1. Розгортання руху Опору та його течій в Україні.

Розповідь учителя*.

Причини розгортання руху Опору.

Окупація батьківщини загарбниками.

Жорстокість окупаційного режиму.

Цілеспрямована діяльність радянського керівництва з органі­зації руху Опору на окупованих територіях.

Форми діяльності руху Опору.

Пасивні:

різноманітна допомога партизанам;

відмова співпрацювати з окупаційною владою;

саботаж заходів окупаційної влади;

а) випуск неякісної продукції;

б) зрив поставок продовольства для окупаційної армії;

в) ухилення від робіт тощо.

Активні:

партизанський рух;

діяльність підпілля:

а) диверсійна діяльність;

б) пропагандистська діяльність.

Джерела формування партизанських загонів.

Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів.

Окремі солдати і підрозділи, що опинились в оточенні і не мали змоги прорватися для з’єднання з фронтовими частинами.

Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але були здатні носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням готові були вести партизанську боротьбу.

Г',

Супроводжується записом на дошці основних положень теми. Даний матеріал можна також подати як структурно-логічну схему.

Учням доцільно перенести до зошитів таблицю.

РУХ ОПОРУ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ПОЛІТИЧНІ ТЕЧІЇ
Характе­ ристика	Радянська	Націоналістична	Польська
іДета	Визволення від загарбників
	Відновлення радянської влади	Відновлення української держави	Відновлення поль­ської держави, по­вернення західно­українських земель до складу Польщі
Організа­ ційне оформлення	1941—1942 рр. — партизанські заго­ни, з’єднання; ра­дянське підпілля	1942 р. — похід­ні групи, У ПА та інші загони, підпілля ОУН	1941—1942 рр. — Армія Крайова, Армія Людова
"кількість	200—600 тис.	50—200 тис.	10—20 тис.
Основні райони дій	Полісся, Черні­гівщина, Сумщина	Волинь, Гали­чина, Полісся	Волинь, Полісся

Характеристика течій руху Опору.

Робота за підручником.

Скласти тези за такими темами.

Варіант 1

«Розгортання, періодизація, організаційне оформлення радян­ського партизанського і підпільного рухів».

Варіант 2

«Розгортання, періодизація, організаційне оформлення націона- дістичного партизанського і підпільного рухів».

Колабораціонізм.

Розповідь учителя.

На території України крім окупаційних воєнної і цивільної адмі- лістрацій створювалась допоміжна адміністрація із представників місцевого населення, які виявили бажання співробітничати з оку­пантами: бургомістри в містах, голови в районах, старости в селах, допоміжна поліція. На співробітництво з окупантами з різних при­чин погодилося до 10 % населення.

Причини, що спонукали йти на службу до окупантів, були такими:

бажання помститися радянській владі за всі кривди, що їм зав­дала (репресії, розкуркулення тощо);

у— ідеологічне несприйняття радянської влади, комуністичної ідео­логії, антисемітизм;

— страх за своє життя і життя близьких;

V — кар’єризм, прагнення пристосуватися до нових умов життя;

—позиція радянського уряду щодо військовополонених, яких вважали зрадниками;

^ — обман нацистської пропаганди;

"X — прагнення за допомогою Німеччини боротися за незалежність України.

Серед найзначніших збройних формувань українців у складі ні­мецької армії та каральних органів можна назвати:

Легіон українських націоналістів у складі двох батальйонів «Роланд» (командир — Є. Побігущий, 350 стрільців) і «Нахтігаль» (командир — Р. Шухевич, 330 стрільців). Батальйон «Роланд» так і не взяв участь у боях в Україні. Після розформування вказаних батальйонів на їх основі було створено 201-й батальйон охоронної поліції, який діяв до грудня 1942 р. в Білорусії та вів боротьбу з пар­тизанами. Після розформування батальйону його особовий склад було розпущено, а командний — ув’язнено у Львові. Кільком команди­рам, і зокрема Р. Шухевичу, вдалося втекти з ув’язнення.

Дивізія вафен СС «Галичина» (9—12 тис. солдатів). Про утво­рення дивізії було оголошено 28 квітня 1943 р. За деякими джере­лами, бажаючих вступити до дивізії було від 62 до 84 тис. чоловік. Медичну комісію пройшли 52 тис. чоловік. Згідно з наказом Гімм- лера заборонялось говорити про дивізію «Галичина» як «про україн­ську дивізію чи про українську націю». Наприкінці 1944 р. дивізія була перейменована в Першу українську дивізію Української націо­нальної армії. У березні 1945 р. було створено Другу українську ди­візію У НА (фактично полк).

Поліцейські батальйони.

У складі німецької армії на 1944 р. воювало 220 тис. українців. Запитання для дискусії.

Чи можна вважати людей, що боролись за незалежність Украї­ни та йшли на співробітництво з гітлерівською Німеччиною, кола­борантами?

*• 2. Чи можна бійців дивізії «Галичина» називати зрадниками?

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями.

Які течії руху Опору існували в Україні в роки війни?

Коли був проголошений Акт відновлення Української держави?

Коли було створено УПА?

Коли було створено український штаб партизанського руху, хто його очолив?

Назвіть найвідоміших командирів радянських партизанських з’єднань, що діяли в Україні.

Кого називають колабораціоністами?

ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Таким чином, рух Опору в Україні в роки Другої світової війни поєднував у собі боротьбу як проти нацистської окупації, так і за відновлення української держави. Радянський і націоналістичний партизанський та підпільні рухи наближали час перемоги. Однак вони залишалися на різних політичних позиціях, тому радянські війська і партизани та УПА перебували в стані відкритої війни, що послаблювало рух Опору.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручників: § 3, п. 5, § 4, п. З—4 [25]; §4 [16]; §4 [19].

Підготувати реферати за темами: «Українські збройні форму­вання у складі німецької армії», «Внесок УПА в перемогу над гітле­рівською Німеччиною», «Внесок радянського партизанського руху у перемогу над гітлерівською Німеччиною», «Боротьба окупантів з рухом Опору», «Волинська трагедія».

УРОК № 5

Тема. Україна в 1943 р.

Мета. Схарактеризувати бойові дії в Україні у 1943 р. Пока­

зати героїзм визволителів. Виховувати учнів у дусі пат­ріотизму, національної свідомості та гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта «Україна в роки Другої світової війни», атлас.

Основні поняття і терміни: Сталінградська битва, Курська битва, «Східний вал», битва за Дніпро.

Основні дати: 18 грудня 1942 р. — визволення радянськими війсь­ками першого населеного пункту на території Украї­ни; 2 лютого 1943 р. — капітуляція німецьких військ у Сталінграді; 5 липня — 23 серпня 1943 р. — Курська битва; серпень 1943 р. — III надзвичайний Великий збір ОУН(Б); 21 вересня — 6 листопада 1943 р. — бит­ва за Дніпро. Визволення Києва.

Структура уроку

Перевірка знань

Вивчення нового матеріалу

Визволення Донбасу, Лівобережної України.

Битва за Дніпро.

Особливості руху Опору в Україні.

Закріплення нових знань

Підсумки уроку

Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ

Робота з поняттями і термінами.

Дайте визначення понять.

Колабораціонізм — це...

Партизанський рух — це...

Рух Опору — це...

УПА — це...

Підпілля — це...

Похідні групи — це...

«Новий порядок» — це...

Голокост — це...

Історичний диктант.

Назвіть трьох найвідоміших командирів радянського партизан­ського руху в Україні.

У 1941 р. радянський партизанський рух був успішним чи ні?

У формуванні УПА вирішальну роль відіграла ОУН(Б) чи ОУН(М)?

«Поліську Січ» очолював...

Похідні групи формували: а) загони УПА; б) ОУН; в) радянські партизани.

Назвіть течії руху Опору, що утворились в Україні після оку­пації гітлерівськими військами.

Акт відновлення української державності було проголошено ... р.

Яка головна мета діяльності айнзацгруп?

Основний регіон діяльності УПА: а) західноукраїнські землі та Волинь; б) Правобережна Україна; в) Лівобережна Україна; г) сте­пова частина України.

Хто був командуючим УПА?

Які польські збройні формування руху Опору діяли в Україні?

Український штаб партизанського руху було створено в ... р. Його очолив...

Заслуховування та обговорення кращих рефератів.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Визволення Донбасу, Лівобережної України.

Битва за Дніпро.

Особливості діяльності руху Опору в 1943 р.

Самостійна робота за підручником.

Користуючись текстом підручника та статистичним матеріалом, скласти тези згідно з планом уроку.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ У БИТВІ ЗА ДНІПРО
Назва	Німеччина	СРСР
Солдати	1240 тис.	2633 тис.
Танки	2100	2400
Гармати/міномети	12 600	51 200
Літаки	2100	2850

Тестування.

Дайте відповіді на запитання навчаючого тесту.

Перший населений пункт, звільнений на території України, ... (с. Півнівка).

Визволення Лівобережної України та Донбасу почалось після перемоги в... (Курській битві).

Визволення Лівобережної України та Донбасу відбулось в ... р. (1943 р.).

Донбаська операція радянських військ відбувалася... (13 серп­ня — 22 вересня 1943 р.).

Відступаючи з Лівобережної України і Донбасу, німці проводи­ли політику... («випаленої землі»).

У І, II, III, IV Українські фронти були перейменовані... (Вороне­зький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти).

«Східний вал» — це ... (система німецької оборони вздовж правого берега Дніпра. Тут передбачалось зупинити наступ радянських військ).

Форсування Дніпра радянськими військами почалось... (у ніч на 21 вересня 1943 р.).

У вересні радянські війська оволоділи на правому березі Дніп­ра ... (20) плацдармами.

«Сірі піджаки» — це... (новобранці, що були поспіхом мобілі­зовані на Лівобережжі та непідготовленими кинуті в бій при фор­суванні Дніпра).

Для здійснення вирішального наступу на Київ радянське ко­мандування спочатку обрало... (Букринський плацдарм). Проте ця спроба виявилась невдалою.

Наступ на Київ, який завершився визволенням міста, здійс­нювався з ... (Лютизького плацдарму).

Київ було звільнено від гітлерівських загарбників... (6 листо­пада 1943 р.).

У визволенні Києва разом з радянськими військами брала участь і ... (Чехословацька бригада під командуванням генерала Л. Свободи).

У 1943 р. рейд у Карпати здійснило партизанське з’єднання під командуванням... (С. Ковпака).