§ 1. Тіньова економічна діяльність

Одним з найрозповсюдженіших методів скоєння правопору­шень у економічній сфері є виведення частини або всього бізнесу в латентну сферу,, тобто створення та організація діяльності ви­робничих та інших структур в «тіні» офіційної економіки, поза п

правовим полем.

Тіньові структури створюються, як правило, для здійснення тіньової економічної діяльності по трьох основних напрямах : по-перше, — це законна діяльність, результати якої прихову­ються з метою ухилення від сплати податків, а також діяльність без відповідних дозволів;

по-друге, — нелегальна діяльність, змістом якої є заборонене в законодавчому порядку виробництво та розповсюдження товарів і послуг (наркотиків, зброї, контрабанди), а також діяльність, ме­тою якої є отримання доходів, що не пов’язані з виробництвом товарів і послуг (рекет, шахрайство тощо);

по-третє, — це спекулятивні та шахрайські операції з фінан­совими коштами.

Економічна злочинність латентна, вона значно глибше і шир­ше офіційної, її ядро — в тіньовій економіці.

Об’єктивний аналіз основних детермінантів тіньової економі­ки в Україні показує, що головні її фактори коріняться в недоста­тній правовій урегульованості фінансової, податкової, бюджет­ної, банківської, інвестиційної, господарської та митно-тарифної політики, що й заганяє економіку в тінь. Саме це, поряд зі стрім­кою зміною форм власності та слабо контрольованими процеса­ми роздержавлення, привело в рух процеси, які стали матеріаль­ною основою криміналізації економіки.

У березні 2002 р. Президентом України видано Указ «Про захо­ди щодо детінізації економіки на 2002—2004 рр.», в якому дається сторінка 43

Зкономическая безопасность Российской Федерации. Учебник для вузов // Под ^ООІ«- ред. С. В. Степашина. — М„ 2001, Т. II. — С. 109—110.

визначення тіньової економіки як економічних процесів, які приховуються їх учасниками, не контролюються державою і суспільством, не фіксуються у повному обсязі державною статистикою.

Важливе практичне і теоретичне значення має аналіз основну детермінантів цього антисуспільного явища, його складових чаї тин. Перш за все слід відмітити, що тіньова економічна діяльність стала наслідком недосконалого механізму розподілу суспільного продукту в державі, хабарництва і корупції у владних структурах, надмірного податкового тиску, рекету, проникнення організованої злочинності в сфери економіки та політики, відсутності гарантій та ефективного захисту правоохоронними орган ми легальних бізнесових структур^

Найпоширенішими проявами «тіньової» економіки є нелегальний експорт капіталів, нелегальні валютні та зовнішньоекономічні операції, випуск і реалізація неврахованої продукції та не дання неврахованих послуг, кримінальний промисел, фінансові шахрайства, незаконна приватизація державної власності, нецільове використання бюджетних коштів тощо.

У результаті вторгнення криміналітету в фінансову та валют ну системи, в обігу тіньової економіки постійно знаходиться значна частина грошей і валюти, вилучених із державного обігу З, оцінками спеціалістів, домінуючим сегментом тіньової економік: та основним механізмом одержання тіньових доходів сьогодні стала розбалансованість банківської системи, її недостатня правова визначеність, відсутність прозорості банківських операції Головними їх складовими є використання фальшивих платіжні документів; підробка банківських гарантій; нецільове використання банківських кредитів; розкрадання коштів; хабарництво пов’язане з наданням кредитів, зменшенням процентних ставок приховування доходів від оподаткування; «відмивання» кримінальних грошей, валютні спекуляції на біржі; незаконне одержаній в тому числі державними службовцями і депутатами, пільгових кредитів; фіктивні трастові операції; різні види шахрайства з бюджетними коштами і грошима населення тощо. Зазначений арсенал зловживань привів до того, що кількість скоєних у цій системі злочинів у останні роки фактично подвоїлась. Якщо в 1996 безпосередньо в банківській системі було скоєно 2118 злочинів то в 2001 р. — 4124.

Тіньова економіка фактично паралізує повнокровний грошовий обіг у державі, кожна друга гривня обходить банківські рахунки. Тільки в 1997 р. позабанківський грошовий обіг виріс н 2,1 млрд грн, тобто більше ніж наполовину, і складав біля 50 відсотків сторінка 44 всієї грошової маси. Організовані злочинні групи контролюють тіньовий капітал, еквівалентний 6—8 млрд грн. Він складається із банківських ресурсів, викрадених різними способами, в тому числі шляхом одержання необгрунтованих кредитів; коштів, привласнених спеціально створеними фінансовими та трастови­ми компаніями, неповернутої інвалюти експортерів (за деякими уцінками, за кордоном знаходиться до 20 млрд доларів, неофіційно експортованих з України); а також неодержаних державою додатків, сума яких тільки за рік складає біля 7 млрд грн .

Водночас значна кількість тіньових товарно-грошових опера­цій здійснюється в Україні з використанням валюти інших дер­жав, у першу чергу, доларів США, яка взагалі не контролюється державою. За оцінками спеціалістів, в Україні у фізичних осіб накопичено більш ніж 10 млрд доларів США готівкою, які функ­ціонують поза банківською системою.

Наявність в обігу таких грошових мас кримінального походжен­ня є основним фактором, який ускладнює становище в державі. Вбивства на замовлення, особливо банкірів і бізнесменів, чисельні («розбірки», викрадення людей — є не що інше, як війна за перероз­поділ злочинно нажитих капіталів. Вона буде продовжуватись, поки грошовий ринок не буде очищений від «брудних грошей».

Характерними рисами тіньової економіки є значно вища мобільність тіньових капіталів; слугування збагаченню певного кола людей за рахунок обкрадання всього суспільства. Останнє стало (можливим у результаті: привласнення ресурсів і використання |засобів виробництва, виробничих приміщень; одержання пільг, дотацій, незаконного користування цими пільгами здійснюючи незадекларовану прибуткову економічну діяльність; ухилення від (сплати податків; здійснення без реєстрації підприємництва та не­законних товарних та грошових операцій. За даними Рахункової палати, суми наданих держапаратом податкових пільг за своєю величиною не зрівняні з усіма доходами державного бюджету. Тільки в 1997 р. за цих причин держбюджет не одержав 19,7 млрд грн, або на 17 відсотків більше всіх надходжень до нього. В ці роки більше половини імпортної продукції, яка вво­зилась в Україну, взагалі не обкладалось митним збором. За да­ними Державної митної служби, в 1998 р. загальна сума стягну­того мита склала біля 500 млн грн, а пільги від сплати мита за Цей термін перевищили 700 млн грн. сторінка 45

Кто победит в стране победителей теневой зкономики // Зеркало недели. —1998. —11 апреля.

Система пільг, невиправданих обмежень, заборон, а також недосконале податкове законодавство створюють сприятливі умови д розвитку й поширення злочинності зі складними організаційними формами, які створюють ефективні схеми задоволення злочини потреб, знаходять вихід на владні структури і чинять на них тиск, цей час відбувається інтенсивне вдосконалення й розширення системи тіньової (кримінальної) економіки, перехід від вирішення одноразових проблем за хабар до тривалого співробітництва на «договірних засадах»; легалізація злочинних угруповань через створені на їх основі підприємницьких структур, коли засновниками або третіми особами виступають активні члени кримінальних формувань кримінальні «авторитети», що дає їм змогу координувати тіньові фінансово-господарську діяльність у регіонах, «відмивати» кримінальні капітали, приховувати прибутки від оподаткування.

У 90-х роках минулого століття широкого розповсюдженні набрали нові форми зловживань, що не караються в кримінальному порядку. Це безпосередня участь посадових осіб, держаних службовців та депутатів усіх рівнів у комерційній діяльності використання службового становища для «перекачування» державних коштів та матеріальних цінностей в комерційні структурі і переведення грошей у готівку; надання пільг для своєї корпоративної групи з відтягненням державних ресурсів; впливу на засоби масової інформації, маніпулювання інформацією для здобуття особистої та корпоративної вигоди; використання посадовим особами, державними службовцями, депутатами, політичним діячами підставних осіб та родичів у комерційних структурах І метою здобуття особистого чи корпоративного прибутку; лобіювання під час прийняття нормативних актів для заінтересованих угруповань; не переслідуване у кримінальному порядку зловживання службовим становищем у процесі приватизації, здання оренду, ліцензування, квотування тощо

Тіньовий сектор економіки значно зріс внаслідок недосконалості оподаткування, відсутності умов для здійснення легальної підприємницької діяльності. Заданими ДПА України, в 2001 р. і тіньового обігу повернуто державі більше 3 млрд грн. За цей час податковою міліцією порушено більше 7 тисяч кримінальний справ по фактах умисного ухилення від сплати податків у осо ливо великих розмірах) У ході проведених операцій конфісковно 140 млнррн, ліквідовано 742 підпільних цеха по виробництві товарів народного споживання (з них 278 — алкогольної продукції), припинено діяльність 3627 фіктивних фірм, повернуто з-зі кордону 45 млн доларів. сторінка 46

Як зазначалось, тіньова економіка поділяється на формальну і підпільну економічну діяльність. Перша не приховується, але й не оподатковується і не враховується традиційною статистикою (виробництво на домашніх господарствах, надання послуг на непостійній основі, невеликі підробітки). Підпільна економічна діяльність включає, як заборонену в державі економічну діяльність, так і діяльність, яка повинна ліцензуватись і контролюватись державою, але вона приховується з метою ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою. ]В 1998 р. майже 44 тисячі приватних підприємств (33,4 %), 35”,1 тис. колективних підприємств (31,6 %), 2541 підприємство з іноземними інвестиці­ями (30,5 %) — підприємницькою діяльністю як такою не займа­лись і платежі до бюджету не сплачували¹.

Саме підпільний сектор тіньової економіки несе в собі найбі­льшу небезпеку для держави. Він розвивається, як правило, в ра­мках організованих злочинних угруповань, яких в Україні, за да­ними МВС, 2,5 тисячі.

Тіньова економіка, як основне підгрунтя економічної злочин­ності і корупції, пристосовується до змін у законодавстві, набу­ває нових особливостей. Вони полягають у тому, що прибутки й надприбутки у тіньовій економіці досягаються не через викорис­тання державних фондів як раніше, а головним чином за рахунок зміни форми власності та експлуатації державної власності як приватної; нелегальний бізнес охоплює не стільки виробництво, скільки фінансові, в т. ч. валютні операції, і не лише за рахунок інвестування тіньових коштів, а переважно через використання штучно підтримуваних адміністративною системою відмінностей курсів валюти, цін, кредитних і банківських ставок, розмірів по­датків, систем квот тощо. Це служить передумовою одержання максимальних надприбутків у мінімально короткі строки з міні­мальним ризиком і стало можливим внаслідок зв’язку тіньового бізнесу з владними структурами.Підпільний, часто злочинний бізнес розвивається не як протидія командно-адміністративній системі в економіці, а через збереження її елементів у апараті Державного управління економікою.

Тіньова економічна діяльність глибоко проникає в зовнішньо­торгову діяльність і криміналізує її, здійснюючи нелегальний біг і вивіз за кордон валютних, товарних та нематеріальних цінностей. Під час здійснення зовнішньоторгових операцій відбува- сторінка 47

і_0г,_ Білецький В. Фіктивне підприємництво і економічна злочинність // Право України. —7— № 5. — С. 34.

ється суттєве зниження вартості товарів, що завозяться на митну територію України, а зменшується вартість на експортну продукцію. Неврахована різниця вартості залишається у вигляді валют) них вкладів у зарубіжних банках.]

Проявом тіньової економічної діяльності в зовнішньоторговій сфері є ухилення від оподаткування неорганізованої торгівлі («човників»). Частка такої торгівлі у загальному її обсязі, за оцінками спеціалістів, сягає від 3-х до 10 відсотків.

' На ринку цінних паперів тіньова діяльність проявляється у вигляді підробки документів, махінацій з цінними паперами, приховування емісійного доходу, розкрадання коштів у значних розмірах. ¹ Тіньова діяльність все більше охоплює сектор легкої промисловості. Значна кількість одягу, взуття, трикотажних виробів шкіргалантереї випускається поза офіційною сферою економіки, фальсифікується і реалізується під виглядом товару відомих віт­чизняних і зарубіжних підприємницьких структур і фірм.

Значно уражені тіньовими схемами економічної діяльності сфери транспорту, торгівлі, культури. Відпрацьовані схеми при­ховування доходів у шоу-бізнесі, від реклами в засобах масової інформації.^

Незадовільний матеріальний стан більшості населення Украї­ни, безробіття, навмисне заниження вартості робочої сили спри­яють поповненню тіньової економічної діяльності трудовими ре­сурсами. У зв’язку з високими податковими ставками на доходи фізичних осіб більшість населення віддає перевагу працевлашту­ванню в тіньових структурах.

Водночас, як свідчить аналіз організаційних, економічних та правових заходів, здійснюваних органами державної влади, вони не можуть вважатися ефективними. До того ж законодавчі акти які регламентують економічні реформи, не завжди передбачають відповідні механізми по нейтралізації зловживань.

Мають місце прогалини та неузгодженості в нормативно] правових актах, що регулюють економічні відносини. Це обумовило внесення до них численних суперечливих змін та допов­нень. Зокрема, в Закон України «Про плату за землю» з липни 1992 р. внесено 9 змін; в Закон України «Про банки і банківську діяльність» з березня 1991 р. внесено 23 зміни і доповнення; в За­кон України «Про власність» з лютого 1991 р. — 8; в Закони «Про підприємства» та «Про підприємництво в Україні» з 1991 р.— відповідно 27 і 35; в Закон України «Про зовнішньо] економічну діяльність» з 1991 р. — 13, а в Закон «Про цінні па-і пери і фондову біржу» — 5 доповнень. сторінка 48

Така нестабільність економічного законодавства, з одного боку ускладнила його правильне застосування, з другого, — нею максимально скористався злочинний елемент і корупціонери.; Це ж стосується й численних, майже щоквартальних змін норм, що регулюють митні правовідносини.

Причиною тіньової економічної діяльності в Україні є також неврегульованість політичної сфери суспільства, яка значною мі­рою уражена проявами корупції. Політичні права і свободи грома­дян, політична, економічна та ідеологічна багатоманітність суспі­льного життя, продекларовані Конституцією, поки що не забезпе­чуються в повному обсязі державою, у зв’язку з чим становлення інститутів громадянського суспільства відбувається повільно і надзвичайно складно, в боротьбі зі стереотипами тоталітарного минулого, під тиском авторитаристських тенденцій та закликами приведення до влади «сильної руки». Соціальні процеси, які мають місце в сучасних умовах, часто «не вписуються» в правове поле чинного законодавства, а спроби регулювати їх нормами політич­них партій і об’єднань громадян за аналогією західних демократій вступають у конфлікт з нереформованою правовою системою.

Корумпованості політичної сфери суспільства сприяють та­кож неврегульованість новітніх відносин між державою, суспіль­ством і особою, відсутність законодавства щодо регулювання статусу і діяльності політичних партій, громадських організацій, політичної опозиції, їх місця в політичній системі суспільства.

Користуючись правовою неврегульованістю політичної, соці­альної та економічної сфер, злочинні угруповання і окремі кору­пціонери, що займають певні щаблі у виконавчих структурах, стимулюють розгул «дикого» лобізму, «проштовхують» рішення, які першочергово задовольняють їхні інтереси. За допомогою підкупу корупціонери роблять спроби впливати на групи аграр­ного, індустріального, ринкового, банківського та іншого лобіз­му* які виражають інтереси різних станів сучасного суспільства з метою стримування позитивних демократичних процесів і ство­рення вигідних для злочинного бізнесу умов. Причому «дикий» лобізм охоплює не тільки сферу законодавчого процесу з прийняття законів, а й сферу управлінсько-розпорядчої діяльності, яка передбачає прийняття підзаконних нормативно-правових актів та актів індивідуального регулювання. Відсутність законодавчих меж існування лобізму, неправовий тиск на державні органи та Іхніх службовців безпосередньо продукує подальше поширення злочинності та корупції, сприяє зрощуванню злочинних угруповань з корумпованими чиновниками владних структур. сторінка 49

Водночас мають місце помилкові уявлення, що падіння тоталітарних режимів і централізовано-планових економік саме г собі повинно обмежити сферу поширення злочинності в економічній діяльності залежно від того, як будуть розвиватись конкрентоспроможні ринкові сили.

Внаслідок поширення сфери тіньової економічної діяльно ті держава втрачає можливість реального управління економ кою, а центральні органи влади не володіють об’єктивними макроекономічними показниками про реальний стан економіки.

Тіньова економіка руйнує економічну систему держави. Сконцентрований тут капітал не спрямовується на інвестування національного виробництва, не може бути використаний для підтримки соціальної інфраструктури, об’єктивно сприяє зростанні податкового пресу, що, в свою чергу, заганяє в тінь ще більшу обсяг економіки.

Неофіційна економічна діяльність має антисоціальний характер, заважає утворенню легального національного капіталу. Головні вільні фінансові ресурси, сформовані у цьому секторі, направляються за кордон для забезпечення їх збереження, а національна економіка виснажується, інвестуючи таким чином економіку інших країн. .

[Тіньова економіка утворює певний інвестиційний вакуум, ш буде заповнюватися іноземним капіталом, і в першу чергу і країн СНД. Це не тільки ставить національну економіку під зовнішній вплив, але, безперечно, матиме й серйозні політичні наслідки.

0крім цього, тіньова економіка деформує свідомість людей привчає ігнорувати встановлені державою правила, веде до правового нігілізму. Нові ринкові відносини ототожнюються в громадській свідомості з протиправною діяльністю, що формує опір реформам і стимулює девіантну поведінку.

Важливе значення для юристів має визначення напрямів профілактики тіньових проявів економіки.

Пріоритетними в цьому плані є нормалізація грошового обігу в державі, усунення причин кризи неплатежів, проведення дедоларізації економіки, впровадження безготівкових розрахунків недопущення створення привілейованих умов для окремих комерційних банків.'. Важливим кроком у цьому напрямку є визнаний Україною «Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансові* заходів боротьби з “відмиванням” грошей» (FATF). Практичним наповненням змісту цієї роботи є прийняття Верховною Радою України 28 листопада 2002 р. Закону України «Про запобігання сторінка 50 та протидію легалізації («відмиванню») доходів, одержаних злочинним шляхом». Реальним механізмом протидії тіньовій економіці має стати прийняття закону «Про юридичну відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за подачу у відповідні дер­жавні органи недостовірних даних». Така відповідальність пови­нна носити диференційований характер: цивільно-правову, адмі­ністративну і у виключних випадках — кримінальну відпові­дальність. Усунення чинників загроз економічній безпеці суспі­льства вимагає внесення змін та доповнень до Закону України «Про іноземні інвестиції» в питаннях посилення державного кон­тролю за перерахуванням у статутні фонди спільних підприємств іноземних інвестицій та їх використанням; регулювання взаємо­відносин між іноземними інвесторами та українськими підприєм­ствами; визначення механізмів відповідальності за неефективне чи нецільове використання отриманих валютних коштів.

Посиленню боротьби з тінізацією економіки сприяло б також чіткіше нормативне врегулювання питань щодо: обґрунтованості кредитування підприємств, законності здійснення угод та укла­дання договорів; обгрунтованості перерахування валютних кош­тів на рахунки юридичних і фізичних осіб у закордонних банках; законності створення комерційних банків.

Обмеженню тиску тіньової економіки на суспільство сприяла б розробка організаційно-управлінського та правового механізмів забезпечення декларування витрат на придбання нерухомого майна і транспортних засобів державними службовцями, іншими відповідальними працівниками управлінських ланок, співробіт­никами правоохоронних органів, суддями; звільнення цих кате­горій працівників із займаних посад у разі ухилення від деклару­вання доходів. Серед механізмів протидії тіньовій економіці слід назвати і посилення банківського контролю за легальністю дже­рел надходжень на банківські рахунки, обґрунтованості конвер­тації у банках грошової одиниці України у ВКВ і навпаки. У цій роботі слід максимально використати закордонний досвід та ви­моги міжнародних організацій. Юридичною базою, наприклад, австрійської банківської системи є положення, спрямовані на бо­ротьбу з «відмиванням» грошей, зокрема, укладаючи договір, ба­чку необхідно встановити особу клієнта, керуючись надійними Документами. Кожна операція, сума якої перевищує 200 тис. доларів США, вимагає проведення ідентифікаційних процедур. У випадку виникнення підозри щодо «відмивання» грошей, банки проводять ідентифікацію клієнтів навіть тоді, коли сума операції Менша 200 тис. австрійських шилінгів. сторінка 51

Таким чином, боротьба з тінізацією економіки є одним із наші головніших напрямків діяльності державних органів, передусім шляхом запровадження економічних механізмів, а не тільки адміністративними й кримінальними заходами. Удосконалено грошово-кредитної та банківської систем, посилення контролю ) бюджетній сфері, реформування податкової системи, легалізація нерегламентованої зайнятості і доходів населення, дерегуляція підприємництва дадуть змогу звести до мінімуму тиск тіньової економічної діяльності на суспільство^