Інструкція №6 (для студентів) до проведення практичного заняття з мікробіології

Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Тема: Вчення про імунітет (продовження).

Оснащення: схеми, алгоритми, інструкції, презентації, відеоролики.

І. Конкретні цілі:

Знати:

1. Поняття імунна система.

2. Центральні та периферійні органи імунної системи.

3. Імунокомпетентні клітини.

4. Антигени, антитіла, їх коротка характеристика.

5. Механізми імунної відповіді. Первинна та вторинна імунна відповідь.

6. Методи оцінювання імунного статусу організму людини.

Вміти:

1. Пояснювати методи оцінювання імунного статусу організму людини;

2. Пояснювати суть експрес-методів діагностики інфекційних хвороб

3. Дотримуватись правил ОП та ТБ, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з електроапаратурою.

ІІ. План проведення заняття.

1. Співбесіда по темі заняття.

2. Ознайомлення з методами оцінювання стану В- та Т-систем імунітету, системи фагоцитозу і комплементу.

3. Експрес-методи діагностики: реакції імунофлюоресценсії, імуноферментного та радіоімунного аналізу. Принцип реакцій та їх застосування.

4. Дотримання правил ОП та ТБ, протиепідемічного режиму, чинних наказів МОЗ України під час роботи з електроапаратурою.

Література:

1. І.О.Ситник «Мікробіологія», стор.164-221.

2. С.І.Климнюк «Практична мікробіологія», стор.125-151.

3. Методичні рекомендації щодо спрс №8 - «Дослідження імунного статусу організму людини»

Викладач: М.В.Кришньова

Теоретичні питання:

1. Імунний статус організму: визначення, принципи та показання для дослідження.

2. Імунодефіцити: визначення, класифікація.

3. Двоетапний принцип оцінки імунного статусу.

Тести першого рівня (орієнтовні):

╥        клінічний аналіз периферичної крові. Відносна і абсолютна кількість лімфоцитів в крові;

╥        визначення кількості Т- та В-лімфоцитів в крові;

╥        визначення концентрації основних класів імуноглобулінів (M, G, A) в сироватці крові;

╥        визначення фагоцитарної активності лейкоцитів.

Тести другого (аналітичного) рівня:

╥        визначення субпопуляцій регуляторних Т-лімфоцитів (Т-хелперів, супресорних клітин);

╥        визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тест гальмування міграції лейкоцитів з використанням ФГА (пояснення дивіться у попередньому занятті);

╥        постановка шкіряних тестів гіперчутливості сповільненого типу на туберкулін та інші алергени, до яких існує сенсибілізація у більшості населення;

╥        дослідження проліферативної активності Т-лімфоцитів в реакції бласттрансформації на мітогени, антигени (пояснення в попередньому занятті);

╥        визначення динаміки головних цитокінів, які регулюють клітинну і гуморальну імунну відповідь (ІНФγ, ФНПα, ІЛ-2 та Іл-4, 5, 6, 10), а також модулюють запалення.

4.     Принципи функціонування імунної системи.

5.     Цілі і методи визначення стану гуморального та клітинного протиінфекційного імунітету.

6.     Компоненти збудників (бактерій), які модифікують імунну відповідь (місце локалізації збудника, екзо- і ендотоксини, ферменти, пептідоглікани, капсула, імуноглобулінзв’язучі білки, антигени та ін).

7.     Механізми захисту мікроорганізмів від факторів імунітету.

8.     Різновиди протиінфекційного імунітету (гуморальний, клітинний, антибактеріальний, антитоксичний, антивірусний, місцевий, загальний, антифунгальний, антипротозойний, протективний, непротективний, стерильний, нестерильний).

9.     Зв’язок специфічних та неспецифічних факторів в протиінфекційному імунітеті.

10. Незвичайні (некласичні) варіанти імунної відповіді при інфекційних процесах, які приводять до імунопатології (аутоімунні процеси, алергічні реакції).

Основний етап.

Завдання №1.

Вивчити методи оцінювання імунного статусу організму людини.

Завдання №2.

Ознайомитись з методами оцінювання стану В – та Т- систем імунітету, системи фагоцитозу.

Завдання №3.

Розглянути суть реакцій імунофлуоресценсії, імуноферментного та радіоімунного аналізу, експрес – методи діагностики та їх застосування

Імунний статус – це сукупність лабораторних показників та клінічних даних , що відображають стан імунної системи на даний час. Лабораторні дослідження дозволяють:

1. Підтвердити наявність дефектів імунної системи у пацієнтів з клінічними проявами захворювання

2. Виявити пошкоджений компонент імунної системи

3. З’ясувати характер ушкодження

Лабораторна оцінка імунного статусу людини містить визначення кількісних та функціональних показників. Вона грунтується на даних загального аналізу крові та імунограми. Імунограма – це сукупність результатів спеціальних імунологічних досліджень, які визначають кількісні та якісні показники.

Згідно з існуючими регламентуючими документами, проводити оцінку імунного статусу рекомендується при:

1. Необхідності детального обстеження стану здоров’я людини

2. Генетичних вадах імунної системи (первинні імунодефіцити)

3. Гострих і хронічних бактеріальних, вірусних, паразитарних інфекціях (вірусні гепатити, сепсис, хронічна пневмонія, лейшманіоз), підозрі на СНІД

4. Аутоімунних та алергічних захворювань

5. Злоякісних утвореннях

6. Деяких утвореннях (розсіяний склероз)

7. Обстеженні пацієнтів у геронтологічних і ендокринологічних клініках

8. Обстеженні реціпієнтів до і після трансплантації

9. Для контролю цитостатичної, імунодепресивної та імуностимулюючої терапії

У даний час на практиці використовується двоетапний принцип оцінки імунного статусу.

На першому етапі виявляють загальні характеристики або грубі дефекти у системі клітинного, гуморального імунітету та в системі фагоцитозу з допомогою найбільш простих тестів (тестів першого рівня)