Лiкувальне застосування iмпульсних струмiв
У сучасній електротерапії використовуються два види впливу – безперервні та імпульсні. При імпульсних впливах подача енергії чергується з паузами, тобто подається в певному ритмі. Найважливіші фізичні характеристики імпульсних струмів такі – форма, частота повторення імпульсів, частота та глибина модуляції та ін.
В порівнянні з постійним впливом імпульсна електротерапія має ряд особливостей та переваг, серед яких можна виділити найважливіші:
- повільний розвиток адаптації організму;
- можливість більш широкого підбору параметрів процедури;
- можливість впливу на більш глибокі тканини;
- фізіологічність та більша специфічність впливу;
- вираженiсть терапевтичної дiї при найменшому навантаженнi на органiзм.
До імпульсної терапії відносять: електросон, діадінамотерапія, ампліпульстерапія, інтерференцтерапія, флюктуоризація, транскраніальна та короткоімпульсна електроанальгезія, мезодіенцефальна модуляція, електродіагностика та електростимуляція.
Електросон – метод нейротропної терапії, в основі якого лежить вплив на центральну нервову систему постійним імпульсним струмом (переважно прямокутної форми) низької частоти та малої сили с короткими імпульсами, в результатi чого у хворого виникає стан близький до фiзiологiчного сну. В основу методу лягли досліди, пов’язані з впливом електричного струму на мозок людей і тварин, вчення І.П.Павлова про охоронне гальмування в ЦНС під впливом слабких ритмічних подразників, а також вчення Н.Е.Введенського про парабіоз.
Фізіологічниі та лікувальний вплив електросну
Струм через очні ямки проникає в тканину мозку, розповсюджується по ходу його судин. Через подразнення рецепторів шкіри повік, в корі головного мозку та підкоркових утворенях виникає ефект гальмування - сон з одночасною стимуляцiєю мозку. Змінюється стан та електрична активність лімбічної системи, як результат відновлюється емоційний, гуморальний, вегетативний баланс, стимулюється виділення ендорфінів. Як результат – покращуеться функціональний стан ЦНС, проявляеться аналгезуючий ефект, знижується підвищений артеріальний тиск, нормалізується секреторна та моторна функції шлунково-кишкового тракту, стан респіраторної системи, ендокринних залоз та ін.
Апарати.
Портативнi апарати для електросну ЕС-2П, розрахованi на одного хворого. Стацiонарнi "Електросон-4","Електросон-4Т","Електросон-3"для одночасного проведення процедури чотирьом хворим.
Методика та технiка проведення
процедури електросну
Процедури проводять у тихiй, затемненiй кiмнатi при певній частотi iмпульсiв , силi , через день, тривалiстю 20-60 хв, курс лiкування до 20 процедур.
Хворому на закритi очi та на соскоподібні вiдростки накладають електроди з гiдрофiльними прокладками, змоченими теплою водою чи iзотонiчним розчином
хлориду натрiю. Очнi електроди з"єднують з катодом, а розташованi на вiдростках
- з анодом. Процедура не повинна викликати у хворого негативнi вiдчуття . У деяких хворих негативнi емоцiї викликає накладання електродiв на очi,в цьому випадку можна накладати електроди на лоба. Така методика виключає безпосередню дiю струму на ЦНС i тому не рiвноцiнна попереднiй. Пiсля накладання електродiв хворого кладуть на ку-
шетку,надаючи йому комфортну позу.
При рiзкiй слабкостi основних нервових процесiв, застосовують невеликi частоти (5-20 Гц) та невелику тривалiсть процедури (15-20 хв). По мiрi нормалiзацiї основних нервових процесiв пiдвищують як частоту (40-100 Гц), такi тривалiсть процедури (40-60 хв).
Покази до лiкування електросном
Захворювання ЦНС та ССС, шлунково-кишкового тракту, гіпотиреоз, цукровий діабет, фантомні болі, стани після радикальних онкологічних операцій.
Протипокази для призначеня електросну
Окрiм загальних протипоказiв для призначення фiзiотерапевтичних процедур протипоказами для призначення електросну є : непереносимiсть прямокутного струму,
запальнi захворювання очних середовищ, вiдслойка сiткiвки, екзема та дерматит в областi лиця, iстерична форма неврозу, посттравматичний арахноiдит, наявність скалок металу.
Дiадiнамотерапiя - метод лiкування за допомогою низькочастотних (50-100 Гц) пульсуючих струмiв напiвсинусоїдальної форми. ДДТ була введена у лiкувальну практику французьким лiкарем стоматологом Пьєром Бернаром.