2. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків.

Для того, щоб можна було порівнювати бюджетні дані в загальнодержавному та міжнародному масштабах, застосовують бюджетну класифікацію. Україна також використовує даний логічний поділ основних напрямків (групування) доходів та видатків бюджету за певними ознаками.

Бюджетна класифікація забезпечує чіткість бюджетного планування і прогнозування, а також надає можливість об'єднувати як окремі індивідуальні кошториси, так і складати зведені кошториси видатків по відповідних ланках бюджетної системи. Без бюджетної класифікації практично неможливо складати проекти бюджетів, зіставляти видатки по однотипних установах, які фінансуються із бюджету, визначати рівні видатків по них чи аналізувати бюджети за кілька років. Бюджетна класифікація надає системності даним окремих кошторисів, бюджетів і зведених бюджетів.

Звіти про виконання кошторисів і бюджетів складаються за тією ж класифікацією, за якою складаються кошториси й бюджети, це дозволяє проводити глибокі перевірки і аналізи використання коштів за кошторисами видатків і бюджету в цілому. Основою бюджетної класифікації доходів є джерела доходів, а основою класифікації - цільове використання коштів. Дані групуються також по галузевих та відомчих ознакам, що відображає як зобов'язання, так і розміри фінансування.

Бюджетна класифікація - єдине систематизоване, функціональне згрупування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками, що забезпечує загальнодержавну і міжнародну порівнянність бюджетних даних.

Саме через бюджетну класифікацію здійснюється єдиний облік доходів і видатків, складається звітність про виконання бюджетів.

Правове значення бюджетної класифікації полягає в тому, що всі показники доходів і витрат, передбачені у бюджеті і вказані у відповідних підрозділах класифікації, є фінансовими планами, обов'язковими для виконання на всіх рівнях управління.

Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей 8-12 Бюджетного кодексу складо­вими бюджетної класифікації є:

1. класифікація доходів бюджету;

2. класифікація видатків бюджету;

3. класифікація фінансування бюджету;

4. класифікація боргу.

1. Класифікація доходів поділяється на групи, підгрупи, статті та підстатті. Усі доходи поділяються на податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом та безоплатні перерахування (трансферти). Доходи бюджету формуються, головним чином, за рахунок оподаткування фізичних та юридичних осіб, платежів за використання природних ресурсів, державного мита, доходів від приватизації державного майна, ліцензійних зборів за право ви­робництва і продажу окремих груп товарів, надходжень від про­ведення лотерей, реалізації державних облігацій, іноземних та внутрішніх позик тощо.

Кодекс встановлює зокрема, що із застосуванням кодів кла­сифікації доходів бюджету складаються додатки до законів про Державний бюджет України. Наприклад, податок з доходів фізич­них осіб має код 11 010 000 з деталізацією за видами підприємств і доходів (наприклад, податок з доходів фізичних осіб-нерезидентів має код 11010700 і т.ін.), а податок на прибуток підприємств — код 11 020 000 з деталізацією за видами підприємств, податок на додану вартість - код 14010000 тощо (додаток Б). Ці коди засто­совують всі підприємства при перерахуванні податків та інших платежів до бюджету.

2. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги та спрямовані на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом.

За часом здійснення видатки усіх бюджетів поділяються на поточні і видатки розвитку.

Поточні видатки — це витрати бюджетів на фінансування мережі підприємству установ, організацій і органів на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення та інших, що не належать до видатків розвитку. У складі поточних видатків окремо вирізняються видатки бюджету, зумовлені зростанням мережі перелічених вище об'єктів із зазначенням усіх факторів, які вплинули на обсяг видатків.

Видатки розвитку — це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності, зокрема, фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови народного господарства, субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Бюджетна класифікація поділяє видатки:

• за функціональною ознакою (за головними розділами і підрозділами бюджету);

• за відомчою структурою (освіта, наука, культура, мисте­цтво, охорона здоров'я і т. ін.);

• за економічними ознаками (група, підгрупа, стаття, підстаття);

• за бюджетними програмами.

Коди функціональної класифікації складено відповідно до функцій держави. Наприклад, утримання Збройних Сил Украї­ни має код 050200 з деталізацією за видами витрат; загальна се­редня освіта — код 070200 з деталізацією за видами закладів (шко­ли, ліцеї, інтернати) тощо.

Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується з метою міжнародної порівнянності видатків бюджету за функціями держави. Вона використовується в аналітичних та статистичних документах (складання показників зведеного бюджету, макроекономічний аналіз тощо).

Функціональна класифікація, яка діяла до 2002 р., складалася з 25 розділів, серед яких окремі розділи не стосувалися загальних функцій держави (наприклад, КФКВ 240000 «Цільові фонди»). Ця класифікація містила також елементи відомчої класифікації (наприклад, КФКВ 020002 «Верховний Суд України»), економічної класифікації (наприклад, КФКВ 150101 «Капітальні вкладення»), а інколи включала і назви програм. Окрім того, щороку деякі назви кодів функціональної класифікації змінювалися і все менше узгоджувалися з вимогами міжнародних стандартів та не відповідали призначенню функціональної класифікації.

Нова функціональна класифікація, яка була прийнята у 2001 р., — це класифікація, побудована на основі загальноприйнятої міжнародної методології, розробленої статистичним відділом Організації Об'єднаних Націй. Вона складається з 10 розділів, у яких визначаються видатки бюджету на здійснення загальних функцій, та підрозділів і груп, у яких конкретизуються напрями видачі бюджетних коштів. Наприклад, розділ — «Охорона навколишнього природного середовища», підрозділ — «Запобігання та ліквідація забруднення навколишнього природного середовища», група — «Охорона та раціональне використання природних ресурсів».

Коди відомчої класифікації надано головним розпорядникам бюджетних коштів. Так, Міністерству економіки України присвоє­но код 120, Державній митній службі України — код 516 і т.ін. Тим самим визначається галузь, до якої належить дане підприємство.

Коди економічної класифікації видатків бюджету застосо­вують при складанні видаткової частини кошторисів розпоряд­ників бюджетних коштів, розписів бюджетів, планів асигнувань відповідно до видів видатків, як поточних (наприклад, на оплату праці працівників бюджетних установ — код 1110), так і капі­тальних, а також нерозподілених видатків та кредитування з ви­рахуванням погашення платежів до бюджету.

Економічна класифікація видатків - це їх групування за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки, наприклад зарплата, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Класифікація видатків за бюджетними програмами перед­бачає програмно-цільовий підхід до складання бюджету, тобто затвердження бюджету з урахуванням конкретних цільових про­грам головних розпорядників коштів, яким і надаються відповідні коди. Так, головним розпорядником за бюджетною програмою «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь» (КПКВ 5001070) визначено Держводгосп України, а за програмою «Ліквідація наслідків підтоп­лення територій в містах і селищах України» (КПКВ 2701170) — Мінжитлокомунгосп України.

Із запровадженням програмно-цільового методу формування бюджету виникла необхідність у розробленні нової класифікації видатків бюджету — програмної. Саме ця класифікація є основою для складання та затвердження бюджету, її запроваджено в Україні з 2002 р. Відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків державного бюджету щорічно визначається у законі про Державний бюджет України. А функціональна класифікація, за якою раніше формувалися показники видатків бюджету, слугує для аналітичних цілей та порівнянності бюджету України з бюджетами інших країн. Тому поєднання програмної і функціональної класифікації є дуже важливим. Функціональна класифікація узагальнює всі програми відповідно до функцій держави — за напрямами діяльності.

Програмна класифікація використовується для планування видатків бюджету за програмами. При цьому чітко визначаються мета та завдання кожного розпорядника бюджетних коштів і передбачається подальше оцінювання ефективності їх використання.

Одночасно з розробленням програмної класифікації видатків державного бюджету виникла необхідність переглянути функціональну класифікацію видатків бюджету для приведення її у відповідність до міжнародних стандартів (нових стандартів статистики державних фінансів МВФ).

3. Класифікація фінансування бюджету (додаток В) застосо­вується у разі визначення джерел покриття дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик (за типом кредитора) чи при випуску облігацій та векселів (за типом боргового зобов'язання), а також визначенні напрямків витрачання фінансових ресурсів, які можуть утворитися при перевищенні доходів бюд­жету над його видатками.