Ацетиленові генератори

Ацетиленовими генераторами називають апарати, призначені для отримання ацетилену з карбіду кальцію і води. Ацетиленові генератори згідно ГОСТ 5190-78 класифікують:

1. За тиском отримуваного ацетилену - на генератори низького тиску до 0,02 МП а, середнього тиску - від 0,02 до 0,15 МИ а.

2. За продуктивністю -1,25; 3; 5; 10; 20; 40; 80; 160; 320; 640 м3/год.

3. За типом установки - стаціонарні генератори з продуктивністю

5.. . 640 м3/год, пересувні - з продуктивністю 1,25...3,00 м3/год,

4. За способом взаємодії карбіду кальцію з водою: генератори типу КВ - «карбід на воду»; генератори системи ВК - «вода на карбід»; генератори системи ВВ - «витиснення води»; генератори комбінованої системи ВК.

Всі ацетиленові генератори, незалежно від їх системи, мають такі основні частини: газооутворювач, газозбірник, запобіжний затвор, автоматичне регулювання виробленого ацетилену в залежності від його споживання.

Запобіжні затвори

Запобіжні затвори - це пристрої, що захищають ацетиленові генератори та газопроводи від потрапляння в них вибухової хвилі при зворотних ударах полум’я зі зварювального пальника або різака. їх встановлюють між ацетиленовим генератором і пальником або ацетиленепроводом і пальником.

Запобіжні затвори бувають рідинні та сухі. Рідинні заливають водою, сухі заповнюють дрібнодисперсною металево-керамічною масою.

Найбільш широко застосовують рідинні затвори. В циліндричний корпус і водяного затвора вварені газопідвідна трубка 2 і запобіжна трубка 3. Верхня частина запобіжної трубки закінчується лійкою 4 з відбійником 5. Газопідвідна трубка опускається в корпус водяного затвора нижче запобіжної. У верхній частині водяного затвора знаходиться газовідвідна трубка б, по якій ацетилен із водяного затвора поступає в рукав і подається до газозварювального пальника абс різака. Нижче газовідвідної трубки розташований контрольний вентиль 7, за допомогою якого встановлюється потрібний рівень води перед початком роботи.

Під час нормальної роботи ацетилен по трубці 2 проходить крізь шар води і подається через газовідвідну трубку б до пальника. Якщо трапляється вибух пальної суміші, полум’я вибухової хвилі по газовідвідній трубці б потрапляє у корпус 1 водяного затвора).

Але за рахунок того, що газопідвідна трубка 2 знаходиться нижче рівня води, полум’я не може потрапити до газогенератора і завдати великої шкоди. Енергія вибуху витрачається на підйом води по запобіжній трубці 3, де вода вдаряється об відбійник 5 лійки 4, після чого вода стікає униз, ацетилен продовжує поступати і нормальна робота відновлюється.

Зварювальний дріт і флюси

Для заповнення зазору між кромками основного зварюваного металу, і створення валика шва у зварювальну ванну вводять присадний матеріал у вигляді дроту, прутків або смужок. Присадний матеріал нарі¬зують з того ж або близького за складом металу, з якого зроблено дета-лі, що зварюються.

До марок зварювального дроту (ГОСТ 2246-70) відносяться низьковуглецеві, леговані, високолеговані, не обміднені, та обміднені сталеві дроти діаметром 0,3... 12,0 мм.

Позначення зварювального дроту складається з двох літер (Св) і літеро-цифрового позначення його складу. Наприклад, зварювальний сталевий дріт діаметром 4 мм зі сталі марки Ст. 08А з обмідненою поверхнею позначається: 4СР -08А ГОСТ 2246-70. Зварювальний дріт ді-аметром 3 мм зі сталі марки Ст. 08Г2С з не обмідненою поверхнею - ЗСВ-08М2С ГОСТ 2246-70.

Флюси вводять у зварювальну ванну для захисту розплавленого металу від окислення киснем повітря і видалення окислів, що утворилися при зварюванні. Флюси в основному застосовують при газовому зварюванні виробів з міді, латуні, бронзи та чавуну. В якості флюсів, використовують буру, борну кислоту, окисли та солі барію, калію, літію, натрію, фтору тощо. Склад флюсу вибирають в залежності від властивостей металу, що зварюється.