МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Т.М. ДЕМИДЕНКО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО КУРСУ

Соціально-педагогічні аспекти

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ЧЕРКАСИ

2006

ББК 74.6

УДК 37.013.42

Рецензенти:

доктор філософських наук – Лукашевич М.П.

кандидат педагогічних наук – Архипова С.П.

Демиденко Т.М.

Д – 30 Методичні рекомендації до курсу “Соціально-педагогічні аспекти профорієнтаційної роботи”. – Черкаси: Вид.від.ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. – 86с.

ББК 74.6

УДК 37.013.42

Рекомендовано до друку Вченою радою Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (протокол №2 від 16 листопада 2005 року)

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………...4

Профорієнтація дітей та молоді як соціально-економічна потреба сьогодення………………………………………...7

Профорієнтація як система взаємопов’язаних компонентів………………………………………………..17

Характеристика світу професій як багатогранного явища ……………………………………………………...23

Психологічні основи професійного самовизначення особистості…………………………………………….......34

Основні форми профорієнтаційної роботи соціального педагога……………………………………………………42

Література ………………………………………………...53

Додатки ……………………………………………………56

Додаток 1. Концепція державної системи професійної орієнтації…………………………………………………..56

Додаток 2. Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається……………………………………65

Додаток 3. Положення про територіальний центр професійної орієнтації населення (відділ територіального центру зайнятості) державної служби зайнятості………………………………………………….70

Додаток 4. Профорієнтаційні ігри……………………….76

ВСТУП

Ситуація, що склалася на молодіжному ринку праці в Україні в останні роки, достатньо напружена, характеризується тенденціями до погіршення. Зростають масштаби реального та прихованого безробіття серед молоді, збільшується його тривалість. Між тим, можливості молодих людей у працевлаштуванні і без того обмежені у зв’язку з низькою конкурентоспроможністю порівняно з іншими категоріями населення.

Статистичні дані щодо зайнятості молоді на ринку праці здебільшого не дають реальної картини: молодь не завжди реєструється на біржі праці. Тому статистика може оцінити зайнятість молодих людей переважно у державному секторі економіки. За даними досліджень, більше 50% молоді, що зайняті у державному секторі, працюють за сумісництвом. Молоді люди активно займаються бізнесом.

Зниження загального рівня життя населення привело до трудової зайнятості учнівської молоді, яка змушена працювати у вільний від навчання час. Відсутність механізму, який би регулював працевлаштування випускників навчальних закладів, у тому числі професійних, також породжує серйозні проблеми.

Зниження престижу виробничої праці сприяє розвитку соціального песимізму у молодих людей. Вони не вірять у можливість мати цікаву, змістовну роботу, яка оплачується на рівні світових стандартів. Кваліфіковані молоді кадри часто вимушені змінювати спеціальність. Перевага надається праці з низькою інтенсивністю, спрямованій на одержання великої матеріальної винагороди.

Молодь майже не одержує знань про сучасний ринок праці, про правила поведінки на ньому, про складові побудови успішної професійної кар’єри, про свої права та обов’язки у сфері трудових відносин. Молодь не готова до конкуренції, не готова бути суб’єктом на ринку праці.

Під час первинного виходу на ринок праці у молоді домінують ідеалістичні уявлення про майбутню професію, трудову та професійну кар’єру, які швидко руйнуються в умовах неможливості працевлаштування і спричиняють виникнення складних соціально-психічних станів: тривожності, депресії, впливають на комунікативну сферу і супроводжуються відчуттям безвихідності. Зіткнення з трудовою реальністю призводить до переорієнтації або деградації трудових цінностей. Таким чином, безробіття негативно впливає на соціально-психологічний розвиток молодих людей, порушує процес нормальної соціалізації, руйнує погляд на працю як засіб особистої самореалізації.

Разом з тим, положення молоді на ринку праці визначається діяльністю освітніх організацій, які через навчально-виховний процес задають професійно-кваліфікаційний рівень підготовки випускників, формують ціннісні орієнтації на працю, моделі поведінки на ринку праці і у сфері трудових відносин.

Сьогодні у системі безперервної освіти відсутня цілеспрямована систематична профорієнтаційна робота, яка повинна сприяти професійному самовизначенню особистості не тільки з урахуванням потреб і можливостей людини, але й ситуації на ринку праці; відсутня система комплексної взаємодії соціальних інститутів, що мають вирішувати завдання професійного самовизначення; відсутня підготовка спеціалістів для надання профорієнтаційних послуг молоді з урахуванням специфіки навчального закладу (школа, школа-інтернат, дитячий будинок, професійні навчальні заклади різного рівня підготовки).

Соціальний педагог має бути готовим до діяльності, яка могла б допомогти молодому поколінню самовизначитись і самоствердитись у доцільності свого професійного вибору.

До цього виду діяльності майбутнього соціального педагога готує курс ”Соціально-педагогічні аспекти профорієнтаційної роботи”.

Мета курсу – допомогти студентам засвоїти основні закономірності й особливості профорієнтаційної роботи соціального педагога, оволодіти системою знань і вмінь, необхідних для здійснення успішної власної професійної діяльності.

Тематичний план курсу