікації і т. ін.⁾

У 1878 р. в СІІІА було засновано національну організа­цію адвокатів — Американську асоціацію адвокатів ("Апіе- гісап Ваг Азвосіаііоп"), яку створила Федерація адвокатсь­ких асоціацій штатів. Мета Американської асоціації адво­катів полягає в обміні досвідом, обговоренні проблем юри­дичної освіти, реформуванні законодавства та ін. У тій або іншій формі зазначена асоціація об'єднує майже всі великі адвокатські організації та налічує понад 130 тис. членів (до ведення справ у суді в СІІІА допущено понад 1 мли ад­вокатів). Асоціації адвокатів штатів безпосередньо не під­порядковані Американській асоціації адвокатів, але, як правило, дотримуються у своїй діяльності її рекомендацій, особливо щодо застосування норм професійної етики, ко­декс якої вироблено нею.

Вищим органом управління Американської асоціації адвокатів є палата делегатів, яка складається з 250 членів. Практикуючі адвокати можуть бути й членами інших ве­ликих організацій юристів — Американського товариства правосуддя, Американської асоціації патентного права, Асоціації морського права тощо.

В Англії всі соліситори об'єднуються в юридичні това­риства згідно з Королівською хартією 1845 р. Членство у товаристві є добровільним. Керує товариством рада.

Юридичне товариство не вирішує питання такси оплати послуг соліситора (вона встановлюється законом), а також питання дисциплінарного провадження (цим займається спеціальний незалежний орган — дисциплінарний трибу­нал у справах соліситорів).

Соліситори можуть викопувати свої функції лише в то­му випадку, якщо мають сертифікати юридичного това­риства, які підтверджуються щороку і засвідчують, що особа мас необхідну юридичну підготовку, особисті риси та здатна бути соліситором Верховного суду.

Більшість соліситорів веде справи, об'єднавшись у това­риства, де відповідальність за виконувану роботу лежить на всіх партнерах порівну.

Організація баристерів є досить архаїчною. їх об'єднано в чотири "судові Інни": "Інн Грея", "Інн Темпла", "Інн Лін­кольна" та "Інн Мідл-Темпл". Виникли вони ще в XIV ст., знаходяться в Лондоні. Назви "Іннів" походять, мабуть, від назв житлових кварталів, де мешкали особи, які займа­лися судовою практикою. І дотепер "Інни" контролюються суддями"'. Слід зазначити, що "судові Інни" є не лише об'єднаннями адвокатів, а й великими землевласниками, і завдяки цьому отримують чималу ренту'⁷.

"Судові Інни" мають три групи членів: це бенчери, що є суддями або старійшинами корпорації баристерів та керу­ють "Іннами"; баристери, яких приймають до корпорації бенчери; учні, що допускаються в корпорацію. Таким чи­ном, бенчери повністю контролюють допуск до корпорації учнів та прийняття до неї баристерів.

Самі баристери поділяються на два ранги: "королівські радники" та "молодші баристери". "Королівських радни­ків" призначає король (королева) за рекомендацією лорд-канцлера. "Королівські радники" мають право перебувати в судовому засіданні не у вовняній мантії, як інші, а в шов­ковій. Головна роль "королівських радників" полягає в на­данні спеціальних порад та веденні складних справ. Біль­шість членів Вищого суду призначається саме з числа "ко­ролівських радників".

Органом управління "судових Іннів" та корпорацій ба­ристерів є сенат, до якого входить 90 членів.

Існує також спеціальний орган для управління поточни­ми справами — рада, яка складається з 60 членів і оби­рається загальними зборами баристерів. Зі свого середови­ща рада обирає виконавчу раду з трьох осіб. При раді утво­рено об'єднані комісії "Іннів" (за галузями права, з питань юридичної допомоги, оплати праці, з етикету та професій­ної поведінки, з міжнародних зв'язків тощо)¹⁸. Головне призначення ради — підтримання престижу, гідності та незалелшості корпорації, сприяння роботі, захист членів корпорації, вдосконалення роботи і функцій членів корпо­рації, представництво інтересів корпорації. Щорічні збори баристерів скликає саме рада. Крім того, вона може ство­рювати власні статутні норми та видавати вказівки, які не суперечать основному статуту.

Загальне керівництво англійською адвокатурою (як соліситорами, так і баристерами) здійснює лорд-канцлер, який є членом Верховного суду".

У Франції адвокати працюють як індивідуально, так і колективно. Для колективної організації праці адвокатів потрібно укласти контракт про співпрацю з іншим адвока­том або групою адвокатів. Дозволяється також працювати за наймом в іншого адвоката або групи адвокатів за трудо­вою угодою (у цьому випадку адвокат, який працює за най­мом, зберігає всі свої права, але не має власної клієнтури, а правову відповідальність за дії найманого адвоката несе адвокат-наймач).

Групові форми роботи адвокатів у Франції є дуже різно­манітними. Найбільш поширені — асоціації та цивільно- професійні товариства.

Асоціації є об'єднаннями адвокатів, у яких кожний адво­кат несе персональну відповідальність перед своїм клієнтом. Члени асоціації повною мірою зберігають свою правосуб'єктність. Угода про створення асоціації повинна бути письмовою і доводитися до відома ради ордену адвокатів.

Цивільно-професійні товариства є дуже поширеною формою групового об'єднання адвокатів. Ці товариства вносяться до переліку об'єднань адвокатів і підлягають обов'язковій реєстрації як юридичні особи. Однією з ос­новних характеристик товариства є те, що його члени солі­дарно відповідають за обов'язки товариства.

Адвокати у Франції об'єднані за судовими округами. Незалежне професійне об'єднання адвокатів називається орденом адвокатів. Його очолює голова, якого обирають таємним голосуванням на два роки. Голова представляє ор­ден у відносинах із державними та судовими органами, громадськістю. Голова керує службами ордену, мас дис­циплінарні, арбітражні (вирішення спорів між адвоката­ми) повноваження, стежить за професійною підготовкою та перепідготовкою адвокатів. Крім того, до його функцій входить головування в раді, яка також обирається таєм­ним голосуванням членами ордену на три роки.

Інститут адвокатури у Франції розглядається як най­важливіша складова правової держави, і для 100 адвокат­ських об'єднань, до яких входить приблизно 19 тис. адво­катів, державою створюються умови для успішного фун­кціонування.

На національному рівні система самоврядування адво­катів у Франції доповнена національною радою колегій ад­вокатів. Обирається рада адвокатами Франції за двоступене­вою системою. Вона є юридичною особою і представляє про­фесію адвоката перед державними органами, а також сте­жить за додержанням в адвокатській діяльності вироблених норм і звичаїв. Крім того, рада займається узгодженням навчальних програм, координує роботу центрів з підготовки адвокатів, встановлює загальні умови визначення їх спе­ціалізації, розподіляє кошти, виділені на названі цілі.

У Німеччині адвокати, допущені до роботи в окрузі, па територію якого поширюється юрисдикція Верховного суду землі, утворюють палату адвокатів. Якщо кількість ад­вокатів перевищує 500 осіб, управління юстиції землі мо­же утворити ще одну палату. Кожну палату адвокатів очо­лює правління, яке складається із семи членів (щоправда, загальні збори палати адвокатів можуть збільшити це чис­ло). Члени правління обираються загальними зборами па­лати на чотири роки, причому кожні два роки склад прав­ління оновлюється наполовину. Правління працює безко­штовно, членам правління лише відшкодовуються витра­ти, пов'язані з безпосереднім виконанням ними своїх обов'язків. У разі необхідності правління палати адвокатів може створити кілька відділів у складі не менш як трьох членів правління. Член правління може входити до складу кількох відділів. Зі свого складу правління обирає пре­зидію, яка складається з президента, віце-президента, сек­ретаря та скарбника. Кількість членів президії може бути збільшена правлінням. Президія керує справами правлін­ня, розпоряджається коштами палати адвокатів, про що подає правлінню щоквартальні звіти. Президент палати представляє її в суді і поза ним, головує на засіданнях правління і загальних зборах палати адвокатів, підтримує ділові зв'язки між правлінням і палатою адвокатів. Прези­дент щороку подає управлінню юстиції землі письмовий звіт про роботу палати та її правління, а також повідомляє управлінню юстиції землі та федеральній палаті адвокатів про результати виборів до правління і президії своєї пала­ти адвокатів". Вищим органом палати адвокатів є загальні збори її членів, які скликаються президентом палати на власний розсуд або на письмову вимогу не менш ніж деся­тої частини загальної кількості членів палати.

Особливу палату утворюють адвокати, допущені до роботи у Федеральному суді. Вона має структуру, аналогічну струк­турі місцевих палат адвокатів. Звіт про свою роботу особлива палата подає федеральному міністру юстиції Німеччини.

Усі палати адвокатів Німеччини об'єднуються у Феде­ральну палату адвокатів, яка не має правління і очолюється президією, що обирається на чотири роки на загальних зборах членів Федеральної палати адвокатів. До президії входять президент, три віце-президенти та скарбник. Ви­щим органом Федеральної палати адвокатів є її загальні збори. Місцеві палати на загальних зборах представляють їх президенти²'. Скликає загальні збори президент Феде­ральної палати адвокатів. Крім того, президент зобов'яза­ний скликати загальні збори палати на письмову вимогу не менш як трьох місцевих палат адвокатів. Колена місцева палата має на загальних зборах Федеральної палати адво­катів лише один голос. Рішення ж із матеріальних питань, які можуть утискати інтереси окремих палат адвокатів, повинні прийматися одноголосно. Існує Федеральна пала­та адвокатів за рахунок внесків місцевих палат, розмір яких визначають її загальні збори.

Як місцеві, так і Федеральна палата адвокатів є за зако­ном корпораціями публічного права, тобто автономними громадськими організаціями.

Державний нагляд за діяльністю місцевих палат адвокатів здійснює управління юстиції відповідної землі. Контроль за діяльністю Федеральної палати адвокатів покладено на міні­стра юстиції. Як у першому, так і у другому випадках нагляд — це перевірки додержання законів і статуту палат, а також ви­конання покладених на них завдань.

В Україні згідно із Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" особа, яка одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право працювати індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро або об'єднатись з іншими адвоката­ми в адвокатські колегії, контори, фірми та інші адвокат­ські об'єднання, які діють відповідно до зазначеного Зако­ну та своїх статутів.

Діяльність адвокатських об'єднань в У країні ґрунтуєть­ся на засадах добровільності, самоврядування, колегіаль­ності та гласності. Порядок утворення адвокатських об'єд­нані,, питання їх діяльності, реорганізації, ліквідації, структури, штатів, функції, права та обов'язки керівних органів об'єднань, порядок їх виборів, порядок витрачання коштів та інші питання Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" віднесено до компетенції відповідних адвокатських об'єднань. Адвокат­ські об'єднання є юридичними особами. Вони мають свої рахунки в банках як на території України, так і за кордо­ном, печатку і штамп. Адвокати та адвокатські об'єднання можуть також створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки й асоціації, які виражають інтереси адвокатів, захищають їх соціальні та професійні права, розробляють методичні посібники, займаються видавни­чою діяльністю, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, створюють спеціальні фонди. Згідно з Положен­ням про порядок реєстрації адвокатських об'єднань адво­катські об'єднання та асоціації діють на підставі своїх ста­тутів і реєструються в Міністерстві юстиції України, про що інформують місцеві органи влади. Провідною організацією українських адво­катів — є Спілка адвокатів України.