1. Класифікація фінансово правових норм.

Зобов'язуючі норми права регулюють активну поведінку суб'єктів, тобто вимагають конкретних дій, і встановлюють права та обов'язки. Цей характер притаманний більшості фінансово-правових норм, що є відображенням методу фінансового права -методу владних розпоряджень.

Забороняючі фінансово-правові норми регулюють пасивну поведінку суб'єктів фінансових відносин і вказують не здійснювати дій, що порушують фінансову дисципліну і законність.

Уповноважуючі норми наділяють правом здійснювати певні юридичне значущі дії; встановлюють право на здійснення певних самостійних дій у визначених межах.

Матеріальні норми закріплюють матеріальний, грошовий зміст юридичних прав і обов'язків учасників фінансових відносин.

Процесуальні норми встановлюють порядок діяльності і застосування норм матеріального права.

В фінансовому праві немає чіткого поділу на матеріальну і процесуальну частини: більшість інститутів в єдності концентрують їх разом. Однак процесуальні норми більше проявляються в бюджетному праві.

11.Фінансово-правові відносини: поняття, особливості, класифікація.

Фiнансовi правовiдносини є юридичною формою вираження й закрiплення фiнансових (економiчних) вiдносин, що можуть iснувати лише в правовiй формi.

Фiнансовим правовiдносинам (як i будь-яким правовiдносинам) притаманнi загальнi ознаки: вони виникають на основi норм фiнансового права, якi закрiплюють ту модель поведiнки для сторiн правовiдносин, яку згодом буде реалiаовано в фiнансових правовiдносинах; характеризуються наявнiстю у сторiн суб’єктивних юридичних прав i обов’язкiв. Фiнансово-правова норма точно окреслює коло суб’єктивних юридичних прав i обов ‘язкiв, якими надiлено суб ‘єктiв правовiдносин. Водночас їхнi вимоги визначають позитивтну поведiнку суб’єктiв, якої вони можуть i повиннi дотримуватися, реалiзуючи свої права й обов’язки; становлять суспiльний зв’язок конкретних осiб, тобто учасникiв фiнансових правовiдносин завжди визначено конкретно.

Крiм того, фiнансовi правовiдносини мають особливостi, обумовлені специфікою предмета й методу фiнансового права. По-перше, фінансовi правовiдносини становлять юридичну форму виразу та закрiплення фінансових вiдносин, якi в свою чергу є формою відповiдних економiчних вiдносин.

По-друге, причиною, першоосновою виникнення, змiни й припинення фiнансових правовiдносин є фiнансона дiяльнiсть держави, яка являє собою планомiрний процес мобілізації розподiлу й використання централiзованих i децентралізованих фондiв коштiв з метою виконання державою завдань i функцiй.

По-третє, фiнансовi правовiдносини майновий чи, точнiше, грошовий характер.

По-четверте, однiєю зi сторiн фiнансових правовiдносин завжди виступає держава в особi вповноваженого державного органу (органу мiсцевого самоврядування).

По-п’яте, фiнансовi правовiдноси виникають, змiнюються й припиняються завжди на пiдставi закону (фiнансово-правового акту), а не за волевиявленням сторiн

Отже, фiнансовi правовiдносини можна виэначитн як урегульованi нормами фiнансового права економiчнi вiдносини, що виникають, змiнюються та припиняються в процесi мобiлiзації, розподiлу й використання централiзованих i децентралізованих фондiв фiнансових ресурсiв, i мають державний i майновий характер

КЛАСИФІКАЦІЯ

З огляду на особливостi та змiст, фiнансовi правовiдносини дуже рiзноманiтнi. Так, їх можна класифiкувати як залежно вiд загальноправових характеристик (наприклад, вiд функцiй права, особливостей засобу iйдивiдуалiзацiї суб’єктiв вiдносин), так i залежно вiд їхньої галузевої специфiки, а саме:

1) структури фiнансової системи держави;

2) iнститутiв фiнансового права як галузi права;

3) об’єкта правовiдносин;

4) тривалостi їхнього iснування (дії);

5) характеру фiнансово-правових норм, що лежать у їх основi;

6) цiльового призначення;

7) способiв державного захисту тощо.

Залежно вiд тривалостi iснування (дiї) фiнансових правовiдносин, їх можна пiдроздiлити на тi, що мають: 1) перiодичний характер, 2) постiйний характер, 3) разовий характер.

Залежно вiд об’єкта, фiнансовi правовiдкосини подiляються на тi, що виникають iз приводу мобiлiзацiї, розподiлу, використання централiзованих фондiв коштiв, i фiнансовi правовiдносини, що виникають iз приводу мобiлiзацiї, розподiлу, використання децентралiзованих фондiв коштiв.

Залежно вiд структури фiнансової системи, фiнансовi правовiдносини класифiкують на тi, що виникають i розвиваються: 1) з приводу мобiлiзацiї, розподiлу й використання коштiв бюджетiв рiзних рiвнiв; 2) у сферi децентралiзованих фiнансiв; 3) iз приводу державного страхування; 4) в сферi банкiвського й державного кредитiв; 5) із приводу створення й функцiонування позабюджетних фондiв.

Таким чином, фiнансовi правовiдносини класифiкують на тi, що виникають i розвиваються в сферi: 1) мобiлiзацiї фiнансових ресурсiв у вiдповiднi фонди; 2) розподiлу (перерозподiлу) коштiв; 3) використання фондiв коштiв.