17

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ГАЙ-НИЖНИК Павло Павлович

УДК 93/99 (4/9)

Фінансова політика уряду української держави гетьмана п. Скоропадського ( 29 квітня – 14 грудня 1918 р. )

Спеціальність 07.00.01 – Історія України

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (м. Київ), у відділі вивчення та публікації зарубіжних джерел з історії України.

Науковий керівник – доктор історичних наук, професор, член-корреспондент НАН України

СОХАНЬ Павло Степанович, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, завідувач відділу вивчення та публікацій зарубіжних джерел з історії України;

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор

АНДРУСИШИН Богдан Іванович, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова; декан соціально-гуманітарного факультету, завідувач кафедри правознавства;

2. Кандидат історичних наук

3. Срібняк Ігор Володимирович, Київський державний лінгвістичний університет; доцент кафедри історії України;

4. Провідна установа – Інститут історії України нан України, відділ історії української революції.

Захист відбудеться 18.12.2000 р. о 12 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої ради Д 26.001.20 у Київському університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 16.11.2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент О. І. Божко

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Структура дисертації обумовлена темою та завданням дослідження. Її загальний обсяг становить 210 сторінок. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (26 сторінок, 274 назви).

Вступ. Актуальність теми дослідження. Кошти, а відтак й фінансова політика, з давніх часів відігравали одну з провідних ролей у суспільному житті. Спосіб ведення грошової політики, обігу і створення капіталу, форма організації грошової системи невід’ємно і безпосередньо впливали на ступінь розвитку самого суспільного життя, як, втім, і воно (суспільство) зі свого боку сприяло еволюції фінансових відносин. Неуспіх у фінансовій політиці уряду державного утворення здатен призвести до економічної руїни, соціальних катаклізмів, військового знесилення і, врешті, до занепаду самої держави. Отже, успішна фінансова політика є однією з основних урядових завдань державного організму і, відповідно, однією з ознак власне самої державності, одним із гарантів державної безпеки. Від ступеня незалежності держави в справах фінансових великою мірою залежить і ступінь незалежності державної організації певного народу чи суспільства. Безумовно, фінансові аспекти державного функціонування тісно пов’язані з іншими формами і напрямками життя суспільства й державного розвитку, які, безперечно, взаємно впливають одне на одного. Фінансова політика здавна вже є складовою політики як економічної, так і суспільно-політичної і державної, вона є часткою історії народів, держав, планети. Народ, який стає на шлях створення власної державності, безумовно, стикається з проблемами організації національної грошової системи і питанням ведення державної фінансової політики. Не став винятком у цих історичних та політико-економічних закономірностях і народ України.

Радянська суспільно-політична система, що існувала в Україні понад 70 років, завдала істотного удару по розвиткові вітчизняної науки. Обмеження і заборони в певних напрямках наукової роботи торкнулися чи не всіх напрямків і галузей історичних досліджень, але, безсумнівно, найбільшого удару командно-адміністративним правлінням КПРС було завдано вивченню та аналізу революційних подій і національного державотворення 1917-1920 рр. в Україні. Особа П. Скоропадського (1873-1945) і діяльність його уряду були однією з найбільш заплямованих і оббріханих тем у радянській історіографії¹.

Досі ще не існує цілісної концепції тогочасної фінансової системи й політики України як обов’язкової та комплексної складової економічної структури будь-якого суспільства. Фінансова ж політика Гетьманату 1918 р. та питання утворення структури грошової системи Української Держави й досі залишається чи не найбільш недослідженою темою в українській новітній історії. Необхідність наукового розв’язання цього питання диктується одразу низкою потреб як з огляду історичного аналізу, так і з огляду досвіду сучасної доби. Саме на час гетьманування Павла Скоропадського припадає період юридичного завершення запровадження національних грошових одиниць, започаткованих Центральною Радою (за Гетьманату було здійснено емісію гривні, 3,6 % облігацій внутрішньої позики, випуск марок-шагів тощо). Тоді ж було на практиці закладено підвалини вітчизняної грошової системи (створено Міністерство фінансів, Держбанк тощо, започатковано розв’язання питань нестачі коштів і необхідності емісій грошової маси, укладання держбюджету, вирішення земельного питання, в тому числі й з фінансового боку, кредитової політики, міжнародних фінансових угод, позик, податків і, врешті, питання шляху стабілізації національної валюти).

До наукового обігу було введено десятки невідомих раніше документальних матеріалів, які в поєднанні із здобутками вже існуючих дослідів із фінансової політики України 1917-1920 рр., допомогли авторові дисертації у прагненні вивчити об’єкт і предмет дослідження, досягти поставленої мети та завдань роботи. Таким чином, актуальність теми визначається необхідністю розв’язання й розкриття данної наукової проблеми, яка має як загальнотеоретичне, так і практичне значення.

Об’єктом дослідження є урядові фінансові інституції та установи Української Держави, їхній устрій, структуризація та штатний розпорядок.

Предметом дослідження є внутрішня і зовнішня фінансова політика уряду Української Держави та грошова система Гетьманату, її природа й характер, правова база розбудови вітчизняних фінансів і структура державного управління фінансовим господарством України початку ХХ століття. Разом із тим, уникався розгляд різноманітних грошових знаків, бонів, купонів тощо з тієї причини, що вони є об’ектом окремої історичної дисципліни – боністики.

Мета дисертаційної роботи – на основі теоретичного і науково-історичного аналізу праць попередників, документальних матеріалів створити цілісну, комплексну, системну та науково і джерельно обгрунтовану картину фінансової політики уряду П. Скоропадського.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати основні завдання дисертації:

- проаналізувати стан і ступінь дослідження проблеми в українській та зарубіжній історіографії, визначити рівень і повноту введення до історичного обігу джерельної бази;

- стисло охарактеризувати фінансовий стан грошового обігу в Україні у 1918 р.;

- виявити стан державно-адміністративного управління в країні після революції і хід його відновлення за Гетьманату;

- охарактеризувати правову базу розбудови грошової системи Української Держави і дослідити теоретичні підстави запровадження національних грошових знаків та фінансової системи, їхній зв'язок з тодішніми науковими фінансово-економічними, державно-грошовими та політичними поглядами у світі;

- розкрити сутність урядової фінансової політики, її підстави і доцільність.

Хронологічні рамки дисертації обмежені номінально періодом існування Гетьманату Павла Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.), але практично дозволяють і зобов’язують частково, за необхідністю, розширяти їх у коротких узагальнених відступах до часів царизму та від часів Центральної Ради до деяких аспектів діяльності Директорії УНР, з метою надання дослідженню історичної цілостності у розкритті теми і довершенності форми у викладанні змісту.

Методологічні основи й логіка викладу дослідження обумовлені характером предмету дослідження, метою і завданням дисертації. Автор керувався загальнонауковими принципами історизму й об’єктивності. Широко застосовувалися порівняльно-історичний та системний методи. Це дозволило вивчати залучені джерела й літературу у комплексному плані, простежити у взаємозалежності та взаємообумовленості окремі елементи досліджуваних джерел. Застосування всього цього наукового інструментарію сприяло глибшому розкриттю проблеми, новому трактуванню низки важливих питань, що раніше ігнорувалися або спотворювалися.

Наукова новизна дисертаційної роботи визначається постановкою і втіленням авторської концепції дослідження, аналізу й викладу власного бачення фінансової політики гетьманського уряду. Автором зроблено певний внесок у вивчення теорії українських національних фінансів, уведено до наукового обігу понад сто джерел. На основі історико-політичного, джерельного (насамперед, архівного), історіографічного та економіко-теоретичного матеріалу створено цілісну картину фінансового стану країни у 1918 р. і заходів, що були застосовані Міністерством фінансів щодо його покращення і організації адміністративно-державного апарату тощо. Вперше запропоновано поділ на етапність урядової фінансової політики Гетьманату, пов'язання її з теорією тогочасної фінансової думки, розкрито рушійні підстави тих чих інших законодавчих актів, висвітлено міжнародні грошові трансакції з постановкою питання про зовнішні фінансові кредити України та ін.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що вона може сприяти широкому використанню теоретичних фактів стосовно будови грошової системи України початку ХХ ст. (зокрема металічної та субстаціональної теорії організації державних фінансів, світової практики ведення політики курсу валют і застосування їх в українській грошовій системі тощо), документальних матеріалів із міжнародної й вітчизняної фінансової політики (зокрема, невідомих досі законодавчих актів), досвіду емісій паперових грошей під час викладання курсу "Допоміжні історичні дисципліни" та на історичних факультетах. Фактичний зміст дослідження (а саме урядові постанови, закони, обсяг грошової емісійної маси тощо) може використовуватися на курсах, що торкаються грошового обігу і кредиту на економічних факультетах, історії фінансового права і податкової політики на економіко-юридичних та історії міжнародних угод, на факультетах міжнародних відносин тощо. Матеріали дисертації можуть бути використані при читанні курсів історії України, політекономії, історії дипломатії й інших дисциплін у вузах та державними відомствами.

Апробація дисертаційного матеріалу проводилася на атестаційних звітах аспірантів Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України (1995-1998 рр.), на читацькій коференції "Спогадів" П. Скоропадського (Дунаївці Хмельницької обл., 1997) та ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 року" (Київ, Чернігів, Тростянець, 1998).