Апаратура

Для лiкування дiадiнамiчними струмами використовують вiтчизнянi апара-

ти СНIМ-1, "Модуль-717", "Тонус-1", "Тонус-2", iмпортнi-"Бiопульсатор" Бол-

гарiя, "Дiадiнамiк" Польща, "Дiадiнамiк" Францiя.

Характеристика дд струмiв

Однотактний непреривний. При невеликiй силi струму пацiєнт вiдчуває

поколювання, припiкання, котре при збiльшеннi сили струму змiнюється вiдчут-

тям сильної, преривистої "крупної" вiбрацiї, рiзко скорочуються м"язи.

Струм має подразнюючу та збуджуючу властивiсть.

Двохтактний непреривний. Пацiєнт вiдчуває легке поколювання, припiкан-

ня, при збiльшеннi сили струму - слабу, швидку, "мiлку" вiбрацiю. Пiд впли-

вом цього виду струму збiльшуеться електропровiднiсть шкiри, вiдмiчається

анальгезуючий ефект. Його використовують для зняття болю, спазмiв, як попе-

реднiй фактор для пiдготовки тканин для впливу iншими видами ДДС.

Ритм сiнкопа. При дiї струму 1,5 с йде скорочення м"язiв, в наступнi

1,5 с - розслаблення. Цей струм використовується для електростимуляцiї

м"язiв.

Струм модульований коротким перiодом (КП) - сполучення однотактного та

двотактного, якi чередуються через 1 с. Спостерiгається збiльшення елек-

тропровiдностi, болетамуючий ефект, чередування струмiв попереджае приви-

кання до одноманiтного струму. Вiдбувається вiбрацiя, масаж м"язiв, поси-

люється кровообiг, розширюються судини, проявляється розсмоктуюча дiя, ак-

тивiзується обмiн речовин в тканинах.

Струм модульований довгим перiодом. Це сполучення однотактного - 4с,

та двотактного-8с. Спочатку хворий вiдчуває сильне довге скорочення м"язiв,

що змiнюється нiжною вiбрацiєю. В результатi подовження дiї кожного струму

зменшується ефект збудження м"язiв, а гальмiвна, болетамуюча дiя, навпаки,

перевагає.

Технiка та методика проведення процедур

Електроди, вимоги при накладаннi електродiв та методики тi самi, що й при гальванiзацiї. На больову точку накладають негативний електрод (катод). Якщо обидва електроди розташованi на больових точках i мають однаковi розмiри, то при викорис-

таннi основних видiв струму необхiдно в серединi процедури мiняти їх полярнiсть. Для зменшення привикання та поступового нарощування iнтенсивностi дiї процедуру проводять двома-трьома видами струмiв.

Бiологiчна та терапевтична дiя дiадiнамотерапiї

ДДС позитивно впливають на перiферичний кровообiг, знімають спазм, розширюють судини, прискорюють циркуляцiю кровi, стимулюють колатеральний кровообiг. Як одноразова так i курсова дiя ДДС знижує тонус судин, прискорює капiлярний кровотiк, збiльшує кiлькiсть функцiонуючих капiлярiв. При проходженнi ДДС в тканинах з"являються БАР типу гiстамiну, ацетiлхолiну i т.i.

Дiючи на зону верхньошийного симпатичного вузла, ДДС викликають вагусний ефект, що проявляється в уповiльненнi пульсу, зниженнi тонусу перiферичних артерiй i, як результат зниження артерiального тиску, зменшення навантаження на серце.

ДДС сприяють посиленню регенерацiї пошкодженої лiмфатичної системи. Ця стимулююча дiя найбiльш чiтко виявляється при курсовому лiкуваннi струмом модульованим коротким перiодом. Струм модульований довгим перiодом, сприяє пiдвищенню проникливостi стiнок лiмфатичних судин. Покращення кробообiгу веде до посилення обмiнних процесiв, до розм"якшення рубцевої тканини, прискорює регенерацiю нервової та епiтелiальної тканини.

ДДС мають значну болетамуючу дiю.

Покази для ДДС-терапiї

ДДС застосовуються при лiкуваннi багатьох захворювань, що супроводжуються больовим синдромом, порушенням кровообiгу та трофiки.

Захворювання перiферичної нервової системи – неврити, нейромiозити, плексiти, радiкулiти, невралгiї, плексалгiї, ганглiонiти;

Захворювання суглобiв та хребта - деформуючий артроз, спондильоз, остеохондроз, епiкондилiт, п"яточна "шпора";

Парези та паралiчi- піднебіння, язика, м’язiв дна порожнини рота;

Свiжi пошкодження м"яких тканин – забиття, розтяжiння зв"язок, гематоми;

Порушення перiферичного кровообiгу - облiтеруючi захворювання судин, ангiоспазми, мiгрень, початковi явища варiкозного розширення вен, гiпертонiчна хвороба, стенокардiя;

Захворювання шлунково-кишкового тракту, дискiнезiї шлунку, жовчних шляхів, атонiчнi та спастичнi запори;

Стоматологiчнi захворювання – парадонтоз, пульпiт, перiодонтит, альвеолiт.

Протипокази

Окрiм загальних, iндивiдуальна непереносимiсть струму, наявнiсть

гнiйної iнфекцiї, больовi синдроми обумовленi переломами та вивихами

кiсток, суглобiв, крововиливом, тромбофлебiти, нирково- та жовчокам"яна

хвороба.

Амплiпульстерапiя - метод, при якому на органiзм дiють iмпульсами си- нусоiдального модульованого струму (СМС), малої сили до 80 мА.

Цей метод був розроблений та запропонований В.Г.Ясногородським. У апаратах "Амплiпульс-3","Амплiпульс-3Т",та "Амплiпульс-4", створених В.Г.Ясногородським та М.А.Равичем, вихiдний змiнний синусоiдальний струм з частотою 5000 Гц модулюється частотами вiд 10 до150 Гц, а мiж серiями коливань є паузи, що зменшують адаптацiю до цих струмiв.

Апарати забезпечують чотири роди роботи:

I рiд роботи ПМ (постiйнi модуляцiї)-безперервнi модульованi коливання з вiльно вибраною частотою модуляцiї

II рiд роботи ПП (посилка пауза)-серiя модульованих коливань з вiльно вибраною частотою модуляцiї мiж посилками є паузи, тривалiсть дiї струму та паузи регулюється окремо

III рiд роботи ПМ (посилка модульованих та немодульованих коливань)

IV рiд роботи (перемiннi частоти)-серiї модульованих коливань з вiльно вибраною частотою модуляцiї, що чергуються з серiями модульованих коливань з частотою модуляцiї 150 Гц, тривалiсть серiй встановлюється окремо.

При необхiдностi пiдсилення збуджуючої дiї, особливо при електростимуляцiї, СМС можна застосовувати у виглядi однонаправлених, як постiйний iмпульсний струм з позитивною чи негативною полярнiстю. Для плавного регулювання збуджуючої дiї разом з силою струму можна мiняти глибину модуляцiї: чим бiльше глибина модуляцiї, тим iнтенсивнiше збуджуюча дiя. Таким чином, силу впливу при СМС терапiї можна регулювати родом роботи (I,II,III,IV), режимом (змiнним чи постiйним), частотою (вiд 10 до 150 Гц), тривалiстю напiвперiодiв та глибиною модуляцiй вiд 0 до 100 %).

Бiологiчна та терапевтична дiя

синусоiдальних модульованих струмiв

Перевагами цього методу фiзiотерапiї є хороша переносимiсть, вiдсутнiсть подразнюючої дiї та неприємних вiдчуттiв пiд електродами та iнших побiчних явищ, невелике навантаження на серцево-судинну систему та можливiсть застосовувати у педiатрiчнiй практицi. При однонаправленному струмi можна проводити амплiпульсфорез. СМС краще переносяться дiтьми та мають менш подразнюючу дiю в порiвняннi ДДС при симпаталгiї. СМС проходячи через тканини, подає величезний потiк ритмiчних iмпульсацiй в нервову систему. Виникаючий знеболюючий ефект триває декiлька годин. Це пов"язано з домiнуючою дiєю ритмiчної iмпульсацiї СМС над больовою. Покращується трофiка тканин, функцiональний стан та лабiльнiсть нервової системи. Спостерiгається покращення крово- та лiмфообiгу. Пiдвищується проникнiсть тканин, в тому числi i слизових оболонок порожнин (плевральної, синовiальної).

Покращення функцiонального стану ЦНС, кровообiгу та трофiки тканин забезпечує ефективнiсть СМС при захворюваннях, в основi яких лежать запальнi, дистрофiчнi процеси, дисфункцiя органiв та систем.

Здатнiсть СМС визивати тетанiчнi скорочення м"язiв при мiнiмальному вiдчуттi самого струму дозволяє використовувати його для стимуляцiї скорочувальної функцiї м"язiв при їх атрофiї чи парезi.

Методика проведення СМС-терапiї

При лiкуваннiСМС слiд користуватись електродами з гiдрофiльними прокладками. Проводити процедури можна за допомогою точкових та прямокутних електродiв. Методика зводиться до того, щоб силовi лiнiї струму були максимально направленi у зону локалiзацiї болю, патологiчного вогнища чи рефлекторну зону. Загальнi методики не застосовуються. Можна проводити електрофорез лiкарських речовин за допомогою СМС (амплiпульсфорез). Для цього застосовується струм в постiйному режимi та не змiнюється його полярнiсть. Не змiнюється полярнiсть струму i при проведеннi електростимуляцiї. Величину струму подають до вiдчуття вiбрацiї пiд електродами, яка при роботi апарату в змiнному режимi однаково виражена пiд обома електродами.

Електроди за розмiрами та формою повиннi приблизно вiдповiдати розмiрам патологiчного вогнища. Один зних розташовують в областi цього вогнища, а другий близько до нього, на вiдстанi не меншiй за поперечник електроду. При розповсюдженiй зонi болю електроди можуть фiксуватися так, щоб силовi лiнiї дiяли на всю зону.

Для пiдвищення ефективностi лiкування та зменшення адаптацiї до струму на одну дiлянку, дiють, як правило, двома видами струму - ПМ та ПЧ по5-8 хв. Але при необхiдностi число локальних дiй може бути 2-3 при загальнiй тривалостi до 25-30 хвилин.