- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний автомобільно-дорожній університет
- •Проектне забезпечення формування виробничо – технічної бази підприємств автомобільного транспорту
- •1. Особливості системи профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів на базі діагностичної інформації 1.1. Загальні положення
- •1.2. Профілактичне обслуговування
- •1.3. Діагностування
- •1.4. Усунення несправностей
- •Розрахункові швидкості та відносні коефіцієнти коректування
- •2.2. Класифікація підприємств технічної експлуатації рухомого складу автотранспорту
- •2.3. Вибір варіанта організації профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів
- •Номенклатура технічних впливів
- •2.4. Методика визначення періодичностей і трудомісткостей технічних впливів
- •Періодичність то
- •Коефіцієнт коректування нормативів
- •Розподіл трудомісткостей, %, за видами технічного обслуговування та пр
- •3. Технологічний розрахунок підприємств автомобільного транспорту
- •3.1. Напрямки формування виробничо-технічної бази підприємств
- •3.1.1. Види реконструкції і технічного переоснащення
- •3.1.2. Порядок розробки проектів
- •3.2. Розрахунок виробничої програми
- •3.2.1. Розрахунок кількості обслуговувань за цикл для одного автомобіля
- •3.2.2. Розрахунок коефіцієнта переходу від циклу до року
- •3.2.3. Розрахунок річної кількості обслуговувань для одного автомобіля та парку
- •3.2.4. Розрахунок добової кількості обслуговувань
- •3.2.5. Розрахунок річного обсягу робіт
- •Розрахунок виробничої програми
- •3.2.6. Розподілення річного обсягу робіт
- •Розподілення обсягу ун за видами робіт, %
- •Обсяг дільничних та постових робіт ун
- •3.3. Розрахунок кількості робітників
- •Примірне розподілення допоміжних робіт, %
- •Розрахунок кількості робітників
- •3.4. Технологічний розрахунок виробничих зон, дільниць і складських приміщень
- •3.4.1. Розрахунок кількості постів і потокових ліній
- •Рекомендована кількість робітників на постах по і пр
- •Розрахунок кількості робочих постів і ліній
- •3.4.2. Вибір технологічного устаткування
- •Відомість технологічного устаткування
- •3.4.3. Розрахунок площ приміщень
- •Питомі площі дільниць на одного працюючого
- •3.5. Прискорений метод розрахунку виробничої програми
- •Решта показників визначається аналогічно цикловому методу розрахунку.
- •3.6. Особливості розрахунку виробничої програми для комерційних структурних підрозділів підприємств
- •3.7. Особливості технологічного проектування станцій технічного обслуговування автомобілів
- •3.7.1. Загальні положення
- •3.7.2. Технологічний розрахунок сто
- •Приблизне розподілення обсягу робіт за видами і місцем їх виконання на сто , % ( за онтп – 01 – 91 )
- •3.7.3. Методики розрахунку потужності сто автомобілів зарубіжними фірмами
- •3.8. Проектування міських гаражів і стоянок
- •Контрольні запитання
- •4. Оцінка якості технологічних рішень
- •Питомі техніко-економічні показники атп для еталонних умов
- •Контрольні запитання
- •5. Рекомендації по виконанню дипломних проектів
- •5.1. Загальні вимоги до тематики і змісту проектів та робіт
- •5.2. Конструкторська частина проекту
- •5.3. Розробка технологічних процесів
- •5.4. Науково – дослідна частина
- •5.5. Оформлення дипломного проекту
- •5.5.1. Загальні вимоги
- •5.5.2. Ілюстрації
- •5.5.3. Таблиці
- •5.5.4. Формули та рівняння
- •5.5.5. Посилання
- •5.5.6. Додатки
- •Додаток а
- •Норми пробігу до капітального ремонту ( ) і періодичності профілактичного обслуговування ( ) рухомого складу
- •Додаток б
- •Нормативи трудомісткості по і ун для довгострокового планування для середніх і великих атп
- •Нормативи трудомісткості по і ун для довгострокового планування для малих атп
- •Додаток в
- •Коефіцієнт , який враховує спискове число технологічно сумісного рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт , який враховує тип рухомого складу
- •Продовження таблиці в.2
- •Коефіцієнт , який враховує наявність причіпного складу до вантажних автомобілів
- •Коефіцієнт , який враховує середньодобовий пробіг одного автомобіля
- •Коефіцієнт , який враховує умови зберігання рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт , який враховує групу умов експлуатації рухомого складу
- •Коефіцієнт , який враховує кліматичний район експлуатації рухомого складу
- •Список літератури
- •Автообслуговуючі підприємства, 14 Авторемонтні підприємства,14,15
Питомі площі дільниць на одного працюючого
Дільниці
|
Площа, м2 |
|
|
|
|
Агрегатний (без приміщень миття агрегатів і деталей) Слюсарно-механічний Електротехнічний Ремонту приладів систем живлення Акумуляторний ( без приміщень кислотної, зарядної та апаратної) Шиномонтажний Вулканізаційний Ковальсько-ресорний Мідницький Зварювальний Жерстяницький Арматурний Оббивний Деревообробний Таксометровий |
22 18 15 14 21 18 12 21 15 15 18 12 18 24 15 |
14 12 9 8 15 15 6 5 9 9 12 6 5 18 9 |
Примітки: 1. Дані приведені без урахування площі, яку займають пости.
2. Для АТП з числом до 200 автомобілів окремі приміщення для миття агрегатів і деталей, кислотної, зарядної та апаратної можуть не передбачатись.
3. Для АТП з числом 250…400 автомобілів площа приміщень для миття агрегатів і деталей приймається рівною 72…108 м2, кислотної 18…36, зарядної 12…24 і апаратної 15…18 м2.
Площу
зон з індивідуальними постами для УН
в м2
розраховують, виходячи з кількості
робочих постів та місць очікування
ремонту (їх кількість становить 20% від
кількості робочих постів -
=0,2
),
габаритних розмірів автомобілів і
коефіцієнта щільності розстановки
постів:
,
(3.14)
де
-
кількість робочих постів і місць
очікування;
-
площа, яку займає автомобіль, м2;
-
коефіцієнт щільності розстановки постів
(
=4…5
при дво- або
трьохрядній
розстановці постів;
=6…7
при однорядній розстановці постів).
Для зон з потоковими лініями площу розраховують, виходячи з ширини зони ВЗ (її приймають для автомобілів загального призначення рівною 6 м) та її довжини. Довжину зони LЗ в м розраховують за формулою
(3.15)
де - кількість робочих постів і місць очікування (для всіх потокових ліній, крім ЩО);
-
довжина автомобіля, м;
- нормативна відстань між автомобілями на двох послідовних постах, м;
-
нормативна відстань від автомобіля до
воріт, м (
і
приймають на підставі БН і П [9]).
Розрахована довжина зони коректується в більшому напрямку з урахуванням кратності її 6 м (наприклад, якщо за розрахунками LЗ=31 м, то приймаємо 36 м).
Площі
складських приміщень можна розраховувати
першим способом – по площі, яку займає
обладнання кожного складу. Але ці
розрахунки мають великий обсяг і в
курсовому та дипломному проектуванні
може використовуватись другий спосіб
– за питомою площею складів на 10 одиниць
рухомого складу. Тоді площа складу
в м2
може бути розрахована за формулою
(3.16)
де
-
облікова або приведена кількість
рухомого складу;
-
питома площа складу, м2/10
авт.;
-
коефіцієнти, які враховують відповідно
середньодобовий пробіг, кількість
технологічно сумісних автомобілів, тип
рухомого складу, висоту складування,
групу умов експлуатації.
Нижче приведені значення цих коефіцієнтів.
Коефіцієнт
для різних середньодобових пробігів:
100……………0,80 250……………….1,00
150……………0,85 300…….…………1,15
200……………0,90 350……………….1,25.
Коефіцієнт
для різної кількості технологічно
сумісних автомобілів:
до 50…………..1,40 200—300……………1,00
50 – 100……….1,20 300—400……………0,95
100—150……...1,15 400—500……………0,90
150—200……...1,10 500—600……………0,87.
Коефіцієнт
в залежності від типу рухомого складу:
легкові автомобілі:
особливо малого класу…………….....……..……….0,6
малого класу…………………………..…..………….0,7
середнього класу……………………….......………..1,0;
автобуси:
особливо малого класу…………….……..……...…..0,4
малого класу ……………………….………..…..…..0,6
середнього класу …………………………..…..……0,8
великого класу ..…………….……………..…...……1,0
особливо великого класу ..….……………….....…...1,4;
вантажні автомобілі вантажопідйомністю, т:
до 1 т……………………………………………….....0,5
1—3………………………………………………..….0,6
3—5…………………………………………….….….0,8
5—8………………………………………………..….1,0
8—16…………………………………...……….….…1,3;
позадорожні автомобілі-самоскиди………………….…2,2;
причепи вантажопідйомністю, т:
одноосні до 5…………………………………………0,9
двоосні понад 5 до 8…………………………………1,0
двоосні понад 8……………………………………....1,2;
напівпричепи вантажопідйомністю, т:
до 14………………………………………………..…1,1
понад 20………………………………………….…...1,5.
Коефіцієнт
,
який враховує висоту складування (в
курсових проектах приймати
=1,0):
3,0………………..1,60 5,4………….………0,90
3,6………………..1,35 6,0…………………0,80
4,2…………….….1,15 6,6…………………0,73
4,8…………….….1,00 7,2………………....0,67.
Коефіцієнт
в залежності від групи умов експлуатації
автомобілів:
1 група………………….……1,00
2 група ……………………....1,05
3 група ………………………1,10
4 група ………………………1,15
5 група ………………………1,20.
Площі підсобних приміщень приймають за укрупненими нормами:
компресорна - 15…20 м2,
насосна –10…20 м2,
вентиляторна – 20…35 м2,
трансформаторна – 15…25 м2.
Розрахунок площ адміністративно-побутових приміщень виконується з урахуванням санітарних та інших питомих норм і кількості робітників, які користуються відповідними приміщеннями. Детальна розробка адміністративно-побутових приміщень виконується в обсязі архітектурно-будівельної частини проекту на основі завдань проектантів-технологів.
