- •§ 1. Поняття, сутність та зміст економічних правопорушень
- •§ 2. Основні причини та умови правопорушень у сфері економічної діяльності
- •§ 3. Світові глобалізаційні процеси та економічні правопорушення
- •§ 1. Тіньова економічна діяльність
- •§ 2, Економічні правопорушення в фінансовій, банківській та бюджетній сферах
- •§ 3. Легалізація («відмивання») грошових коштів та іншого майна, здобутих у результаті злочинної діяльності
- •§ 4. Корупція та економічна безпека суспільства
- •§ 1. Поняття юридичної відповідальності
- •§ 2. Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері економіки
- •§ 3. Адміністративна відповідальність за корупційні діяння
- •§ 4. Кримінальна відповідальність за економічні правопорушення
- •Злочини, що скоюються у сфері підприємницької діяльності
- •Злочини у сфері торгівлі та надання послуг населенню
- •IV. Злочини у сфері приватизації
- •II Скакун о. Ф. Теория государства и права. — X., 2000. — с. 471.
§ 1. Поняття юридичної відповідальності
на відповідальність зазвичай розглядається як засіб державного примусу, або такого, що ототожнюється з покаранням за правопорушенняI,
Проте, останнім часом у теорії права поняття «юридична відповідальність» тлумачиться більш широко, як явище загальносоціальне2.
Такий підхід дає змогу чіткіше з’ясувати сутність і зміст цього явища, а також визначити його місце серед інших правових явищ,
Категорія «відповідальність» — означає усвідомлення індивідом, соціальною групою, класом, народом свого обов’язку перед суспільством, людством, розуміння в світлі цього обов’язку, суті значення своїх вчинків, діяльності, узгодження їх з обов’язками і завданнями, які виникають у зв’язку з потребами суспільного розвитку3.
Підґрунтям соціальної відповідальності і є суспільні відносини, які виступають базою суспільства.
Свідомий індивід у процесі соціалізації, задоволення своїх інтересів вступає в обмінні процеси, які впорядковуються суспільством за допомогою певних дозволів і заборон. Тому виконуючи свої обов’язки, реалізовуючи функції суб’єкта відносин, індивід чи група індивідів повинні весь час узгоджувати свої дії з цими соціальними регуляторами, які дозволяють (заохочують) або забороняють певні дії.
Виконання суб’єктами відносин суспільно значимих обов’язків відповідно до зазначених приписів контролюється суспільством за допомогою спеціально створюваних механізмів та інститутів, а також самими суб’єктами по відношенню один до одного. Сторінка 104
У разі порушення дозволів чи заборон, неналежного виконання суб’єктами обов’язків, покладених на них суспільством, або набутих ними згідно з зобов’язаннями за договором, вони несуть відповідальність не тільки перед конкретним партнером по відносинам (іншим суб’єктом), а й перед суспільством в цілому.
Тобто ця відповідальність є соціальною відповідальністю, оскільки невиконання окремим суб’єктом своєї функції порушує нормальне функціонування всього суспільства як цілого , і його вимог щодо поведінки суб’єктів відносин, які внормовані встановленими або санкціонованими приписами.
Відповідно до сфер її прояву-відповідальність має різні форми прояву: політична, моральна, партійна, юридична тощо. Соціальна відповідальність набуває правового характеру тільки у разі порушення суб’єктом суспільних відносин у результаті дій чи бездіяльності встановлених або санкціонованих суспільством загальнообов’язкових правил (норм) поведінки.
Юридична відповідальність за впливом на суспільні відносини посідає провідне місце серед інших видів соціальної відповідальності, оскільки вона має чітку формальну визначеність у загальнообов’язкових правових нормах, встановлюється, забезпечується і здійснюється у встановленому порядку уповноваженим інститутом суспільства—державою.
З формальної точки зору юридична відповідальність є результатом застосування норми права, реалізації її санкціїI, як міри суспільного впливу на порушника загальнообов’язкового правила (норми) поведінки.
Функції суспільного впливу щодо порушника держава здійснює за допомогою спеціальних органів і установ (судових, правоохоронних, пенітенціарних тощо.
Такий вплив має публічний характер, постає як примус держави до виконання правових норм, і пов'язаний з такими обмеженнями для осіб, які визнані винними у порушенні приписів права.
Проте, для визнання відповідальності юридичною державного примусу недостатньо. Окрім цього, характерними ознаками такої відповідальності є суспільний осуд діяння як правопорушення і певні негативні наслідки, обмеження, страждання для суб’єкта правопорушення. Сторінка 105.
Юридична відповідальність відображає специфіку правових явищ, їх формальну визначеність та процесуальний порядок реалізації, вона є наслідком правопорушення, пов’язана з реалізацією санкцій правових норм, з державно-правовим примусом.
У теорії права юридична відповідальність розглядається в двох значеннях: як перспективна (позитивна) і як ретроспективна (негативна).
У першому випадку йдеться про спонукання правопорушника до усвідомлення свого обов’язку перед суспільством, необхідності виконувати приписи правових норм, необхідність викликати в нього та інших громадян почуття відповідальності за свої дії в майбутньому.
У другому випадку йдеться про відповідальність за вже скоєне правопорушення, за порушення норми права в минулому.
Метою юридичної відповідальності є охорона суспільного таї державного ладу, покарання правопорушника, а також попередження правопорушень у майбутньому.
Сукупність зазначених аспектів мети юридичної відповідальності визначає її принципи, серед яких: законність, справедливість, невідворотність, доцільність, індивідуальність покарання, відповідальність за вину.
Як правове явище юридична відповідальність виконує цілий ряд важливих функцій.
В теорії права виділяються: правовідновлююча (компенсаційна), каральна (штрафна), виховна (загальнопревентивна) функціїII.
Правовідновлююча (компенсаційна) функція притаманна цивільно-правовій відповідальності і направлена, перш за все, на відновлення порушених прав, виконання зобов’язань.
Каральна (штрафна) функція направлена на застосування примусу, покарання правопорушника. Вона є характерною рисою кримінальної та адміністративної відповідальності.
Виховна функція юридичної відповідальності направлена на виховання правопорушника, недопущення ним правопорушень у . майбутньому (спеціальна превенція), виховання у громадян поваги до закону, профілактику правопорушень у суспільстві (загальнапревенція).
Серед видів юридичної відповідальності в теорії права виділяють конституційну, матеріальну, дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову, кримінальну) Сторінка 106
Юридична відповідальність настає лише згідно приписів правових норм на підставі рішення (правозастосовчого акта) уповноваженого правозастосовчого органу.
Підставами настання юридичної відповідальності є:
а) факт правопорушення;
б) наявність норми права, яка забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції за порушення цієї норми;
в) відсутність законних підстав для звільнення правопорушника від відповідальності;
г) наявність рішення (правозастосовчого акта) уповноваженоного органу.
Тільки за наявності зазначених підстав, у порядку, встановленому процесуальним законодавством, настає юридична відповідальність правопорушника перед суспільством (державою), яка носить публічний характер.
Щодо юридичної відповідальності за правопорушення в сфері економіки, то вона означає, що мав місце факт порушення загальнообов’язкових правил поведінки в сфері господарювання (підприємництва), які мають нормативно встановлений характер.
Такі відносини регулюються нормами адміністративного та кримінального законодавства) розглядаються в наступних параграфах цього посібника.
