2. Суб’єкта, що здiйснює контроль:

а) державний;

б) мунiципальний;

в) суспiльний;

г) аудиторський.

Державний фiнансовий контроль здiйснюють органи держави, надiленi компетенцiєю, уповноваженi на виробництво ковтрольних дiй. Можна видiлити такi органи:

— загальної компетенцiї — Верховна Рада, Кабiнет Мiнiстрiв, Нацiональний банк України;

— спецiальної комггетенцiї — спецiально створенi для фiнансового контролю органи державної податкової служби, Рахункова палата, органи державної контрольно-ревiзiйної служби, Державне казначейство.

Мунiципальннй фiнансовий контроль здiйснюють органи мiсцевого самоврядування. Сфера його застосування досить широка (вiд затвердження мiсцевого бюджету,

Суспiльний фiнансовий контроль становить незалежний фiнансовий контроль, який здiйснюють представники громадсь костi на добровiльнiй i безоплатнiй основi.

Аудиторський фiнансовий контроль є незалежним професiйним фiнансовим контролем, який здiйснюють аудитори (фiзичнi особи) та аудиторськi фiрми.

3. Сфери фiнансової дiяльностi:

а) бюджетний контроль;

б) податковий контроль;

в) валютний контроль;

г) банкiвський контроль;

д) страховий контроль.

Виокремлення перерахованих конкретних видiв фiнансового контролю в цьому випадку, фактично, залежить вiд тiєї областi фiнансового права, в якiй безпосередньо здiйснюють фiнансовий контроль, тобто вiд пiдгалузей i iнститутiв Особливої частини фiнансового права.

4. Джерела інформації:

а) фактичний;

б) документальний.

Фактичний фiнансовий контроль складається з вивчення реального стану об’єкта, який перевiряють, його огляду й обмiрювання в натурi.

Документальний фiнансовий контроль являє собою перевiрку й аналiз первинних документiв.

5. Перiодичностi (частоти) прове дення:

а) постiйний фiнансовий контроль (ще його можна позначити як щоденний);

б) систематичний фiнансовий контроль;

в) епiзодичний фiнансовий контроль (найчастiше цей вид контролю має разовий характер).

6. Форми проведення:

а) обов’язковий (зовнiшнiй);

б) iнiцiативний (внутрiшнiй).

Обов’язковий фiнансовий контроль проводять у випадках, коли чинне законодавство мiстить вiдповiдну вимогу. Крiм того, iншою пiдставою для його здiйсненкя є рiшення компетентного державного органу. Стосовно iнiцiативного фiнансового контролю, то основни моментом при вiднесеннi до даного виду є елемент «волевиявлення», контроль здiйснюють за самостiйним i добровiльним рiшенням суб’єктiв, що господарюють.

1. Методи фінансового контролю

Метод фiнансового контролю можна визначити як сукупнiсть способiв, засобiв i прийомiв для здiйснення контрольних функцiй.

Спостереження (монiторинг) — загальне вiдстеження фiнансової дiяльностi контрольованого суб’єкта.

Облiк становить досить специфiчний фiнансово-контрольний метод, сфера застосування якого переважно обмежується дiяльнiстю контролюючих органiв пiд час здiйснення реєстрації суб’єктiв контролю (наприклад, платникiв податкiв) або в iнших випадках, зазначених чинним законодавством.

Обстеження найбiльш притаманно попередньому контролю. Його проводять стосовно конкретних сторiн фiнансової дiяльностi контрольованого суб’єкта.

Аналiз проводять на основi звiтностi (поточної чи за визначений перiод). Вiн грунтується на використаннi таких спецiальних статистичних прийомiв, як iндексний метод, метод середнiх i вiдносних величин.

Перевiрка. плановi перевірки, позаплановi перевірки, повторнi перевiрки, додатковi перевірки, повні та часткові, комплексні та тематичні, суцільні та вибіркові, відомчі та позавідомчі та ін.

Ревiзiя є найважливiшим методом фiнансового контролю, що вiдрiзняється найбiльшою дiєвiстю, максимально можливою глибиною й повнотою. Ревiзiю слiд вiднести до наступного контролю. Такий метод фiнансового контролю здiйснюють спецiальнi органи фiнансового контролю, його спрямовано на виявлення фактiв порушення законностi, вiрогiдностi й доцiльностi.

Фiнансово-економiчна експертиза. До компетенцiї Рахункової палати належить здiйснення експертно-аналiтичної дiяльностi. Так, Рахункова палата зобов’язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу й давати висновки щодо проектiв: Державного бюджету України, законiв і інших нормативних актiв, мiжнародних договорiв України, загальнодержавних цiльовкх програм, програм Кабiнету Мiнiстрiв України та iнших докумектiв щодо питань державного бюджету й фiнансiв України.