Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичка1059111vv(нов)1111.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.72 Mб
Скачать

Примірне розподілення допоміжних робіт, %

Роботи

Комплексні АТП, експлуатаційні філіали

БЦТО, ПТК, виробничі філіали

ЦСП

СТО

Ремонт та обслуговування технологічного устаткування, оснащення та інструменту

Ремонт і обслуговування інженерного обладнання, мереж і комунікацій

Транспортні

Перегін автомобілів

Приймання, зберігання та видача матеріальних цінностей

Прибирання виробничих приміщень і території

Обслуговування компресорного обладнання

20

15

10

15

15

20

5

25

20

8

10

12

15

10

35

15

8

-

12

15

15

25

20

-

10

20

15

10

Усього

100

100

100

100

Таблиця 3.5

Розрахунок кількості робітників

Роботи

Річний обсяг робіт, люд.-год.

Річний фонд робочого часу, год.

Кількість робітників, чол.

  1. ЩО

  2. Д-1

  3. ОР-1

  4. Д-2

  5. ОР-2

  6. УН (постові роботи )

і т.д.

21.Малярні

21308

1232

5195

1629

4868

11826

2557

1860

1840

1840

1840

1840

1840

1610

2070

2070

2070

2070

2070

2070

1830

12

1

3

1

3

7

2

10

1

3

1

2

6

1

Усього

38

34

3.4. Технологічний розрахунок виробничих зон, дільниць і складських приміщень

3.4.1. Розрахунок кількості постів і потокових ліній

Технологічний розрахунок потреби в робочих постах або потокових лініях роблять, виходячи з виробничої програми за видами постових робіт, характеру робіт і методів їх організації, режиму роботи виробничих зон.

Вибір методу ПО і ремонту залежить від кількості та типу автомобілів, умов їх експлуатації, стабільності трудомісткості та переліку операцій з окремих марок автомобілів, можливості виділення окремих комплексів робіт та іншого. Так, ПО автомобілів може виконуватися одиничним або потоковим методами. При одиничному методі весь комплекс робіт даного виду ПО виконується на одному універсальному посту. Це доцільно робити на невеликих транспортних підприємствах, на СТО автомобілів.

Потоковий метод більш перспективний, при такій організації ПО роботи даного виду виконуються на послідовно розташованих спеціалізованих постах. Застосування цього методу обслуговування доцільне при мінімальній добовій програмі для ОР-1 не менш як 12…15 одиниць, для ОР-2 – не менш як 5…7 одиниць.

Потоковий метод є ефективним, якщо добова або змінна програма обслуговувань достатня для певного завантаження потокової лінії, суворо витримується графік подачі автомобілів на пости; чітко розподіляються операції ПО по виконавцям; є належна виробничо-технічна база; добре налагоджене постачання усіма необхідними матеріалами, інструментами та запчастинами.

Методи організації постових робіт з усунення несправностей – індивідуальний та агрегатний. При індивідуальному методі ремонту агрегати, зняті з автомобіля, не знеособлюються, їх ремонтують, а потім встановлюють на той же автомобіль. При агрегатному методі знеособлюються агрегати, які потребують ремонту, на автомобіль встановлюють справні агрегати з обмінного фонду або нові агрегати. Постові роботи в такому разі можуть виконуватися на універсальних або спеціалізованих постах. Ремонт автомобілів в умовах АТП не може виконуватися на потокових лініях.

Кількість робочих постів для виконання робіт з окремих видів ПО визначається із співвідношення такту поста і ритму виробництва R:

. (3.9)

Такт поста – час на виконання робіт даного і-го виду ПО на посту (час перебування автомобіля на посту обслуговування). Він розраховується у хвилинах за формулою

де - трудомісткість і-го обслуговування, люд.-год.;

60 - коефіцієнт переводу трудомісткості в люд.-хв.;

- середня кількість робітників на посту, чол.;

- витрачений час на виїзд автомобіля з поста (дорівнює 2…3хв.).

Ритм виробництва – інтервал часу між виїздом з даної зони двох автомобілів, що послідовно обслуговуються. Розраховується у хвилинах за формулою

де - добова тривалість роботи даної зони, год.;

- добова кількість обслуговувань даного виду.

Середня кількість працюючих на посту залежить від розподілення переліку робіт даного ПО та їх трудомісткості з урахуванням марки рухомого складу і вона не обов’язково повинна бути виражена цілим числом. Але при цьому загальна кількість робітників в зоні повинна дорівнювати явочній кількості робітників в ній, а саме

де - технологічно необхідна кількість робітників в зоні ПО, чол.;

- кількість змін роботи зони, яка враховується при визначенні добової тривалості .

Рекомендована кількість робітників на постах зон ПО наведена в табл. 3.6. Визначати для постів конкретної зони треба з урахуванням типу і марки рухомого складу та рекомендацій щодо типажу постів і ліній. Так, роботи ЩО (при достатній добовій програмі) доцільно виконувати на трьохпостовій потоковій лінії; роботи з ОР-1 та ОР-2 – на 3-х або 2-х постовій лінії. При цьому слід враховувати, що ОР-1 завжди виконується в другу або третю зміну після приїзду автомобіля з лінії; роботи ОР-2 частіше виконують в першу або в першу та другу зміни.

При достатній програмі діагностичні роботи найбільш доцільно виконувати на комплексній станції діагностики - одно- або двохпостовій (рекомендації по організації виконання робіт ПО наведені в підрозділі 2.3). Добова тривалість роботи зони залежить від прийнятого режиму роботи, який може мати 1; 1,5; 2 або 3 зміни. Тривалість однієї зміни дорівнює 7 год. при 6-денному і 8 год. при 5-денному робочому тижні.

Таблиця 3.6