Ділянка 5.

D₅=225 мм, V₅=13,0 м/с, L₂=1,5 м, Н_ДИН =103,5 Па, R= 8,48 Па/м, Σ ξ = 0,55, Q_5ТАБЛ =1860 м³/г;

Н₅ = Н_М5 + R L + Σ ξ Н_ДИН = = 75 + 8,48 x 1,5 + 0,55 x 103,5 = 144,64 Па.

Примітка: для визначення коефіц. Опору трійника треба мати відношення діяметрів у прямому та боковому напрямках, тобто D₁ / D₅= 250 / 225=1,1, та також відношення швидкостей повітря на боковому та прямому напрямках, що становить V₅ / V₁= 13,0 / 11,0= 1,18.Тоді по табл.додатку 5, стор.329, ξ₁= ξ_1ПРЯМЕ=0,26, та ξ₅ = ξ_БОКОВЕ =0,3.

На ділянку 2 надходить повітря з ділянок 1 та 5, тобто витрата повітря становить, з урахуванням норми на підсмоктування :

Розмір витрати повітря на підсмоктування приведені згідно з літ.2, стор 22 для випадку застосування фільтру Г4—1БФМ—45.

Вибір фільтру. Згідно з рекомендаціями, приймаємо питоме навантаження на тканину фільтру у розмірі Q_ПИТОМЕ=100 м³ /м² г. Тоді, площа фільтрувуальної поверхні рукавів фільтру становить:

F_{ФІЛЬТРУ}=Q₂ / Q_ПИТОМЕ = 4404,2 / 100 = 44,04 м² .

Розрахунок показує. Що можна використати фільтр марки Г4—1БФМ—45, який має площу тканини рівно 45 м². Розрахуємо дійсне питоме навантаження на тканину:

Q_ПИТОМЕ = Q₂ / F_{ФІЛЬТРУ
ТАБЛ.}= 4404,2 / 45 = 97,87 м³ /м² г.

Опір тиску фільтра. Згідно з мал. 20, стор. 65, використавши графік 1 для розмельного відділення, знаходимо, що опір фільтру становить Н_{ФІЛЬТРУ}= 700 Па.

Ділянка 2. D₂=355 мм, V₁=12,4 м/с, L₂=11,0м, Н_ДИН =94,0 Па, R= 4,39 Па/м, Σ ξ = 0,17, Q_1ТАБЛ =4416 м³/г;

Н₂ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 4,39 x 11,0 + 0,17 x 94,0 = 64,27 Па.

Внаслідок того. що на ділянці 3 та 4 немає змін витрати повітря, можна залишити діяметери на цих ділянках однаковими з ділянкою 2 та перерахувати тільки опіри тиску на цих ділянках.

Ділянка 3. D₃=355 мм, V₃=12,4 м/с, L₃=8,0м, Н_ДИН =94,0 Па, R= 4,39 Па/м, Σ ξ = 0,3, Q_3ТАБЛ =4416 м³/г;

Н₃ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 4,39 x 8,0 + 0,3 x 94,0 = 63,32 Па.

Ділянка 4. D₄=355 мм, V₄=12,4 м/с, L₄=12,0м, Н_ДИН =94,0 Па, R= 4,33 Па/м, Σ ξ = 0,07, Q_3ТАБЛ =4416 м³/г;

Н₄ = R L + Σ ξ Н_ДИН = 4,39 x 12,0 + 0,07 x 94,0 = 59,26 Па.

Визначення магістрального напрямку мережі. Розраховуємо сумарні витрати по напрямкам 1—2—циклон—3—4, та 5—2—циклон—3—4. Тоді витрата тиску по двом напрямкам :

Н_1—4 = Н₁ + Н₂ + Н_{Циклону} + Н₃ + Н₄ = 174,64+64,27+700+63,32+59,26= 1061.49 Па;

Н_5—4 = Н₅ + Н₂ + Н_{Циклону} + Н₃ + Н₄ = 144,64+64,27+700+63,32+59,26 = 1031,49 Па.

Отже, згідно з результатом, магістральним є напрямок Н_1—4 = Н_МЕРЕЖІ =1061,49 Па.

Вибір вентилятору. Продуктивність вентилятору за розрахунками сягає, з урахуванням можливого 5% підсмоктування, розміру Q_ВЕНТ. =1,05 Q_1ТАБЛ =1,05 х 4416 = 4636,8 м³/г; тиск, який повинен відтворити вентилятор на 10% більший за тий. Який у мережі, тобто Н_ВЕНТ. =1,1 х Н_МЕРЕЖІ =1,1х 1061,49 = 1167,3 Па.

Згідно з аеродинамічними характеристиками на стор. 344 найбільш підходить вентилятор ВЦП—5, у якого ККД= 0,6, та кількість обертів колеса повинна бути n=1500 об/хв.

Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою :

N_Уст.= (4636,8 х 1167,3 / (3600 х 1000 х 0,6 х 0,95 х 0,98)) х 1,2= 2,69 кВт.

Вибираємо електродвигун 4А100А, який має потужність 3,0 кВт, та кількість обертів 1500 об/хв.

Q₅=1850 м³/г α=120⁰

Н_М5=105 Па R=2D α=25⁰