6. Матеріально-технічна база

1. Матеріально-технічна база Центру має забезпечувати вирішення завдань, покладених на Центр.

1. До матеріально-технічної бази Центру належать:

• відповідні приміщення, зокрема службові кабінети індивідуально-групових консультацій, психофізіологічної діагностики та множильного бюро, довідково-інформаційного залу (фонду), комунально-побутові приміщення згідно з діючими нормами та санітарними правилами;

• сучасна електронно-обчислювальна техніка, багатофункціональне психодіагностичне та аудіовізуальне профінформаційе обладнання, множильна техніка тощо;

- сучасні засоби зв'язку, транспортні засоби тощо.

6.3. Матеріально-технічна база Центру створюється та утримується за рахунок коштів централізованої та місцевої частин державного фонду сприяння зайнятості та інших джерел.

7. Фінансова діяльність Центру

1. Центр має самостійний баланс і розрахунковий рахунок в установі банку.

2. Центр утримує відповідний центр зайнятості у межах затвердженого кошторису.

3. Структуру та штатний розпис Центру затверджує Державний центр зайнятості Міністерства праці України за поданням відповідного центру зайнятості.

4. Витрати на організацію профорієнтаційної роботи з населенням на відповідній території Центр здійснює за рахунок місцевої частини державного фонду сприяння зайнятості та інших джерел фінансування, не пов'язаних із зайнятістю.

ДОДАТОК 4

Профорієнтаційні ігри

Гра “Асоціації” призначена для корекції уявлень учнів 6-10 класів про професії, формування загального й емоційного ставлення до них, дає змогу розвивати уяву, інтуїцію, творче мислення.

З класу вибираються 3 особи, які за допомогою асоціативних запитань повинні будуть відгадати професію. Інші учні класу загадують професію і продумують відповіді на асоціативні запитання. У грі забороняється ставити прямі запитання про предмет, знаряддя, умови праці, тому необхідно пояснити учням суть асоціативних запитань. Учні, які відгадують професію, виходять із класу і готують по 2 асоціативні запитання.

Наприклад, “Якого кольору професія?”, “З якою мелодією асоціюється професія” тощо. Можна асоціювати професію з різними предметами, явищами: стихія, пора року, рослина, тварина, колір, запах, смак, музичний інструмент, кінофільм, мультфільм, машина, книга.

Знайти асоціацію – знайти схоже між професією та вищеназваними предметами і явищами.

До класу заходять учні, які відгадують професію, і задають запитання, звертаючись до конкретних учнів. Ведучий фіксує 6 запитань і 6 відповідей, після чого команда, що відгадує, повинна за 30 секунд запропонувати 3 варіанти відповідей. Якщо одна з них правильна – команда виграла. У наступному турі гри учні міняються ролями.

Гра “Вгадай професію” передбачає розширення знань учнів про професії на основі знайомства з чіткою схемою, що залучає школярів до наукового аналізу різних видів праці. На початку гри вчитель знайомить учнів із схемою аналізу професії та, вибравши певну професію, разом з учнями заповнює цю схему. Після спільного аналізу 1-2 професій схема легко засвоюється.

Троє учнів виходять з класу. Ті, що залишилися, швидко загадують професію. Далі кожен учень за 5 хвилин аналізує за схемою загадану професію, а кожен відгадувач, спостерігаючи за класом, визначає одну людину, яку викликає до дошки. Обрані 3 особи записують на дошці свої варіанти схеми аналізу професії. Відгадувачі мають 1 хвилину на роздуми і пропонують 3 варіанти професії. Якщо один з них правильний, команда перемогла.

Схема аналізу професії

1. Предмет праці 4. Умови праці

2. Цілі роботи 5. Необхідна освіта

3. Засоби праці 6. Особливості праці

Гра “Хто є хто?”. Мета – дати мо­жливість учасникам співвіднести свій образ із різними професіями на основі знання учнів один про одно­го.

Етапи:

Гра проводиться в колі. Перед початком гри ведучий запитує, які професії для них найціка­віші, й виписує ці професії (приблизно 10 – 15) на дошці.

Інструкція: “Зараз я називатиму професії. Кожен за кілька секунд має подивитися на своїх однокласників і визначити, кому ця професія підійде якнайкраще. Далі я вдарю в долоні й усі по команді одночасно повинні показати рукою на обрану людину (яка, на їхню дум­ку, найкраще підходить до назва­ної професії)”.

Показавши рукою на свого то­вариша, всі повинні на певний час завмерти, а ведучий сам по черзі пі­драховує, скільки рук показує на кожну людину.

Гра “Ланцюжок професій” використовується для розвитку вміння виділяти загальне в різних видах трудової діяльності. Час про­ведення 7-15 хвилин.

Інструкція: “Зараз ми по колу вибудуємо ланцюжок професій. Я назву першу професію, на­приклад, металург, інший назве професію, у чомусь близьку мета­лургові, наприклад, кухар. На­ступний називає професію, близь­ку кухареві тощо. Важливо, щоб, кожний зумів пояснити, у чому подібність названих професій, на­приклад, і металург, і кухар ма­ють справу з вогнем, з високими температурами, з печами”.

Можна згадати схему аналізу професії: подібність за умовами праці, за засобами і т.д.

Гра “Стажери-інопланетяни” дає змогу познайомити учнів VІІІ – ІХ класів зі структурою промислового підприємства й вимогами основних виробничих професій. Час гри – 45 хвилин.

За бажанням серед учнів вибираються 2 професори-інопланетянина, які хочуть вивчити основні земні професії і пройти стажування. Гравці виходять із класу, продумують свій неземний вигляд і запитання для землян. Кожен учень із тих, хто залишився у класі, представляє ту чи іншу службу підприємства (є начальником відділу, цеху, підрозділу).

Їм роздають картки з короткими характеристиками “доручених” підрозділів, де вказуються головні функції, типові умови праці, найважливіші вимоги до працівника даного підрозділу.

До «зустрічі з інопланетянами» ведучий повинен на прикладі показати хід гри. Можна на дошці намалювати незвичайну істоту і запропонувати начальнику будь-якого підрозділу висловитися про її придатність до роботи в даному підрозділі, розповісти про вимоги до працівника.

У ході гри «інопланетяни» спочатку малюють свій вигляд на дошці, коментують його, відповідають на запитання (бажано, щоб вони стосувалися самих інопланетян), після чого керівники висловлюють свою думку про їх придатність до тієї чи іншої професії. За урок обговорюється 5-8 професій.

Гра “Вакансія” призначена для випробування сил у різних виробничих ситуаціях учнів VІІІ – ХІ класів і знайомить із особливостями професій.

У класі вибираються дві пари “славетних кінорежисерів”, яким доля програвання виробничих сценок за певними професіями (заздалегідь визначеними) потрібні актори. Режисери повинні вибрати по 2 актора, які б за своїми зовнішніми якостями відповідали б професіоналам (“щоб глядач повірив”). Для полегшення вибору режисери одержують перелік із 15-20 професійно важливих якостей, визначають на цій основі 5 найважливіших критеріїв відбору. Поки режисери проробляють це у коридорі (до 4 хвилин), клас проводить аналогічну роботу і визначає свої 5 критеріїв (професійно важливих якостей), використовуючи такий самий перелік, зафіксований на дошці.

Далі режисери входять до класу і виписують на дошці свої критерії, вибирають артистів. Створені творчі групи (по 2 режисери і по 2 артисти) повинні підготувати виробничі сценки, для чого їм пропонують картки з коротким сценарієм.

Наприклад, розіграти сценку, в якій начальник економічного відділу пропонує економісту переробити звіт із помилками, зроблений іншим фахівцем. Досвідчений економіст, побоюючись того, що весь відділ буде позбавлений премії, пропонує свою допомогу некваліфікованому колезі, а той сором’язливо відмовляється.

Після програвання ситуації організується обговорення, визначається, наскільки повно проявилися якості, за якими добирають артистів, чи не проявилися негативні для даної професії якості. Гра дає можливість підвести учнів до розуміння того, що професійно важливі якості формуються у процесі праці.

Гра “Острів” впливає на розвиток ціннісних орієнтацій учнів під час вибору професії, дає змогу формувати в учнів VІ – -ІХ класів шанобливе ставлення до непрестижної, але суспільно необхідної праці.

Вчитель або ведучий створює ігрову ситуацію: клас потрапив на незаселений острів, потрібно вижити і залишитись людьми. На острові є такі ресурси: питна вода, напівїстівна рослинність і риба, а печери, човна – немає.

Потрібно провести загальні збори, визначити, які види робіт необхідні для виживання і збереження людського вигляду. Усі пропозиції учнів записуються ведучим на дошці. Важливо, щоб клас самостійно визначив стратегію виживання.

Визначивши перелік основних справ, клас вирішує, скільки чоловік необхідно для кожного виду робіт, виділяє бажаючих брати участь в них, що теж фіксується на дошці. Іноді утворюються групи “ледарів”, які не хочуть брати участі ні в чому. Це повною мірою моделює ситуацію в реальному суспільстві. Бажано, щоб два перші етапи гри були проведені за 15-20 хвилин.

Далі ведучий насилає на острів природні стихії, епідемії, з допомогою яких “нейтралізує” найактивніших учасників гри, підключаючи до роботи ледарів. Ведучий пропонує класу обрати Раду, яка б організувала подальше життя мікросуспільства і привела б у відповідність число необхідного і бажаного, направляла роботу підрозділів. Поки Рада організовує виживання, ведучий не втручається.

При підведенні підсумків гри визначається, чи вдалося класу вижити на острові.

Профорієнтаційні ігри “Люди, книги, професії” та “Бібліотекарі та читачі” присвячені пропаганді бібліотечно-бібліографічних знань.

Гра “Люди, книги, професії” дає можливість учням познайомитись з різними спеціальностями, пов’язаними із створенням, виробництвом, продажем і пропагандою книг та встановити зв’язки між ними. Завданням цієї гри є також надання можливості школярам зімітувати різні види професійної діяльності, пов’язані із книгою як об’єктом праці, розвиток навичок спілкування, колективної співпраці, співтворчості.

Гра розрахована на учнів VІІІ-ІХ класів. Оптимальна кількість учасників – 10 – 15 учнів. Час проведення 1 – 1,5 годин. У ролі ведучого може виступати соціальний педагог, бібліотекар, студент. Готуючись до гри необхідно вивчити її сценарій, продумати варіанти відповідей на завдання, підготувати письмові завдання. Під час гри ведучий не повинен надмірно опікати гравців, нав’язувати їм власну думку.

Неодмінна умова успішного проведення гри – це створення атмосфери свободи, в якій найповніше розкриваються здібності учнів до самостійного вирішення пізнавальних та творчих завдань.

На початку гри необхідно створити ігрову ситуацію, зацікавити аудиторію. Досягти цього можна з допомогою запитань: 1) назвіть ваші улюблені книги; 2) яку роль відіграє книга у житті людини; 3) люди яких професій беруть участь у створенні і поширенні книг? Узагальнюючи відповіді, ведучий підкреслює, що книга може допомогти у вирішенні самих складних проблем, у тому числі й пов’язаних з вибором професії.

За умовами гри учні об’єднуються у декілька команд: “Письменники”, “Книговидавці”, “Продавці книгарень”, “Бібліотекарі”. Під час утворення команд враховуються інтереси учнів, дозволяється різна кількість гравців у кожній команді.

За 15 хвилин команди готують розповідь про професію, а також 2 – 3 запитання до інших команд-учасниць. Ведучий роздає кожній команді запитання, на які необхідно дати відповідь, розповідаючи про професію команди.

“Письменники”

Які теми приваблюють письменників сьогодні? Люди яких професій можуть займатися літературною справою? Які професії прямо пов’язані з літературною творчістю? Що у цих професій спільного і які ви бачите відмінності? Що таке псевдонім? Хто з відомих вам письменників працював під псевдонімом? Назвіть письменників, поетів, що поєднують літературну діяльність з іншою професією. Які види літератури крім художньої ви знаєте? Які навчальні заклади готують літературних працівників?

“Книговидавці”

Які великі українські та зарубіжні видавництва книг вам відомі? Які популярні серії книг, що друкуються в нашій країні, ви знаєте? У чому мета книговидавничої діяльності? Що таке тираж і чим він визначається? Люди яких професій займаються створенням книг? Які навчальні заклади готують спеціалістів для видання книг?

“Продавці книжкових магазинів”

Назвіть професійні завдання і коло обов’язків продавця книгарні. Які особисті якості необхідні продавцю? Що таке букіністичний магазин? Як підвищити культуру обслуговування у торгівлі? Який варіант торгівлі, на ваш погляд, є найперспективнішим (збільшення кількості магазинів самообслуговування, виїзна торгівля, купівля за книжковими каталогами)? Які навчальні заклади готують продавців книгарень?

“Бібліотекарі”

Яке головне професійне завдання бібліотекаря? Які особисті якості необхідні бібліотечному працівнику? Які найбільші бібліотеки країни ви знаєте? Який шлях проходить книга у бібліотеці, перш ніж потрапити до читача? Назвіть навчальні заклади, що готують спеціалістів цього профілю.

Під час підготовки відповідей учасники гри можуть користуватися літературою. Час на підготовку – від 10 до 25 хвилин. Для того, щоб гра не затягнулась, учням радять підготовку відповідей розподілити між членами команди.

Виступи команд відбуваються у такій послідовності: “Письменники”, “Книговидавці”, “Продавці книгарень”, “Бібліотекарі”. Під час обговорення кожного виступу гравці з інших команд задають заздалегідь підготовлені запитання, можуть доповнювати відповіді. Ведучий просить гравців під час обговорення думки формувати чітко, коротко, вчитись вислуховувати інших.

Для того, щоб підсилити інформативність дискусії, ведучий пропонує свої запитання: 1) назвіть ваші найулюбленіші книги, 2) яку освіту повинен мати письменник? 3) чи виправдовує себе екранізація художніх творів, постановка їх на сценах оперних і балетних театрів? 4) назвіть найбільш вдалі на ваш погляд екранізації, постановки, 5) яке значення має оформлення книги? 6) який з ваших підручників оформлений найкраще? 7) якою ви уявляєте бібліотеку майбутнього? 8) які видавництва дитячої літератури ви знаєте? 9) які видання називають антикварними?

Підводячи підсумки гри, ведучий дякує всім учасникам, відмічає найкращі виступи команд, окремих гравців. Найактивнішій команді дарують приз.

Гра “Бібліотекарі та читачі”

Гра розрахована на учнів VІІІ – ХІ класів. Час для її проведення – 0,4-1,5 години. Оптимальна кількість гравців – 10-17 учнів. Мета гри – закріпити одержані бібліотечно-бібліографічні знання. Завдання гри – спроба виконати роль бібліотекаря, розвиток навичок спілкування і колективного співробітництва. Гру можна проводити у бібліотеці. Учні за бажанням об’єднуються у дві команди (“Бібліотекарі”, “Читачі”), імітують роботу бібліотекаря з читачем.

Ведучий роздає командам завдання і пропонує учасникам гри ознайомитись з ними за 10 хвилин. Атрибути роботи бібліотекаря (каталог, читацькі формуляри, бібліографічний покажчик, довідники) допоможуть створити реальну обстановку бібліотечної справи.

“Бібліотекарі”

1. Вашій команді пропонується підготуватися до бесіди з людиною, яка вперше прийшла до бібліотеки і не знайома з її організацією і правилами користування. Особливу увагу необхідно приділити: системі каталогів, картотек, призначенню бібліографічних посібників, довідників, порядку, за яким розставлені книжки на поличках відкритого доступу, призначенню шифру.

2. У другій частині гри вам доведеться обслуговувати читачів, ролі яких будуть виконувати ваші товариші.

“Читачі”

1. Створіть різні образи читачів, розподіливши між усіма членами команди ролі, та зробіть відповідно до інтересів персонажу “читацький запит”.

Список ролей: студент (технічного або медичного навчального закладу), пенсіонер, учень, науковий співробітник, домогосподарка, робочий, учитель, художник-оформлювач театру, інженер-програміст.

Риси характеру для персонажів: ввічливий, грубий, нетерплячий, набридливий, допитливий.

Наведемо приблизний перелік запитань читачів до бібліотекаря (за бажанням їх можна конкретизувати).

Я зустрів у книзі незнайомі слова …. Як мені дізнатися, що вони означають?

У книзі “…” згадується про художника ... Як я можу детальніше познайомитися з його життям та творчістю?

Мені подобається фантастика та пригоди. Що ви можете запропонувати мені почитати?

Я люблю вірші, особливо українських поетів. Що б ви порадили мені почитати?

Я живу на вулиці ... Мені хотілося б дізнатися, чому вона так називається.

У мене народився син (дочка, онук). Хотілося б назвати дитину старовинним красивим ім’ям. Де можна подивитися такий перелік?

Що б ви запропонували мені взяти почитати для мого молодшого брата? Йому … років.

Мені необхідно підготувати доповідь на тему … Порадьте, будь-ласка, як швидше підібрати матеріал для неї?

Першою виступає команда “Бібліотекарі”. На початку гри ведучий може взяти на себе роль людини, яка вперше прийшла до бібліотеки. Під час бесіди з командою ведучий задає команді запитання: як мені знайти книгу, якщо я знаю автора? Я пам’ятаю назву книги, але забув автора, чи не могли б ви мені допомогти? Як користуватись систематичним каталогом?

Далі ведуть діалог команди “Читачі” та “Бібліотекарі”. Час для підготовки відповіді на запит читача – 3 хвилини, відповідати може будь-який учасник команди. Щоб гра була ефективнішою, команди міняються ролями.

Рефлексія гри:

1. Які запитання були для вас важкими?

2. Яких знань вам не вистачало?

3. Чи змінили ви погляд на цю професію після гри?

4. Що пропонуєте змінити у сценарії, щоб покращити гру?

86