Знайти середне значення швидкості повітряного потоку (при стандартних значеннях) для повітроводу діаметром 450мм, якщо показники мікроманометру (l) (при вимірі динамічного тиску).
L1=70 мм. в. ст. L5=71 мм. в. ст.
L2=80 мм. в. ст. L6=79 мм. в. ст.
L3=82 мм. в. ст. L7=83 мм. в. ст.
L4=71 мм. в. ст. L8=74 мм. в. ст.
Коефіцієнт К=0,2.
Якщо скористатися таблицями для обробки результатів аеродинамічних вимірів ( Алешковская В.В. Практическое руководство по эксплуатации аспирационных и пневмотранспортных систем на предприятиях перерабатывающей промышленности: Практическое пособие.—М.: ДеЛи, 2000.—148 с.),
То
можна визначити
безпосередньо значення
Запишемо ті значення.
Середне значення динамічного тиску визначаємо за формулою:
НШВ.
СЕР.=15,23
мм. в.ст.
Середня швидкість повітря VСЕР.=4,04 х 15,230,5= 15,77 м/с.
Об*єм повітря, що пересувається Q=3600 х 0,785 х D2 x VСЕР.=3600 х 0,785 х 0,452 х 15,77=9025,27 м3/г.
9. Види технічного обслуговування та ремонту живильника р3—бшз.
Шлюзовий живильника типу Р3—БШЗ призначений для герметизації місць випускання борошна із фільтрів—розвантажувачів типу РЦІР, а також для дозування матеріалу. Ці живильники приводяться у дію мотор—редуктором крізь ланцюгову передачу із кроком ланцюгу 19,05 мм. Вони випускаються 3—х типорозмірів. При технічному обслуговуванні (ТО) необхідно щоденно контролювати температуру та стан підчипників. Щотижня перевіряють герметичність з*єднань.
Ці огляди повинні запобігти дефектам, що виникають при експлуатації тобто: вібрація живильника від невірного встановлення та центрування, зачіплення чавунного барабану за гільзу та затинання внаслідок невірної центровки чи ослаблення болтів, підсмоктування повітря у результаті зношення поверхні барабану та гільзи; зношування вала та підчипників.
При проведені ремонту (Р) необхідно розібрати живильник. Для цього необхідно відокремити його від рушія, зняти бокові накривки з підчипниками та витягнути барабан із чарунками. Барабан перевіряють та при необхідності обточують на токарному верстаті до необхідного розміру. Після встановлення барабану у корпус призводять центрування таким чином, щоб прозір між ребрами барабану та внутрішньою стінкою корпусу по всьому колу рівнявся 0,1 мм. Необхідно ретельно встановити гумові перетинки між корпусом та боковими накривками для усунення підсмоктування повітря, тому що це знижує продуктивність.При великому підсмоктувані повітря може виникнути завалення, так що продукт не буде ні вводитися ні виводитися.
Після перевірки на неробочій ході рекомендовано зафіксувати бокові накривки корпусу шпильками для запобігання зсуву ротору чи бокових накривок. Для цього у них висвердлюють, а потім
розвертають на конус отвори Ǿ 12 мм. У ці отвори забивають фіксуючі точені конусні шпильки без різьблення. Отвори висвердлюють так, щоб вони попали у зовнішню частину тіла корпусу живильника.
10. Розрахувати пневмотранспортер (за основу прийняти пневмотранспортер №3 мал. 10), по якому транспортуються продукти ІІІ др.с. (пневмотанспортер вбудований у вальцевий верстат).
Розрахункове навантаження—3 т/г, довжина дільниці—L5=118 м, кут відводу = 900, радіус відводу r=1,5 м.
Розрахунок.
При розрахунках визначається діяметер матеріалопроводу, розраховують втрати тиску у пневмотранспортері, визначається типорозмір розвантажувача.
10.1. З табл. 26, стор. 219 (1) визначаємо розрахункову швидкість повітря у матеріалопроводі для ІІІ др. с. V=21 м/с.
10.2. Для пневмоустановок борошномельних та круп*яних заводів коеф. масової концентрації μ=3…6 кг продукту/кг., повітря. Приймаємо попередньо μ=3,5.
10.3. Розраховуємо попередньо кількість повітря:
де ρП = 1,2 м3/г—густина повітря.
10.4. Із додатку 6, стор. 336 при швидкості повітряного потоку V=21 м/с та кількості повітря Q=691,0 м3/г визначаємо діяметер матеріалопроводу D= 108 мм.
10.5. Розраховуємо дійсне значення коеф. масової концентрації, тому що при вільно прийнятому значені кількість повітря 714,285 м3/г. а для стандартного діяметера продуктопроводу D= 108 мм та при V=21 м/с , Q=691 м3/г.
10.6. Розраховуємо втрати тиску у пневмотранспортері (див. розрах. схему).
НПТ = НМ + НПР. + НРОЗГ. + НТЕР.СУМ. + НМ.О. + НПІД. + НРОЗВ..
10.6.1. Із додатку 15, стор. 355 (1) для вальцевого верстату втрати тиску у машині НМ=100 Па;
10.6.2. За умовою, приймальний пристрій типу вбудований у вальцевий верстат. З таблиці 21, стор. 184 при V=21 м/с. втрати тиску у приймальному пристрої НПР.=17 Па;
10.6.3. Втрати тиску на розгон продукту після приймального пристрою розраховуємо за формулою:
де i—втрати тиску на розгон 1т/г продукту (визначаємо з додатку на стор. 336; при V=21 м/с, D= 108 мм.,
i=590 Па/(т/г).
10.6.4. Втрати тиску на тертя при транспортуванні аеросуміши розраховують за формулою:
де R=57,1 Па/м—втрата тиску на тертя на 1 м довжини матеріалопроводу при пересуванні чистого повітря (додаток 6, стор. 336 (1) для розмельного відділення)
К=0,284—коеф. опору продукту (додаток 6, стор. 336.)
10.6.5. Втрати тиску у місцевих опорах ( на схемі місцевим опором є відвод) розраховують за формулою:
де НВІДВ.Ч.=160 Па—втрати тиску у відводі при пересуванні чистого повітря (табл. 28, стор. 222)
КВІДВ.=0,715—коеф. відводу (стор. 336)
10.6.6. Втрати тиску на під*йом продукту по вертикалі розраховують за формулою :
h=L+R=18+1,5=19,5 м—геометрична висота підйому.
10.6.7. Із табл.22. стор. 185 в залежності від об*єму повітря Q=691 м3/г вибираємо розвантажувач ЦР----325. Площа вхідного перерізу розвантажувача ЦР—325 має розмір F=0,0124м2 (стор. 185, табл.22). Тоді вхідна швидкість повітря буде мати розмір VВХ= 691/ (3600 х 0.0124)= 15,47 м/с.Коеф. опору для розвантажувача ξ = 4,5(стор.188). Втрати тиску розраховуємо за формулою:
10.6.8. Втрати тиску у пневмотранспортері:
НПТ.= 100 + 17 + 1770 + 2096.63 + 573,78 + 830.29 +646,55= 6034,25 Па.