
- •Види технічного обслуговування (то) та ремонту (р) комперсора 3аф.
- •Знайти середне значення швидкості повітряного потоку (при стандартних значеннях) для повітроводу діаметром 280мм, якщо показники мікроманометру (l) (при вимірі динамічного тиску).
- •5. Накреслити схему та розрахувати аспірацію сепаратору бис—12, прийнявши:
- •Вибір фільтр—циклону рціе.
- •Вибір вентилятору.
- •Розрахунок.
- •2. Рівняння Бернулі та його значення у вентиляційній техніці.
Вар. 8. 6. Особливості проектування та компоновки аспіраційних установок елеваторів.
Особливу увагу при проектування ВУ енлеваторів слід приділити устрою спеціальних кожухів, які повинні забезпечити герметизацію місць пиловитворення.При цьому всередині корпусу створюється розрідження та неуможливлюється викидання запорошеного поввітря із корпуса у приміщення.
При компоновці ВУ елеваторів керуються трьома принципами: одночасності роботи, единим простором та принципом експлуатаційної надійності.
7. Прибори та методика визначення запорошеності повітря у повітряводах.
З усіх існуючих методів визначення запорошеності повітря найбільш розповсюдженим є метод гравіметричний (ваговий), що заснован на осаджені пилу у спеціальному фільтрі, крізь який просмоктується визначена кількість повітря. Кількість пилу визначають за різницею маси фільтру до та після пропуску повітря крізь фільтр.
Тривалість відбору проби на запорошеність залежить від ступінню запорошеності та визначається часом, необхідним для збільшення маси фільтру у результаті вловлення пилу не менш ніж на 5 мг. Для відбирання проб застосовують аспіратори з ротаметрами. За допомогою цієї установки можливо одночасно паралельно відбирати проби із 4—х точок на чотирьох савмостійних штуцерах та ротаметрах. Як первинний датчик застосовують пилозабиральну трубку із насадками, якою одночасно вимірюють і швидкість повітря у повітряводі.
Види технічного обслуговування (то) та ремонту (р) комперсора 3аф.
Технічне оьслуговування компресоранеобхідно призводити згідно із вимогами “Правил устрою та безпеки стаціонарних компресорних установок, повітряводів та газопроводів”.
Нагнітально установка оптимально працює при температурі навколишнього повітря в межах від –10 до +350С.
Нагнітальну установку з ротаційним компресором типу 3АФ застосовують для подання повітря повітря в системи нагнітального транспорту зерна та продуктів розмелювання при передаванні тиску до 50 кПа. Повітря всмоктується крізь фільтр, глушник та всмоктуючий патрубок. Стисле повітря по повітряводу нагнітається крізб глушник на боці нагнітання, яким є верхня частина основини. На ній встановлений запобіжний клапан, що спрацьовує при досягнені тиску встановленого розміру. Тиск, що відтворюється, контролюється по манометру.
Щоб коливання, що виникають при роботі нагнітальної установки, не передавалися на міжповерхові перекриття чи фундамент, між глушником та рамою встановлені амортизатори.
Основні робочі елементи нагнітувача—два ротори—поршні однакового профілю. Вони синхронно обертаються у циліндричних розточинах корпусу без мастил. Прозіри між роторами та роторами і стінками складають 0,05…0,04 мм. Синхронізація обертання роторів—поршнів забезпечується циліндричною шестеренною передачеюю Запобіжний клапан нагнітувача спряцьовує при 120…140 кПа. Розбирати машину не рекомендується. При експлуатації слідкують за рівнем мастил, станом ремінців та запобіжного клапана.
Характерні хиби, що зустрічаються при експлуатації компресору 3АФ..
А) Заклинення.
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Попадання механічних домішок з повітрям у компресор. |
Замінити фільтр компресора. |
|
|
Б) Поява стукотіння при працюючому компресорі. |
||
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Гранічне зношування зубців шестерен (внаслідок торкання поршнів роторів). |
Замінити шестерні. |
|
2 |
Кутове зміщення шестерні відносно валу. |
Відрегулювати положення шестерен. |
|
3 |
Зношення підчипників. |
Замінити підчипники. |
|
В) Поява стукотіння у момент пускання компресору. |
|||
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Протилежний напрямок обертання ротору |
Замінити фази електродвигуна |
Г) Тертя поршню із торцевими накривками. |
||
1 |
2 |
3 |
1 |
Зношення радіяльно—підпорних підчипників. |
Переставити ведучу та відому шестерні для змінення напрямку вісьвої сили із збереженням відносного положення пар зубців чи змінити радіяльно—підпорні підчипники. |
д) Просковзування ремінців на шкивах призапусканні компресору. |
||
1 |
2 |
3 |
1 |
Недостатнє натягнення ремінців. |
Відрегулювати натягнення реміня чи замінити його. |
е) Неспрацьовування запобіжного клапану при тиску нагнітання вищим тиску наладування. |
||
1 |
2 |
3 |
1 |
Засмітнення каналу у штоці клапану. |
Відчистити канал у штоці клапану. |
ж) Витікання мастил з—під манжет, шо ущільнюють приводну частину ведучого ротору. |
||
1 |
2 |
3 |
1 |
Зношування манжет чи втулки під ними. |
Замінити манжети чи втулки. |