Тема 4. Психологічні основи професійного самовизначення особистості
Юнацький вік (15-18 років) – це період пошуку сенсу життя і мети існування, свого місця у суспільстві, життєвого та професійного самовизначення. Старшокласники – це люди, що спрямовані у майбутнє, вибір подальшого шляху для них стає центром, навколо якого обертається їх діяльність і інтереси.
На відміну від підлітків (12-15 років), життєві плани юнаків і дівчат відрізняються більшою конкретністю, визначеністю і зрілістю.
Інтереси, нахили, здібності
Під інтересом розуміють активну пізнавальну спрямованість людини на той чи інший предмет. Стосовно вибору професії – це позитивне ставлення до певної галузі праці, прагнення до пізнання і діяльності.
Інтереси розрізняють за змістом, широтою, тривалістю і глибиною (стійкістю).
У процесі розвитку інтересів виділяють декілька етапів. Спочатку інтереси тимчасові, епізодичні, проявляються у позитивному ставленні до певного предмета. Якщо на цьому етапі інтереси не розвивати, вони послаблюються, згасають. Глибоке і систематичне вивчення того чи іншого предмета закріплює і підсилює інтереси, поступово вони стають стійкими. Такі інтереси переростають у схильність – прагнення займатися певною діяльністю, постійно накопичувати знання у цій галузі, удосконалювати необхідні уміння і навички. Інтереси можна виразити фразою “хочу знати”, схильності – “хочу робити”.
Схильності не лише проявляються, але й формуються під час діяльності. Тому учні повинні включатися у різні види праці. Така активна робота у різних напрямках допоможе їм перевірити свої схильності. Стійкі інтереси і схильності слід враховувати у виборі професії.
Здібності тісно пов’язані з інтересами і схильностями, вони виступають складовою професійної придатності людини. Будь-яка діяльність вимагає сукупності певних здібностей.
Розрізняють загальні здібності, необхідні для всіх або багатьох професій і видів діяльності (креативні, організаційні), і спеціальні, які важливі для окремої професії (стійкість до монотонних подразників – для водія; розвинена просторова уява – для робітників, що виготовляють вироби за кресленнями). Успіх професійної діяльності визначається поєднанням загальних та спеціальних здібностей.
Якщо людина не має усіх здібностей, необхідних для вибраної діяльності, то можливі два шляхи: обрати іншу професію або компенсувати слабко виражені здібності. Наприклад, недостатньо розвинену пам’ять можна компенсувати систематичним веденням записів, створенням картотеки, недостатній розвиток просторової уяви – використанням об’ємних моделей.
Активна навчальна діяльність сприяє розвитку розумових здібностей, логічності мислення, гнучкості і критичності розуму. Слід прагнути розвивати і власні вольові якості: рішучість, наполегливість, дисциплінованість, впевненість у собі, витримку.
Вплив інтересів, схильностей та здібностей на вибір професії можна подати у вигляді схеми (рис.3).
Інтереси Схильності
Вибір професії
Здібності
Рис. 3. Вплив інтересів, схильностей і здібностей на вибір професії
Здоров’я та професія
Важливе значення під час вибору професії має здоров’я людини. Про непридатність до професії говорять, якщо людина має відхилення у стані здоров’я, які не дозволяють їй займатися обраною діяльністю (робота може підсилювати відхилення у стані здоров’я). Лікар повинен встановити відповідність здоров’я людини вимогам, що висуває професія.
Молодій людині, яка обирає професію, потрібно знати, які фактори, пов’язані з майбутньою професією негативно впливають на стан здоров'я. В окремих випадках це великі фізичні перевантаження, відхилення від оптимального мікроклімату (низька або висока температура), в інших – підвищена вібрація, шум, контакт з токсичними речовинами тощо.
За впливом на організм людини умов праці професії поділяють на чотири групи. До першої відносять професії з умовами праці, близькими до побутових. Наприклад, професії сфери обслуговування. Професії другої групи (наприклад, кухар) пов’язані з помірним або тимчасовим впливом шкідливих умов (тимчасовий вплив підвищених температур, вологості). Такі професії можуть бути рекомендовані тим, у кого добре розвинена терморегуляція, немає захворювань серцево-судинної системи, органів дихання. До третьої групи входять професії, для яких характерна сукупність різних негативних виробничих факторів. Так, професія ткалі не підходить для людини, яка має захворювання серця, легенів, органів слуху, зору, опорно-рухового апарату. Четверта група – професії з важкими і шкідливими умовами праці (електрозварювальник, сталевар).
Держава піклується про стан здоров’я людини, здійснює комплекс профілактичних заходів щодо уникнення професійних захворювань. Визначений список виробництв і професій, робітники яких користуються пільгами: скороченим робочим днем, додатковою відпусткою, дієтичним харчуванням, правом на пенсійне забезпечення в 45-50 років.
Кожна людина повинна піклуватися про своє здоров’я, вести здоровий спосіб життя. Необхідною умовою міцного здоров’я є загартування організму, заняття спортом, до-тримання режиму праці і відпочинку, харчування, раціональна організація дозвілля.
Професійна придатність
Термін “професійна придатність” дає можливість визначити взаємну відповідність людини і її професії. Будь-яка людина має певні особистісні якості. На основі того, настільки ці якості відповідають вимогам професії до особистості, можна судити про професійну придатність.
Розрізняють чотири ступеня профпридатності.
Непридатність до даної професії. Вона може бути тимчасовою або постійною. Пов’язана з відхиленнями у стані здоров’я, які несумісні з роботою в тій чи іншій галузі. Але протипоказання можуть бути не лише медичні.
Існує ціла група професій, які потребують спеціальних здібностей. Відсутність таких здібностей практично неможливо компенсувати. У цьому випадку говорять про необхідність абсолютної професійної придатності до професії. Абсолютна придатність необхідна пілотам, хірургам, операторам енергосистем, робота яких пов’язана з можливістю виникнення ситуацій, небезпечних для здоров’я та життя людей. А також у професіях, пов'язаних з мистецтвом: якщо людина не має художніх здібностей, вона не стане художником, архітектором.
Придатність (до професії або групи професій). Цей ступінь профпридатності характеризується тим, що немає медичної заборони до праці в тій чи іншій галузі, проте немає і яскраво виражених здібностей до такої діяльності.
Відповідність людини тій чи іншій галузі діяльності. У цьому випадку можна вказати на окремі особисті якості, які відповідають вимогам професії (яскраво виражений інтерес до техніки, біології тощо) або успішний практичний досвід у галузі.
Покликання (до даної професії, сфери діяльності). Його можна вважати найвищим рівнем профпридатності.
Профпридатність – не вроджена якість, вона формується у трудовій діяльності.
Більшість професій не ставлять абсолютних вимог до людини: відсутність необхідних якостей, властивостей, здібностей може компенсуватися розвитком інших. Чим вища кваліфікація робітника, тим максимальніше він використовує свої сильні риси і долає, компенсує слабкі.
Профпридатність – характеристика змінна. Її формування – це не лише розвиток певних якостей людини (наприклад, засобами самовиховання), але й зміна умов праці, засобів виробництва.
Свідомість та самостійність у виборі професії
Свідомий вибір професії має враховувати такі фактори, як потреба конкретного економічного регіону у кадрах, відповідність власних інтересів, здібностей, стану здоров’я вимогам професії, досвід практичної діяльності у конкретній галузі виробництва, умови праці. Самостійність вибору потребує проявів незалежності, власної ініціативи. Але це не означає нехтування порадами старших членів родини, досвідчених людей. Самостійність не слід плутати із впертістю, необхідно ретельно проаналізувати як власні можливості, так і аргументи старших. Свідомість і самостійність вибору професії – це реалістична самооцінка власних можливостей і обмежень.
За прогнозами спеціалістів людина протягом життя 5-6 разів суттєво поновлює свої професійні знання і вміння. Це підвищує значення середньої загальної освіти, яка є основою будь-якої професійної діяльності, сприяє розвитку загальних здібностей і професійно важливих якостей, дозволяє у разі необхідності змінити сферу діяльності.
Самовиховання та вибір професії
Плануючи вибір майбутньої професії, людина починає оцінювати свої інтереси, здібності, можливості.
Перший крок у такій роботі – складання переліку тих якостей, які необхідно підсилювати і розвивати, а також тих особливостей, які важко долати, змінити, замінити за рахунок інших якостей, тренування, покращення організації праці, режиму.
Для того, щоб навчитися керувати собою, необхідно вміти пізнавати себе – свідомо ставитись до своїх потреб і здібностей, мотивів поведінки, думок і переживань. Перевірити себе можна лише у конкретній праці: відповідність знань, умінь і навичок вимогам трудової діяльності, глибше оцінити свої фізичні здібності, вольові якості, вміння працювати у колективі, спілкуватися з іншими.
Результати такого самоспостереження, самоаналізу корисно занотовувати у щоденнику – це дасть змогу об’єктивно оцінити себе і намітити реальний план самовдосконалення.
Критичне оцінювання самого себе, своїх здібностей, моральних якостей, вчинків дозволяє людині під час вибору професії правильно співвіднести свої можливості з вимогами, що ставить професія до людини.
Занижена самооцінка заважає людині розкрити свої можливості, завищена – призводить до розчарувань, конфліктів у колективі.
Для успішної роботи над собою необхідно бути дисциплінованим, тобто дотримуватися визначених правил поведінки, занять. Цілеспрямоване формування характеру, сили волі – складова частина розвитку якостей особистості, необхідних для успішної роботи у будь-якій галузі господарства.
Особистісний професійний план
Особистісний професійний план – це уявлення про свою професійну діяльність на близьке та віддалене майбутнє.
Важко рекомендувати єдину форму для такого плану, його зміст та побудова залежать від конкретної особистості.
Основу плану має скласти головна мета: ким бути, чим займатися. Далі необхідно спробувати реально оцінити свої можливості для досягнення мети: інтереси, здібності, стан здоров'я, вольові якості. Під час складання професійного плану необхідно намітити шляхи і засоби досягнення мети: в яких навчальних закладах можна одержати необхідну освіту, як підвищувати професійну майстерність. Необхідно передбачити ті труднощі, з якими можна стикнутися на шляху досягнення мети, це допоможе уникнути розчарувань та за необхідністю змінити свій вибір. Тому доцільно передбачити запасні варіанти.
У професійний план може ввійти програма з самовдосконалення: які професійно важливі якості необхідно сформувати і розвинути, як зміцнювати своє здоров’я. особливу увагу приділити питанням самоосвіти і яку літературу читати, збирати книги з певного фаху, які факультативи, курси відвідувати.
До складеного професійного плану необхідно періодично повертатися: план може змінюватися, ставати реалістичнішим.
Основні причини помилок та труднощів під час вибору професії
Правильно обрати професію – обрати її так, щоб майбутня робота приносила задоволення людині та користь суспільству. Під час вибору професії найчастіше зустрічаються такі помилки.
Орієнтація на професії високої або найвищої кваліфікації.
Відомо, що у будь-якій сфері діяльності кращих результатів досягає той, хто успішно пройшов перші кроки майстерності (кращим керівником може стати той, хто пройшов шлях виконавця).
Вибір професії “за компанію”.
Відомі випадки, коли випускники обирають професію, місце навчання, роботу за принципом дружби. Це добре лише у тому випадку, коли інтереси, здібності, нахили друзів співпадають.
Упередженість щодо престижності чи не престижності професії.
Деякі важливі види трудової діяльності вважають непрестижними. Проте престижність роботи певною мірою визначається особою самого працівника, його авторитетом, ставленням до праці, результатами останньої.
Перенесення ставлення до людини-представника тієї чи іншої професії на саму професію.
Інколи симпатія до людини (особливо відомої) викликає бажання одержати ту ж саму професію. Наслідування не можна вважати вагомим аргументом вибору професії.
Захоплення лише зовнішньою стороною професії.
Немає професій “легких”, “романтичних”. Будь-яка робота потребує зібраності, організованості, нервових навантажень, досконалості професійних знань тощо. Одночасно кожна професія несе у собі елементи романтизму, оскільки передбачає творчість і свій подальший розвиток.
Ототожнення шкільного предмета з професією.
За кожним навчальним предметом стоїть безліч конкретних робіт. Якщо ви любите математику, то з цим предметом пов’язані різні професії: програміст, вчитель математики, інженер, науковий працівник. Зміст професійної діяльності не завжди збігається із змістом шкільного предмета.
Застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.
Зміст праці за багатьма професіями швидко змінюється під впливом науково-технічного прогресу. З’являються нові технології, матеріали, нова техніка, які підвищують продуктивність, культуру та умови праці. Частка інтелектуальної праці у професіях, пов'язаних з фізичними, силовими витратами зростає. Практично всі професії з часом змінюють свій вигляд.
Незнання або недооцінювання своїх фізичних особливостей, недоліків, які виявляються суттєвими у процесі вибору.
Існують протипоказання, обмеження до професії при певних станах здоров’я.
Невміння розібратися у своїх здібностях та мотивах вибору.
Для того, щоб розібратися у власних здібностях, необхідно спробувати реалізувати себе у різних напрямах діяльності. Слід пам’ятати, що нічого не можна досягнути без наполегливої праці, без вольових зусиль. Навіть улюблена робота потребує і терпіння, і напруження, і пошуку рішень у складних, непередбачуваних ситуаціях.
Контрольні запитання і завдання:
Сформулюйте основні принципи професійного самовизначення.
Сформулюйте причини помилок під час вибору професії.
Проаналізуйте свої помилки і труднощі у професійному самовизначенні. Визначте шляхи їх подолання.
Обґрунтуйте потребу першочергового вивчення у структурі особистості нахилів, здібностей, головних рис психіки, стану здоров’я для професійного самовизначення.
Основна література: 1; 11.
Додаткова література: 12; 13; 15; 18.