31 Липня 1941 р. Вийшов перший номер газети «За радянську Україну!», призначеної для партизан. До редколегії газети входили м. Бажан, в. Васильківська, а. Корнійчук.

Військовим кореспондентом газети «Красная Армия», потім — «Известия» був О. Довженко, що добровільно прибув на Південно- Західний фронт. За воєнні заслуги він нагороджений орденом Бойо­вого Червоного Прапора.

У роки війни публіцистика стала головною зброєю майстрів сло­ва. О. Довженко опублікував у цей час глибоко реалістичні твори «Перед боєм», «Мати» (1943 р.). У трагічні дні гітлерівської навали були створені незабутні кінострічки О. Довженка «Битва за нашу Радянську Україну» (1943), «Перемога на Правобережній Україні» (1945). Улітку 1943 р. була завершена одна з головних робіт вели­кого митця — «Україна в огні», яка викликала гостру критику ста­лінського керівництва.

Героїко-патріотичні теми знайшли своє віддзеркалення у творах М. Бажана «Клятва», «Данило Галицький», П. Тичини «Йдемо на бій», «Перемагать і жить!», М. Рильського «Слово про рідну матір», А. Малишка «Україно моя», В. Сосюри, О. Корнійчука, піднімали бойовий дух бійців і командирів, надихали їх на героїчні вчинки.

З початку війни тема захисту вітчизни стала основою творчості українських художників. Вони працювали над створенням плака­тів, листівок, карикатур.

(Показ репродукцій плакатів: О. Олександров, «Роздавимо фашистську гадину!» (1941); серія В. Касіяна, «Гнів Шевченка — зброя перемоги» (1942—1943), «У бій, слов’яни», «У фашистській неволі»; В. Корецький, «Воїн Червоної Армії, врятуй»; В. Литвине- нко, «Україна вільна!» (1944)).

Понад 100 фронтових концертних бригад, складених із відомих ак­торів українського театру 3. Гайдай, І. Паторжинського, П. Вірського, Ю. Тимошенка, Ю. Березіна та інших, було відряджено на фронт. З великою віддачею працювали творчі колективи майже 50 евакуйо­ваних з України театрів. Основна увага приділялась виступам у війсь­кових частинах, госпіталях, колгоспах, на заводах і фабриках.

У ці роки патріотичні твори написали композитори Ю. Мейтус, К. Данькевич, художники М. Дерегус, О. Шовкуненко, М. Глущен- ко. Сотні бойових кілометрів пройшов по німецьких тилах разом з українськими партизанами фотокореспондент Я. Давидзон. Його фотоархів залишив для нащадків героїчну галерею командирів і ря­дових бійців.

Велику роль у мобілізації і піднятті бойового духу населення на боротьбу з фашизмом справляло радіо. Воно ставало джерелом до­стовірної інформації на фронтах для громадян, що мешкали на оку­пованих територіях. У листопаді 1941 р. почали роботу українські радіостанції ім. Т. Шевченка в Саратові та «Радянська Україна» в Москві. У 1942 р. почала свою роботу радіостанція «Партизанка». З 1943 р. у прифронтовій смузі стала працювати пересувна радіостан­ція «Дніпро».

Не припинила своє існування преса. У тилу видавалися україн­ські республіканські газети «Комуніст» (з 1943 р. «Радянська Украї­на») та «Советская Украйна» (з 1944 р. — «Правда України»), «Літе­ратура і мистецтво» та журнали «Україна», «Українська література» та інші.

У роки війни важливим ідеологічним засобом стало кіно. Доку­ментальна хроніка яскраво доповнювала інформацію газет та ра­діо. У роки війни не припинялось і створення художніх фільмів. Евакуйовані Київська та Одеська кіностудії створили такі фільми: «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України» та інші. У 1943 р. режисер Марк Донской зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Банди Василевської. Цей фільм став найкращим досягненням українського художнього кіно повоєнного часу. Картина одержала «Оскара» — премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була удостоєна Держав­ної премії СРСР.

Українська культура в роки Другої світової війни виховувала почуття любові до України і ненависті до загарбників, розкривала історичне значення боротьби з нацизмом.

Після звільнення України значна робота велась у справі віднов­лення театрів в обласних та районних центрах і у пристосованих приміщеннях започатковували демонстрацію кінофільмів. Віднов­лювався випуск обласних та районних газет, вступили в дію обласні та районні бібліотеки, налагоджувалася робота видавництв тощо.

Розвиток культури на окупованих територіях. Нищення

окупантами української культури.

Розповідь учителя.

Нацистсько-німецька окупація призвела до глибокого занепаду української культури. Нова влада дозволяла в Україні тільки почат­кову освіту для дітей віком від 9 до 12 років. Українська молодь була позбавлена можливості одержати повноцінну вищу освіту. Не­вимовне обурення серед українців Галичини викликала заборона на існування Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Трагедією для України стало пограбування нацистами її культур­них цінностей. Спеціальна інструкція, яка надійшла з Берліна до окупованих областей, повідомляла: «Як тільки війська займуть яке- небудь велике місто, негайно туди виїздять начальники спедкоманд з різними спеціалістами. Вони оглядають музеї, картинні галереї, виставки, культурні й художні установи, з’ясовують, у якому вони знаходяться стані, і конфіскують усе, що становить цінність». За матеріалами Державної Надзвичайної Комісії по розслідуванню зло­чинів нацистських загарбників було встановлено: в Україні окупан­ти зруйнували 151 музей, 9 тис. клубних приміщень, 660 кінотеат­рів, 110 корпусів вузів, понад 8 тис. шкіл, 62 театральні приміщення, вивезли до Німеччини 330 тис. найцінніших музейних експонатів та понад 50 млн книг. Зруйновано і пошкоджено велику кількість пам’ятників архітектури. Жертвами нацистського «нового поряд­ку» стали відомі представники української інтелігенції: І. Рогач,

О. Теліга, О. Кандиба (Ольжич) та багато інших.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями.

Назвіть здобутки українських вчених у роки війни.

Як можна схарактеризувати внесок українських митців у пе­ремогу над ворогом?

Якими були наслідки гітлерівської окупації для української культури?

ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Ані тяжкі роки війни, ані величезні втрати, ані фашистський «новий порядок» не припинили культурний розвиток України. Інте­лектуальна потуга українського народу, його література і мистецтво не схилилися перед наступом фашизму. Культура народу в умовах війни надійно служила його самозбереженню, утвердженню гумані­стичних ідеалів.

Мобілізаційний потенціал засобів культури і патріотизм митців був використаний сталінським режимом для перемоги над ворогом. Як тільки скінчилась війна, українська культура зазнала від ста­лінського режиму нових руйнувань і репресій.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручників: § 6 [25]; § 9 [16]; § 7 [19].

Підготувати реферати за темами: «Початок відбудови системи освіти УРСР (1943—1945 рр.»₍ «Літературна творчість бійців УПА», «Преса на окупованій території», «Пограбування цінностей україн­ського народу».

УРОК № 8

Тема. Наш край в роки війни.

Мета. Схарактеризувати події, що відбувались в нашому краї

в роки війни. Розкрити героїзм мешканців нашого краю. Виховувати учнів у дусі патріотизму, національ­ної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в роки Другої світової війни», атлас.

Структура уроку

Перевірка знань

Вивчення нового матеріалу

Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

Яку мету переслідували нацисти в галузі освіти?

Розкажіть про внесок українських вчених у справу зміцнення могутності Радянської Армії.

Які особливості розвитку образотворчого мистецтва в роки війни?

Чому сталінський режим змушений був послабити ідеологіч­ний тиск на суспільство? Які зміни в ідеології сталінського режиму відбулися в роки війни?

У чому полягає внесок діячів культури в перемогу над ворогом?

Заслуховування та обговорення кращих рефератів.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Даний урок пропонуємо провести за наведеним планом.

Початок війни:

а) загальне суспільно-політичне становище в краї;

б) мобілізаційні заходи;

в)евакуація;

г) заходи щодо реорганізації господарської діяльності.

Бойові дії на території регіону:

а) організація оборони;

б) вступ військ ворога на територію регіону;

в) відступ частин Червоної Армії;

г) окупаційний режим;

д) рух Опору.

Визволення краю від гітлерівських загарбників:

а) бої за визволення краю;

б) втрати краю (людські, матеріальні).

Наші земляки на фронтах війни.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника: § 10 [16].

Підготувати есе за темами: «Наш край на початку радянсько- німецької війни», «Герої-земляки на фронтах Великої Вітчизняної війни», «Наше місто (село) в роки окупації», «Наші земляки в русі Опору».

———— УРОК № 9

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою

«Україна під час Другої світової війни».

Мета. Повторити, закріпити й узагальнити матеріал теми,

розвивати вміння, навички, які формувалися на уро­ках теми. Виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.

Тип уроку: перевірка й облік знань, умінь і навичок.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в роки

Другої світової війни», атлас, збірник завдань для те­матичного оцінювання.

Структура уроку

Організаційний момент

Тематичне оцінювання

Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Методичні рекомендації.

Тематичне оцінювання учнів є підсумком їх участі в різних фор­мах роботи на уроках.

Наведений матеріал містить різні види і типи завдання, які мож­на використовувати, згрупувавши за рівнями складності або окремо.

Поряд із запропонованим нижче матеріалом учитель може вико­ристати посібники з тематичного оцінювання [10, 11].

ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Індивідуальні завдання.

Картка № 1

Які наслідки мали масові репресії в Червоній Армії напередо­дні війни?

Коли було створено У ПА?

Оборона якого міста була тривалішою — Одеси чи Севастополя?

Картка № 2

Які причини поразки Червоної Армії на початковому етапі війни?

Коли було визволено Крим від гітлерівських загарбників?

Які фронти Радянської Армії були перетворені на І, II, III, IV Українські фронти?

Картка № З

Які заходи з організації оборони України були здійснені? Чому ворогу все ж вдалося захопити Україну?

Коли було остаточно звільнено Україну?

По завершенню визволення України від гітлерівських загарб­ників УПА припинила чи продовжила свою діяльність?

Картка № 4

Розкрийте причини розгортання радянського руху Опору. Сха­рактеризуйте етапи його розвитку.

Коли було звільнено Київ?

Яку операцію по визволенню України називають «Другим Ста- лінградом»?

Картка № 5

Схарактеризуйте «битву за Дніпро». Етапи. Героїзм бійців Чер­воної Армії. Підсумки.

Де відбулась перша танкова битва на радянсько-фашистському фронті?

Хто очолив Український штаб партизанського руху?

Тести

Варіант 1

До складу УРСР у 1939—1940 рр. увійшли:

а) Галичина, Волинь, Закерзоння;

б) Східна Галичина, Західна Волинь, Буковина;

в) Галичина, Північна Буковина, Волинь, Полісся;

г) Східна Галичина, Західна Волинь, Північна Буковина, час­тина Бессарабії.

«Визвольний похід» Червоної Армії розпочався:

а) 23 серпня 1939 р.; в) 17 вересня 1939 р.

б) 1 вересня 1939 р.;

Які фронти були утворені радянським командуванням на тери­торії України після нападу Німеччини на СРСР?

а) Центральний і Південний;

б) Південно-Західний і Південний;

в) Західний і Південно-Західний; Південний і Український.

Командуючим німецькою групою армій «Південь» був:

а) Кох; в) Рундштедт;

б) Кейтель; г) Йодль.

Запровадження в Україні воєнного стану на початку війни пе­редбачало:

а) переведення всіх підприємств на випуск воєнної продукції;

б) запровадження загальної військової повинності;

в) надання військовій владі надзвичайних повноважень, переда­чу всіх судових справ до військових трибуналів, масові арешти всіх підозрілих;

г) проходження всіма військовозобов’язаними військової під­готовки.

Київ було захоплено:

а) у серпні 1941 р.; в) у жовтні 1941 р.

б) у вересні 1941 р.;

Український штаб партизанського руху було утворено:

а) 1941р.; в) 1943 р.

б) 1942 р.;

Нацисти не ліквідували колгоспи в Україні, тому що:

а) українські селяни відмовлялись виходити з колгоспів;

б) колгоспи дали змогу максимально вилучати продовольчі ре­сурси з українського села;

в) сталінський і нацистський режими мали спільну природу.

На території України окупаційним режимом було утворено:

а) Галицько-Буковинське генерал-губернаторство;

б) дистрикт «Галичина»;

в) рейхскомісаріат «Україна»;

г) Трансільванію;

д) Трансністрію.