III. Тренувальні вправи.

1. Складання речей у портфель; наведення порядку на парті.

2. Конкурси: "Портфель - обличчя школяра", "Чия парта найохайніша?"

IV. Аналіз етичної ситуації.

Дмитрик тусає лід носком черевика. Вчитель робить йому зауваження: "Зіпсуєш черевики - будуть вони виглядати, як старі". "Ну то й що! - безтур­ботно відповідає хлопчик. - Мені мама нові купить, ще кращі за ці!"

Обговорення прочитаного. Запитання і завдання для учнів:

• Чи можна сказати, що Дмитрик - дбайливий хлопчик?

• Як ви гадаєте, чи цінує він працю мами і загалом усіх тих людей, котрі пошили ці черевики?

• Пригадайте випадок, коли можна сказати про когось: "Він виявився бережливим".

V. Розкриття значення висловлювання: "Потрібну річ далеко не клади"

VI. Підсумок уроку. Запитання до учнів:

• Як називають людину, що стежить за своїми особистими речами? (Дбайлива, зібрана, охайна.)

Твій зовнішній вигляд

Мета: вчити дітей слідкувати за своїм зовнішнім виглядом (чистота одягу, тіла, охайність зачіски та ін).

Обладнання: ляльки, дзеркало або паперова рамка у вигляді дзер­кала, олівці, папір.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Ігрова ситуація "Дві ляльки".

Дітям показують дві ляльки (одна лялька в чистому одязі, а друга - в брудному). За бажанням діти вибирають собі ляльку і обіграється ситуація.

По дорозі до школи

• Доброго дня!

• Привіт!

• Ти куди йдеш?

• У школу.

• Як у школу, ти ж така брудна, ти, мабуть, забула перевдягнутися?

• Ні. В цьому одязі я ходжу і в школі, і вдома. А для чого перевдягати­ся - це так набридає.

• Ти, напевне, не дружиш із Чистотою та Охайністю?

• Ні, а хто це такі?

- Приходь до нашого класу на уроки етики, і я тебе з ними познайомлю. - Добре, дякую!

Наступна ігрова ситуація "У класі". Учні можуть дати імена лялькам і продовжити діалог.

Запитання до учнів:

• Яка лялька вам подобається більше? Чому?

• Що треба зробити другій ляльці, щоб вона стала охайною?

(Заче­сати волосся, одягнути чисту сукенку, зав'язати шнурівки на туф­ лях та ін.)

II. Відгадування загадок.

1. Зуби є, а рота немає.

{Гребінець)

2. Любить митися і купатися,

Але від того тільки худне. {Мило)

3. Який є, таким покаже

І без слів про все розкаже. {Дзеркало)

III. Розповідь учителя про появу і роль дзеркала.

Учитель. Діти, а чи знаєте ви, як з'явилося дзеркало?

У давні часи дзеркала робили з відшліфованого металу. Нині дзеркало роблять із гладкого скла, покритого зі зворотного боку шаром металу. Саме скло - це ще не дзеркало: відображення дає нам вузький шар срібла, а скло лише оберігає його від подряпин і пошкоджень.

(Можна взяти для порівняння звичайне скло і дзеркало.)

Так само, як дитина дивується, побачивши своє відображення у дзер­калі, так само дивувалися давні люди. Вони не знали, як з'являється відоб­раження, тому приписували дзеркалам магічну силу. Вони гадали, що той, кого вони бачать у дзеркалі, є їхнім духом. Так виник забобон: якщо розби­ти дзеркало, це може зашкодити духові.

Також у нашій місцевості старі люди кажуть: "Якщо розбити дзеркало, хтось помре із родини".

Ми ніколи не дізнаємося, коли людина вигадала дзеркало, але може­мо сказати, що цю ідею підказала жінка.

Першими здогадалися робити скляні дзеркала з шаром ртуті або оло­ва венеціанці. З 1300 року вони стали виготовляти такі дзеркала і незаба­ром замінили на металеві пластини, що ними користуємося і нині.

• Як ви гадаєте, хто перший почав користуватися гребінцем: чоловік чи жінка?

• Так, напевно, жінка.

Одного разу вона зрозуміла, що може стати привабливішою, якщо укладе волосся по-особливому, незвичайно. Ось тоді, мабуть, і з'явився гребінець.

Гребінець - один із найдавніших винаходів людства. їх виготовляли зі шкіри, дерева або рогу, слонової кістки або ебенового дерева. Вони збері­гаються тисячі років, а виглядають як сучасні і можуть бути використані будь-якою з наших жінок. (Цікаве для допитливих. Відкриття. – Харків , 1999 р.)

IV. Гра "Дзеркало".

У рамці "дзеркала" з'являються по черзі учні, зовнішній вигляд яких тре­ба привести в порядок. Учні класу називають, що треба зробити, щоб по­ліпшити зовнішній вигляд тих, хто у "дзеркалі".

V. Тренувальні вправи.

Діти вчаться правильно зачісуватися, зав'язувати банти, шнурівки.

VI. Тематичне малювання "Я дивлюсь на себе в дзеркало".

Огляд малюнків.

VII. "Весела хвилинка".

Робота над алогізмами.

Ніколи не мий руки, шию, вуха, обличчя. Вони знову стануть брудни­ми. Навіщо марно витрачати свій час? Стригтися теж необов'язково, бо, коли станеш старим, голова однаково облисіє. Вранці зовсім не обо­в'язково зав'язувати шнурівки на черевиках, банти на косах, бо за цілий день або під вечір вони можуть і самі розв'язатись.

(За Г. Остером.)