1 Визначення правил перевезення вантажУ

На основі нормативної літератури [1,2] коротко і конкретно дається транспортна характеристика вантажу, клас, сумісність при перевезенні одним і тим рухомим складом та правила перевезення. Вказують, яким типом автомобілів рекомендується перевозити вантаж, а також засоби механізації вантажних робіт.

2 Розрахунок найкоротших відстаней

В сучасних умовах значного росту об′ємів перевезень вантажів для забезпечення найбільш раціонального використання рухомого складу та зменшення транспортних витрат велике значення має визначення найкоротших відстаней між пунктами транспортної мережі.

Найкоротші відстані між кінцевими пунктами перевезень вантажів можуть бути знайдені різноманітними методами. Для знаходження оптимального варіанта вирішення задачі використовуються математичні методи, які дозволяють здійснити вирішення як вручну, так і з використанням ПЕОМ (програми Flo-put.exe та Floid.exe). В сучасній та зарубіжній літературі рекомендуються методи, що використовуть принципи лінійного та динамічного програмування, а також ряд інших методів. Найбільш типічними та поширеними на практиці планування перевезень автомобільним транспортом є метод потенціалів та метод Флойда.

У разі застосування методу потенціалів у пояснювальній записці необхідно представити повний розрахунок найкоротших відстаней від одного учасника транспортного процесу до інших. Результати інших розрахунків звести у матрицю найкоротших відстаней.

3 Призначення маршрутів руху автомобілів

Задача маршрутизації складається з двох етапів.

На першому етапі в третьому розділі виконується розробка маршрутів для помашинних відправок вантажів. До великих партій відправок відносяться відправлення з пунктів А1-А3. Для них розробляються маятникові та колові маршрути. При визначенні плану повернення порожніх автомобілів рекомендується використовувати метод потенціалів [3], або програмне забезпечення (програма MERCS.EXE).

На другому етапі виконується розрахунок розвізних маршрутів. Вантажовідправник А4 постачає споживачам вантаж дрібними партіями, та для їх перевезення передбачено використовувати заданий автомобіль.

Для розробки розвізних маршрутів рекомендується використовувати метод Кларка-Райта [3], або програмне забезпечення (програма RAZV.BAS). Критерієм оптимальності розроблених маршрутів повинен бути мінімальний загальний пробіг автомобіля на розроблених маршрутах.

Для розроблених маршрутів необхідно побудувати епюри вантажопотоків.

4 Вибір рухомого складу для роботи на маршрутах

Після призначення маршрутів необхідно обрати тип і модель автомобіля (автопоїзду) (Додаток В). Обрання типу автомобіля (автопоїзду) здійснюється на основі правил перевезення вантажу (див. розділ 1) та вимог, які стосуються рухомого складу.

Альтернативні (конкурентні) три моделі автомобілів (автопоїздів) визначаються орієнтовно по раціональній вантажності

(4.1)

де - середньодобовий обсяг перевезень по маршрутам, т. (визначається як середньоарифметичний між призначеними маршрутами);

- середній коефіцієнт використання вантажності автомобіля (визначається як середньоарифметичний між запропонованими у вихідних даних вантажів);

- кількість обертів на маршруті за час роботи на маршруті, од.

Кількість обертів на маршрутах визначається по залежності

(4.2)

де - час роботи автомобіля на маршруті (приймаємо, для роботи автомобіля 8 годин);

- середній час оберту автомобіля на маршруті.

Середній час оберту автомобіля на маршруті визначається по залежності

, (4.3)

де - середня довжина маршруту, км (визначається як середньо-арифметична між призначеними маршрутами), км;

– середньоексплуатаційна швидкість автомобіля (приймається 15 км/год).

Отримане значення порівнюють із мінімальним значенням обсягів перевезень на маршрутах і при необхідності його корегують.

Для обраних автомобілів (автопоїздів) визначають продуктивність і собівартість перевезень. Годинну продуктивність і собівартість розраховують для п’яти значень відстані перевезення вантажу. Інтервали для розрахунків обираються залежно від найменшого і найбільшого значення відстані перевезення вантажу по маршрутам

, (4.4)

де - найбільша і найменша відстань перевезення вантажу серед призначених маршрутів.

Продуктивність рухомого складу визначається за формулою

, (4.5)

де - номінальна вантажність автомобіля, т.;

- середньоарифметичний коефіцієнт використовування пробігу;

- середня технічна швидкість автомобіля, км/год. (Значення середньої технічної швидкості обирають виходячи із нормативів, як для населеного пункту - 25 км/год. - для автомобіля (автопоїзда) вантажністю менше 7 тонн та 24 км /год. - для 7 і більше тонн.

- час простою під навантаженням та розвантаженням, год.

Коефіцієнт використовування пробігу розраховується за формулою

(4.6)

Час простою під навантаженням та розвантаженням для бортових автомобілів визначається за формулою

(4.7)

Для автомобілів-фургонів

(4.8)

Для автомобілів-самоскидів

(4.9)

Собівартість перевезень визначається за формулою

(4.10)

де , - витрати, відповідно змінні (грн/км) та постійні (грн/год).

Результати розрахунків заносять до таблиці (див. табл. 4.1). Кінцевим результатом розрахунків є побудова графіків залежності продуктивності та собівартості перевезення від відстані вантажної їздки. За допомогою аналізу графіків, за критеріями продуктивності та собівартості призначають модель автомобіля (автопоїзда) для роботи на розроблених маршрутах.

Таблиця 4.1 – Показники для обирання рухомого складу

Показник	Модель автомобіля	Відстань вантажної їздки, км
Продуктивність, т/год
Собівартість, грн/т