42 Малий Гриць Сковорода

У морозну різдвяну ніч хлопець іде селом. На снігу сині­ють примарні тіні, дорога рипить під чобітьми. А серце б’ється дужче від чекання чогось незвичайного. Зорі на чорно-синьому небі не просто світять, хочеться думати, що своїм блиманням вони щось говорять, тільки треба бути дуже осві­ченим, щоб це зрозуміти. Усе має свій прихований сенс, ко­трий відкривається уважному й допитливому оку.

Навесні однією з перших розквітає на лісових галявинах пухнаста сон-трава. Якщо покласти її під подушку, то що присниться, те й збудеться. Синіє в житі волошка. Це не про­сто зілля, яке треба виполоти. Колись красуня русалка зама­нила в поле й залоскотала молодого парубка, і він став волош­кою.

Кує у лісі зозуля - птах-віщун. Раніше від інших птахів вона летить у вирій, найпізніше повертається, бо в неї ключі від чарівної країни Тепличини, де і влітку, і взимку тепло й гарно. Вирій - це рай. Одні кажуть, що він десь біля моря, інші розповідають, що за морем, а ще кажуть, що він за пові­тряним морем. Там і місить Бог зі святими красний коровай.

(169 слів) За І. Драчем

43 Основоположник українського письменства

Тарас Григорович Шевченко мав сильних попередників у вітчизняній літературі, але незважаючи на це, він став її справжнім основоположником. Річ не тільки в тому, що в по­етичній творчості Шевченка заграла всіма тонами жива,

29

звучна й ніжна українська мова. Шевченка вважають осно­воположником нової української літературної мови, бо йому вдалося, поєднавши книжні, народнопісенні, фольклорні, діа­лектні елементи з живою розмовною мовою, утвердити в літе­ратурі норми їх використання. Річ у тому, що Шевченко утвердив і виховав національну гідність українського народу.

Важливо не лише те, що Шевченко нагадує своїм універ­сальним талантом таких людей, як Леонардо да Вінчі. Він був живописцем, драматургом, прозаїком, гравером, філософом, критиком і передусім геніальним поетом. Важливо насампе­ред те, що завдяки Шевченкові українською мовою було на­писано твори, які і з естетичного, і з ідейного боку мають світове значення.

Тут варто згадати слова Франка, що найточніше визнача­ють суть Шевченка як мислителя й творця: «Він є немов ве­ликий факел з українського воску, що світиться найясніпіим і найчистішим вогнем європейського поступу». Велич Тараса Шевченка визнана світом.

(163 слова) За Д. Павличком

44 Іван Франко

Іван Франко - один з найвизначніших поетів нової україн­ської літератури. Його називають титаном праці, що, подібно до біблійного Мойсея, сорок років свого життя віддав невси­пущій праці й невпинній боротьбі за соціальне та національне визволення рідного народу. Він плекав нових борців, вів мо­лодих митців до вершин світової культури.

Щоб сучасний читач зміг конкретно уявити собі титаніч­ність праці Франка, досить назвати кілька цифр. За все життя він написав понад шість тисяч художніх творів і наукових праць, себто кожних два дні творчого життя - новий твір.

Усе життя Франкові світив вогонь батьківської кузні в рід­них Нагуєвичах. Це село поет любив усе життя. У найскрут-нініі дні воно давало йому притулок, годувало, плекало мо­ральне здоров’я і силу, чарувало красою природи, звичаями, піснями.

Місто давало поживу розуму, відкривало вселюдські обрії, простилало дороги, які вели до інших народів і, перш за все, до слов’янських братів. Вивчивши шістнадцять мов, Франко водночас був співробітником близько п’ятдесяти європейських періодичних видань, до яких подавав численні праці, написані різними мовами, і постійно боровся за власну трибуну.

(162 слова) За В. Яременком

ЗО