Тема: Визначення вгодованості великої рогатої худоби.

Мета заняття: освоїти прийоми та техніку визначення вгодованості забійних тварин, вивчити вимоги діючих стандартів до великої рогатої худоби для забою, м'яса яловичини і телятини та сортового розділення туш.

Прилади і обладнання: рисунки, муляжі, тварини в манежі факультету або на фермі учгоспу, відповідні стандарти.

Зміст заняття і методика його проведення. Вгодованість - один із головних показників якості забійних тварин, від якого залежить вихід і харчова цінність м'яса. Вгодованість тварин визначають за зовнішнього огляду (окомірне), відмічаючи форми тулуба, ступінь розвитку мускулатури, а також прощупуванням окремих статей тулуба для встановлення ступеню розвитку підшкірних жирових відкладень.

Основні терміни і визначення.

1. Худоба для забою - кількість тварин одного виду, оформлених одним ветеринарним свідоцтвом і призначених для одночасного здавання приймання.

2. Жива маса-фактична жива маса тварин при здаванні.

3. Передзабійна (залікова) маса - жива маса худоби з відрахуванням знижок на вміст шлунково-кишкового тракту або після відповідної голодної витримки.

   • Воли ‑ кастровані в ранньому віці самці віком старше 3-х років.

   • Бики (бугаї) – не кастровані самці старше 3-х років.

   • Бички-кастрати - кастровані самці віком до 3-х років.

   • Телиці - самки віком від 3-х місяців, які не телилися.

   • Телята - молочники - телята віком від 14 днів до 3-х місяців, незалежно від статі, яких годували переважно молоком.

Встановлено, що у всіх с/г тварин (крім свиней) підшкірний жир спочатку відкладається на задній частині тулуба, починаючи від кореня хвоста, і розповсюджується послідовно аж до шиї. У зв'язку з цим виділено сім зон на тулубі ВРХ для прощупування підшкірного жиру (рис. 1).

Рис. 1. Місця найбільшого відкладання підшкірного жиру у ВРХ

1-підгрудок, 2-щуп, 3-сідничні горби, 4-корінь хвоста, 5-клуби, 6-поперек, 7-останні ребра

Категорії вгодованості забійних тварин визначають за комплексом об’єктивних і суб'єктивних ознак:

• жива маса тварин;

• відкладання підшкірного жиру (місце і кількість);

• форма тіла тварин (округла, кутаста, виступи кісток скелету і розвиток м'язів).

Форму тіла тварин визначають окомірно, а відкладання підшкірного жиру шляхом промацування вказаних зон тулуба, починаючи з задньої частини ВРХ, яку реалізують на м'ясо, нині оцінюють за ГОСТ 5110-55 „Велика рогата худоба для забою. Визначення вгодованості” залежності під віку і статі ВРХ для забою поділяється на чотири групи:

1 група ‑ воли і корови;

2 група бики (бугаї);

3 група - молодняк у віці від 3-х міс до 3-х років (телиці, нетелі, бугайці і кастрати, які мають до 2-х пар постійних різців, до прорізування 3-ї пари);

4 група - телята віком від 14 днів до 3-х місяців, незалежно від статі.

Згідно даного стандарту за вгодованістю воли, корови і молодняк розділяють на три категорії - вищу, середню і нижче середню, а телята і бики (бугаї) - на дві категорії 1 і 2-у.