
- •1 Обсяг та зміст курсової роботи……………………………………………………….5
- •Вимоги до оформлення курсової роботи……………………………................17 список лiтератури……………………………………………………………..........19
- •1 Обсяг та зміст курсової роботи
- •1. Правила перевезення заданого виду вантажу.
- •1.1 Правила перевезення заданого виду вантажу
- •1.2 Розташування вантажовідправника, вантажоотримувачів та транспортного підприємства на карті-схемі
- •2 План-замовлення на перевезення вантажу
- •3 Вибір рухомого складу та маршрутизація перевезень методом Кларка-Райта
- •3.1 Визначення транспортних засобів, придатних для виконання перевезень заданого виду вантажу, маршрутизація перевезень методом Кларка-Райта
- •3.2 Вибір автомобіля оптимальної вантажопідйомності
- •3.3 Уточнення розроблених розвізних маршрутів методом підсумовування по стовпчиках
- •3.4 Розрахунок техніко-експлуатаційних показників роботи автомобіля на кожному маршруті
- •4 Визначення числових характеристик замкненої пуассонівської системи масового обслуговування (смо), що представляє режим спільної роботи транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів
- •4.1 Визначення необхідної кількості обслуговуючих механізмів
- •4.2 Визначення розрахункового коефіцієнта
- •4.3 Параметри функціонування одноканальної замкненої пуассонівської cmo
- •4.4 Параметри функціонування багатоканальної
- •5 Розрахунок показників ефективності використання транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів
- •Вимоги до оформлення курсової роботи
- •Список лiтератури
- •Номенклатура і клас вантажу Додаток 1
- •Навчально-методичне видання основи теорії транспортних процесів та систем
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2 План-замовлення на перевезення вантажу
Для складання плану-замовлення на перевезення вантажу слід керуватися наступними даними:
- вид вантажу, що перевозиться;
- відстань перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоотримувача, км;
-
добовий обсяг перевезення вантажу
,
т.
Розмір
партії вантажу
,
який завозиться до кожного вантажоотримувача,
тобто у кожний пункт завозу вантажу,
визначається студентом самостійно,
виходячи із розміру середнього значення
завезеної партії вантажу, який наданий
у індивідуальному завданні на виконання
курсового проекту. При цьому повинна
виконуватись та умова, що величина
може коливатись у межах
т від значення середнього розміру
завезеної партії вантажу та буде різною
для різних вантажоотримувачів. Сума
значень розмірів завезеної партії
вантажу
до всіх вантажоотримувачів повинна
дорівнювати значенню добового обсягу
перевезення вантажу
,
який визначається шляхом множення
середнього значення завезеної партії
вантажу на задану кількість пунктів
завозу вантажу. Вид плану-замовлення
наведений в табл. 3.
Таблиця 3
План-замовлення на перевезення вантажу
Назва вантажу |
Вантажо- відправник |
Вантажо- отримувач |
Відстань перевезень, км |
Розмір завезеної партії вантажу, т |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 Вибір рухомого складу та маршрутизація перевезень методом Кларка-Райта
3.1 Визначення транспортних засобів, придатних для виконання перевезень заданого виду вантажу, маршрутизація перевезень методом Кларка-Райта
Алгоритм Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконуються парком автомобілів різної вантажопідйомності, при виконанні таких перевезень на розвізних маршрутах. Використання цього методу для маршрутизації партіонних перевезень дозволяє одночасно визначати раціональні маршрути перевезення вантажів, ефективний рухомий склад для їх виконання та його кількість.
Основними етапами при використанні цього методу є:
1. Побудова початкового плану використання автомобілів різної вантажопідйомності. Вид початкового плану наведений в табл. 4.
Таблиця 4
Початковий план використання рухомого складу
Рухомий склад |
Марка автомобіля
|
Марка автомобіля
|
Марка автомобіля
|
Зайняті автомобілі |
|
|
|
Вільні автомобілі |
|
|
|
Для кожного маршрута, який спочатку передбачається як маятниковий, призначається автомобіль можливої мінімальної вантажопідйомності (вважається, що існуючий парк рухомого складу надає таку можливість). Автомобіль максимальної вантажопідйомності визначається з урахуванням умови, що кожний розвізний маршрут, який буде сформований в результаті здійснення маршрутизації методом Кларка-Райта, повинен включати 4 - 5 пунктів завозу вантажу. Автомобілі вибираються за допомогою автомобільного довідника [ 3 ].
2. Побудова початкового плану проїзду автомобілів між пунктами завозу вантажу та виграшів від об'єднання маятникових маршрутів у розвізні маршрути за умови, що такий план складається із маятникових маршрутів, на кожному із яких передбачається обслуговування одного споживача. Відстань між пунктами завозу проставляється у правій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Виграші від об'єднання двох маятникових маршрутів в один розвізний маршрут проставляються у лівій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Вони визначаються як різниця між сумою відстані завозу в кожний пункт двох маятникових маршрутів, які об'єднуються в один розвізний маршрут, та відстані завозу, на яку скоротиться очікуваний розвізний маршрут. Вид початкового плану проїзду та виграшів наведений у табл. 5.
Таблиця 5
Початковий план проїзду та виграшів
Обсяг завозу, кг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Після виконаних розрахунків та побудови початкового плану проїзду та виграшів цей план переписується з внесенням тільки величин виграшів. Окрім цього, в плані визначається індекс маршруту, який може приймати одне із можливих значень: індекс = 2 – відповідність маятниковому маршрутові; індекс = 1 – відповідність наявності першого або останнього пункту на розвізному маршруті; індекс = 0 – відповідність наявності пункту всередині розвізного маршруту. Вид робочого плану виграшів наведений у табл. 6.
Таблиця 6
Робочий план виграшів
Обсяг завозу, кг |
|
|
||||||||||
|
2 |
|
|
|||||||||
|
2 |
|
|
|
||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
||||||
|
Два маятникових маршрути за найбільшим виграшем об'єднуються в один розвізний маршрут. Об'єднання таких двох маршрутів в один можливе, якщо загальний обсяг вантажу, що буде перевозитися на такому маршруті, не перевищує існуючої вантажопідйомності автомобіля. Обсяг перевезень на маршруті не повинен перевищувати вантажопідйомність автомобіля з урахуванням його можливого завантаження. При цьому змінюється індекс маршрутів. Рядок, для якого індекс визначений як 0, більше не розглядається.
Процес закінчується, коли не залишається жодної пари маршрутів, які доцільно об'єднати в один (через причину відсутності автомобіля необхідної вантажопідйомності, будь-які інші причини).