4. Злочини у сфері торгівлі та надання послуг населенню

Незаконне виготовлення, збут або використання держав­ного пробірного клейма (ст. 217 КК)

Безпосереднім об’єктом цього злочину є встановлений у державі порядок виготовлення, збуту та використання держав­ного пробірного клейма, під яким розуміється знак єдиного зра­зка, що засвідчує ступінь цінності виробів із дорогоцінних ме­талів. Форма і опис такого зразка затверджується Міністерством фінансів України. Для кожного виду дорогоцінних металів Сторінка 164 встановлюються проби, тобто державні стандарти. Саме клей­мування проводиться в органах, які здійснюють державний про­бірний контроль.

Об’єктивна сторона цього злочину може виразитись у трьох незаконних діях, кожна з яких, незалежна від двох інших, складає самостійний склад злочину. Це незаконне: 1) виготовлення; 2) збут; 3) використання державного пробірного клейма.

Незаконність виготовлення клейма означає, що воно здійсне­но не на замовлення Міністерства фінансів України.

Поняття «використання» означає нанесення відбитку незакон­но виготовленого клейма на вироби із дорогоцінних металів.

Під збутом слід розуміти незаконний продаж, обмін, даруван­ня та інше відчуження державного пробірного клейма.

Практичне застосування цієї норми Кримінального Кодексу вимагає звернення до Закону України «Про державне регулюван­ня здобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 р., який дає визначення основних понять і поряд­ку проведення клеймування.

Для складу цього злочину характерний тільки прямий умисел, а його суб’єктом може бути будь-яка осудна особа.

Цей злочин має кваліфікуючу ознаку — повторність вчинен­ня, що посилює покарання: якщо за частиною першою санкція статті ст. 217 КК передбачає штраф або обмеження волі на строк до 2-х років, то за частиною другою — штраф у значно більших розмірах і обмеження волі на строк від 3-х до 5-ти років.

Обман покупців та замовників (ст. 225)

Об’єкт злочину — встановлені у державі правила торгівлі та надання послуг населенню, а також законні інтереси покупців та замовників.

Об’єктивна сторона злочину виражається в обмірюванні, об­важуванні та обраховуванні покупців та замовників, а також про­даж фальсифікованих товарів та інші форми обману.

Для складу злочину необхідно, щоб ці дії були вчиненні у зна­чних розмірах, тобто щоб завдана шкода перевищувала три не­оподатковані мінімуми доходів громадян.

Суб’єкт злочину — будь-яка осудна фізична особа.

Суб’єктивна сторона злочину — тільки прямий умисел. Мова йде про умисне обмірювання, обважування і обраховування по­купців або замовників.

Слід також мати на увазі, що покупцями або замовниками по цій статті виступають тільки фізичні особи. Якщо ж потерпілими виступають представники підприємств або установ, то такі дії кваліфікуються як шахрайство (ст. 190 КК). Сторінка 165

Кваліфікуючою ознакою цього злочину (ч. II ст. 225 КК) є йо­го повторне скоєння. Санкція ст. 225 КК передбачає відповідаль­ність:

• за ч. І — штраф, або громадські роботи, або виправні робо­ти з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років;

• за ч. II — штраф у значно більших розмірах або обмеження волі на строк до 3-х років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Фальсифікація засобів виробництва (ст. 226 КК)

Ця норма встановлює кримінальну відповідальність за вигото­влення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів і посилює цю відповідальність, якщо такі дії були вчинені особою, яка була раніше засуджена за ці ж дії.

Об’єктом такого злочину є встановлений у державі порядок виготовлення, збуту та використання засобів вимірювання.

Об’єктивна сторона викладена у диспозиції статті. Це дії, пов’язані з виготовленням, переробленням та збуті фальсифіко­ваних вимірювальних приладів. Кожна з цих дій може складати самостійний склад злочину.

Суб’єкт злочину — будь-яка осудна особа.

Суб’єктивна сторона злочину виражається у прямому умислі. Її обов’язковою ознакою є мета використання цих приладів чи їх збуту.

Санкція ст. 226 КК передбачає альтернативні покарання у ви­гляді:

• за ч. І — штраф, громадські роботи, виправні роботи або арешт на строк до 3-х місяців;

• за ч. II — штраф і обмеження волі на строк до 3-х років.

Випуск або реалізація недоброякісної продукції (ст. 227 КК)

Об’єктом цього злочину є правовідносини, що регулюють ви­пуск і реалізацію доброякісної продукції. Одночасно цей злочин направлений на життя і здоров’я споживача.

Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» від 15 грудня 1993 р. У ньому да­ється роз’яснення основних понять і суб’єктів відносин, зокрема, визначення змісту і сутності поняття «недоброякісна продукція», під якою слід розуміти продукцію, яка не відповідає державним стандартам, нормам, правилам і технічним умовам виготовлення. Сторінка 166

Некомплектна продукція — це продукція, випущена без окремих деталей або вузлів, в результаті чого вона не може бути викорис­тана за її цільовим призначенням.

Об’єктивна сторона злочину полягає у випуску на товарний ринок або іншій реалізації недоброякісної або некомплектної продукції та товарів, що вчинений у великих розмірах. Під вели­кими розмірами слід розуміти такі суми, що перевищують триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб’єктом злочину може бути лише особа, на яку покладена відповідальність за випуск, якість, комплектність, відповідність стандартам, або реалізацію продукції. В останньому випадку суб’єктами злочину можуть бути працівники торговельних орга­нізацій, які здійснюють реалізацію недоброякісної продукції, а також індивідуальні підприємці.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу або необережності.

Такі дії караються штрафом, або виправними роботами на строк до 2-х років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.