32. Податкові пільги

Не менш суттєвою е система податкових пільг, що веде до зменшення оподатковуваного об'єкта. Вона має різно­манітні форми і будується для кожного податку з ураху­ванням пріоритетів національної фіскальної політики.

Пільги — це надання переваги, часткове або повне звільнення від виконання встановлених правил, обов'язків або полегшення умов виконання їх. Податкові пільги — це звільнення від податків згідно з чинним законодавством. Вони є одним із елементів податкової політики і пересліду­ють як економічну, так і соціальну мету.

Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку — об'єкта оподаткування, податкової бази чи став­ки податку — спрямована пільга, роблять поділ пільг на три групи:

— вилучення;

— знижки;

— податкові кредити.

Вилучення — це податкові пільги, спрямовані на вик­лючення з оподатковуваного доходу окремих предметів (об'єктів оподаткування).

Вилучення можуть надаватись як усім платникам по­датку, так і окремим їхнім категоріям; як постійно, так і на визначений строк.

Знижки — це пільги, спрямовані на скорочення подат­кової бази. Вони пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшува­ти оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

Податкові кредити — це пільги, спрямовані на зменшен­ня податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом в даному випадку виступає обчислена сума податку, а не до­ходи або видатки платника.

Від оподаткування звільняються доходи неприбут­кових організацій.

Звільняється від оподаткування прибуток підпри­ємств, заснованих всеукраїнськими громадськими ор­ганізаціями інвалідів, і майно яких є їхньою власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім при­бутку, одержаного від грального бізнесу.

Також звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування влас­ного виробництва, спрямований на збільшення обсягів ви­робництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів.

Оподатковується в розмірі 50 відсотків від діючої ставки прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого під час реєстрації в інноваційних центрах, створених відповідно до закону.

Не включаються до валових доходів при оподаткуванні прибутку кошти, отримані Державною адміністрацією за­лізничного транспорту України (Укрзалізницею), а також залізницями від підприємств, організацій та їхніх структур­них підрозділів, які перебувають у функціональному підпо­рядкуванні Укрзалізниці і залізниць.

33. Система державних органів, які здійснюють фінансову діяльність

Держава управляє фiнансовою дiяльнiстю через державнi органи, надiленi з цiєю метою спецiальною компетенцiєю. Залежно вiд характеру дiяльностi, повноважень у сферi фiнансової дiяльностi, всi органи, що беруть участь у нiй, подiляють на двi групи

Одна група органiв, що здiйснюють фiнансову дiяльнiсть, належить до органiв загальної компетенцiї.

У цiй ситуацiї вони реалiзують повноваження в галузi фiнансової дiяльностi поряд з iншими типами повноважень. Здiйснюючи дiяльнiсть за багатьма напрямами, вони реалiзують i фiнансову в тому числi (Верховна Рада України, Кабiнет Мiнiстрiв тощо)

Іншу групу становлять органи спецiалъної компетенції, створенi державою й надiленi повноваженнями виключно для здiйснення фiнансової дiяльностi (органи Державного казначейства, контрольно-ревiзiйнi органи тощо).

Органи виконавчої влади, що здiйснюють управлiння фiнансами, подiляють на:

1) органи управлiння загальної компетенції (Кабiнет Мiнiстрiв України, мiсцевi державнi адмiнiстрацiї, органи мiсцевого самоврядування);

2) органи управлiння спецiальної (галузевої, мiжгалузевої компетенцiї, що включають двi пiдгрупи:

а) органи, що здiйснюють фiнансову дiяльність поряд зі своїми основними функцiями (мiнiстерства, вiдомства, за винятком Мiнiстерства фiнансiв України);

б) органи, для яких фiнансова дiяльнiсть є основною (Мiнiстерство фiнансiв, Державна податкова адмiнiстрацiя України та iн.).

Президент України має певнi повноваження стосовно фiнансової сфери: призначення мiнiстра фiнансiв; подання на затвердження до Верховної Ради кандидатур Голови Нацiонального банку України (далi — Нацбанку України).

Значними повноваженнями в галузi управлiння фiнансами надiлено Кабiнет Мiнiстрiв України. Вiн забезпечує: проведення фiнансової, цiнової, iнвестицiйної та податкової полiтики; розробку проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Державного бюджету України; надання звiту про виконання Державного бюджету України.

Систему фiнансових органiв України очолює Мiнiстерство фiнансiв (далi — Мiнфiн України) — центральний орган виконавчої влади з управлiння фiнансами.

Для управлiння фiнансами Мiнфiн України надiлено повноваженнями, якi складають три групи:

1) повноваження, що випливають i пов’язано з функцiями щодо складання й виконання Державного бюджету України, контролю за його виконням,

2) повноваження щодо вжиття заходiв у випадках порушень установленого порядку виконання державного бюджету України, призупинення фiнансування.

З) повноваження стосовно регулювання спiввiдношення коштiв Державного бюджету України й мiсцевих бюджетiв у процесi їхнього формування.

Органом державного фiнансово-економiчного контролю, створеним Верховною Радою України є Рахункова палата Верховної Ради України, що здiйснює свою дiяльнiсть самостiйно, незалежно вiд будь-яких органiв держави.

Здійснення контролю за проведенням грошово-кредитної полiтики покладено на Нацбанк України. Функції Нацбанку України в галузi грошового обiгу закрiплено Законом України вiд 20 травня 1999 року «Про Нацiональний банк України»2. Нацбанк України здiйснює регулювання грошового обiгу як шляхом установлення визначених нормативів щодо готiвки, так i проведенням полiтики стосовно ставок, операцiй із цiнними паперами тощо. Вiн визначає офіційний валютний курс гривнi, вiдповiдко до валютного (обмінного) курсу.