
- •Елементи матлогіки
- •Алгебра висловлень.
- •Список законів алгебри логіки.
- •Істинні і фіктивні змінні
- •Додавання по модулю 2
- •Штрих Шеффера
- •Суперпозиція і формули
- •Алгебра предикатів
- •Істинні формули і еквівалентні відношення.
- •Наведемо приклад еквівалентних співвідношень
- •Аналогічно доводиться співвідношення
Істинні і фіктивні змінні
Якщо задана функція f(x1, x2,.. xk-1, xk, xk+1,.. xn), то істинноносне значення (виразу) залежить від конкретного набору змінних, але не завжди.
Змінна xk є фіктивною (не істинною) тоді, коли
Якщо заміна значення висловлення хk приводить до інших значень функції, то змінна хk є істотною. Зрозуміло, що неістотні змінні з виразів можна виключати, що приводить до зменшення кількості аргументів функції, зменшує таблицю істинності і спрощує її аналіз.
Додавання по модулю 2
Позначається
Х1Х2,
або Х1Х2,
Х1
Х2,Таблиця
істинності
-
Х1
Х2
Х1Х2
0
0
0
0
1
1
1
0
1
1
1
0
З точки зору звичайних чисел, додавання по модулю «2» є залишок від цілочисельного ділення числа Х1+Х2 на 2. Наприклад Х1=100; Х2=101; Х1+Х2=1001, тоді Х1 Х2=1. Залишком є 1.
В
дискретній математиці вводять також
операцію додавання
по модулю Р та множення по модулю Р
наступним чином аb=
c; а
b=
d, де с та d – залишки від ділення чисел
а+b та а*b на число Р. Наприклад якщо р=7,
то залишком від ділення можуть бути
числа Np
={0,1,2,3,4,5,6} |Np|=p.
Дійсно 34=0; 3 4=5; 35=1 і т.д.
Часто операції та визначають так: аbс(mod p); та а b= d(mod p).
Якщо р – просте число, то алгебра {Np, , } називається кінечним полем характеристики «р».
Стрілка Пірса
Позначається Х1Х2. Її таблиця істинності
Х1 |
Х2 |
Х1Х2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
Це повний
аналог одного з блоків мікросхеми
К561ЛЕ5 (або ні ,
).
Штрих Шеффера
Позначається Х1|Х2. Таблиця істинності
Х1 |
Х2 |
Х1|Х2 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
Це повний
аналог одного з блоків мікросхеми
К561ЛА7 (і ні,
).
Стрілку Пірса та штрих Шеффера можна відтворити, виразити, через заперечення, імплікацію, диз’юнкцію та кон’юнкції, як і навпаки.
Суперпозиція і формули
Суперпозиція функцій f1…fn це функція F отримана за допомогою підстановки функцій одна в одну в якості аргументу и перейменування даного аргументу. Формулою називається вираз який описує дану суперпозицію.
Поняття суперпозиції дуже важливе в матлогіці. Нехай є множина (скінченна чи безмежна) функцій {f1…fn…}=. Символи стартових змінних будемо називати «0» глибини. Тобто стартові аргументи х1…хn… - формули «0» глибини. Формула F має глибину «к+1» тоді коли F= fi(F1,…,Fni), і якщо F1,…,Fni мають « к » глибину.
Формули (аргументи функції F) F1,…,Fni називаються підформулами F. fi – називаються зовнішньою або ж головною операцією формули F.
Такі назви використовуються для всіх виразів, що входять в суперпозицію. Наприклад f1(x1,x2)– формула «1» глибини, f2(f1 (x1,x2))– формула «2» глибини і т.д.
Приклад: нехай f1 – диз’юнкція f2– кон’юнкція, f3 – додавання по модулю 2.
Тоді:
f3(f1(х1,х2),
f2(х1,
f3(х1,х2)))=(х3
х1)
(х1
(х1
х2))
Форма запису функцій, коли використовуються символи , , ,,, , дії між аргументами називається інфіксною.
Принцип обчислення значення функції при заданих значеннях аргументів.
Нехай х1=1, х2=1, х3=0
Тоді:
Зрозуміло, що усі обчислення, при невеликому числі аргументів, можна представити за допомогою таблиці істинності.
Ще раз звертаємо увагу, що довільні функції матлогіки можна виразити через інші з глибиною 1 або 2. Наприклад штрих Шеффера
х1|
х2=
або ж
.
Функцію “стрілка Пірса”
х1х2=
або
.
Формули, які по різному представляють одну і ту ж функцію називаються еквівалентними або ж рівносильними.
Щоб перевірити чи є дані представлення функцій еквівалентними необхідно порівняти їх таблиці істинності.
Наприклад: =
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Останні два стовпці стверджують еквівалентність відповідних функцій.