2. Предмет і зміст під

Ріст швидкостей і потужностей виробничих процесів, їх складність, необхідність підтримування високої точності їх проходження інакше поставили завдання урахування людського чинника (сукупності властивостей людини, які впливають на ефективність СЛМ і котрі необхідно ураховувати при проектуванні і експлуатації СЛМ) при створенні і експлуатації складних систем.

По-перше, з’явилась необхідність урахування не лише анатомічних і фізіологічних особливостей людини, але перш за все – її психологічних особливостей.

По-друге, потребувався новий спосіб урахування людського чинника. При створенні і експлуатації техніки тепер необхідно визначити ті якості (властивості) людини, які потрібні їй для управління цією технікою, а при створенні нової техніки знаходити такі рішення, які б забезпечували максимальний прояв знайдених якостей людини.

Інакше кажучи, сучасні машини і обладнання повинні задовольняти не тільки поставленим до них технічним вимогам, але також і анатомічним, фізіологічним, психологічним вимогам, які визначаються особливостями діяльності людини. Вищим рівнем цієї групи вимог є психологічні, вони визначають відповідність техніки психічним особливостям людини, тобто особливостям сприйняття, пам’яті, мислення і т.д.

Широке використання засобів автоматизації та комп’ютерів, проте, зовсім не виключає людину із процесу управління. Причини тому:

1.  частину функцій людина виконує краще, ніж автоматизоване обладнання. Крім того, ряд функцій при будь-якому ступені автоматизації завжди будуть прерогативою людини: функції прийняття відповідальних рішень і оцінки роботи СЛМ, оскільки тільки рішення людини мають юридичну силу;

2.  ряд функцій може передаватися людині, якщо це вигідно з економічної точки зору.

ІП пов’язана з вивченням діяльності людини у системах контролю і управління. Прикладами такої діяльності є робота оперативного чергового у щита управління, оператора, диспетчера, апаратника механізованого виробництва, водія машини. Під загальною назвою людина-оператор об’єднуються представники різних професій, котрі здійснюють процес управління у складних системах.

Таким чином, розвиток техніки викликав зміни умов діяльності людини, які, у свою чергу, змінили і вимоги до самої людини-робітника. Проблема «людини-машини» перетворилась в одну з основних проблем сучасної науки.

ІП – наукова дисципліна, яка вивчає об’єктивні закономірності процесів взаємодії людини і техніки з метою використання їх у практиці проектування, створення і експлуатації СЛМ.

Кінцевою метою ІП-их досліджень є створення високоефективних СЛМ на основі раціонального використання можливостей людини і техніки.

Основними завданнями ІП є:

а)  пристосування людини до техніки (вивчення постів управління і їхніх елементів, алгоритмів і процесів управління з точки зору психофізіологічних властивостей оператора);

б)  пристосування техніки і умов праці до людини.

3. Основні завдання іп та під

Як психологічна наука ІП через ПІД вивчає психічні процеси і властивості людини, з’ясовуючи, які вимоги до технічного обладнання випливають із особливостей людського організму, тобто вирішує завдання пристосування техніки і умов праці до людини.

Як технічна наука ІП вивчає пости і пульти управління, кабіни машин, процеси і алгоритми їхнього функціонування, щоб з’ясувати, які вимоги вони ставлять до психофізіологічних особливостей людини-оператора. Так вирішується завдання пристосування людини до техніки і умовам праці.