4.Стан інфраструктури

Багато вітрів історії пронеслося над цим краєм. Та не замели вони піском забуття сліди далеких часів, славного минулого. Про нього розповідають давні писемні джерела – "Повість врем’яних літ”, "Слово о полку Ігоревім”, "Галицько-Волинський літопис”, пам’ятки матеріальної культури, археологічні розкопки давніх поселень, до наших днів збережені первісні назви річок та сіл і, звичайно, легенди, якими багата волинська земля. Волинь широко відкриває двері перед усіма, хто бажає пізнати її історію, заглибитись у її давні витоки, доторкнутись до величавих святинь минувшини й чутливих струн сьогодення.

Захоплюючими тут є туристичні маршрути, які таять у собі багато чого несподіваного, для декого досі небаченого, оригінального, виняткового. Знайомство з визначними місцями краю, його історико-краєзнавчими, літературними та іншими музеями справляє незабутні враження. Ці враження значно підсиляться, якщо ви потрапите, скажімо, до мурів старовинного Луцького замку, або ж у княжий стольний град Волині – тисячолітній Володимир, на Берестечківське поле козацької слави, чи в таємниче, казкове місце, де вибрунювалася славнозвісна "Лісова пісня” Лесі Українки, - урочище Нечімне, до меморіальної садиби українського історика, політолога, публіциста В’ячеслава Липинського в селі Затурці, чи до музею сільського господарства та дерев’яної архітектури в селищі Рокині.

Цінителів музики зацікавить огляд експозиції музею "Стара Муза" в колишньому маєтку Ігоря Стравінського, що в містечку Устилуг. Саме тут всесвітньо відомий композитор створив свої найкращі музичні твори – "Жар-птиця”, "Весна священна”. Шанувальники творчості Лесі Українки з приємністю відвідають музей-садибу поетеси в селі Колодяжне. А любителі сакрального мистецтва познайомляться з традиціями волинського іконописання, багатющою колекцією ікон, в якій є роботи видатного майстра Йова Конзелевича, в музеї Волинської ікони, що в Луцьку. Тут експонується одна з найдавніших святинь України - ікона Холмської Богоматері ХІ-ХІІ ст.

Волинь назавжди пов’язана з іменами Данила Братковського, поета, громадського діяча (страчений в Луцьку 1702 р.), Агатангела Кримського, орієнтолога, поліглота (народився у Володимирі-Волинському 1871 р.), Модеста Левицького, письменника, освітянина (похований в Луцьку 1932 р.), Наталії Ужвій, зірки української сцени (народилася в Любомлі 1898 р.), Михайла Кравчука, математика, академіка (народився 1892 р. в села Човниця нинішнього Ківерцівського району), Євгена Шабліовського, літературознавця (народився 1906 р. в Камені-Каширському), Адама Кисіля, відомого українського шляхтича, воєводи Київського і Брацлавського, сенатора (похований в селі Низкиничі Іваничівського району 1653 р.) та багатьох інших.

В області працює 63 музеї, створено два державні історико-культурні заповідники: "Старий Луцьк”, "Стародавній Володимир”. Культурно-історична спадщина представлена 1044 пам’ятками історії, археології та монументального мистецтва, 498 пам’ятками містобудування та архітектури (184 державного значення). Серед них – Успенський собор у м.Володимирі-Волинському, унікальний пам’ятник періоду Київської Русі (споруджений у 1152-1160 рр.), Василівська камяна церква-ротонда (XIV-XV ст.), Загорівський монастир (XVIст.), Зимненський Святогорський монастир (XV ст.), замково-палацовий комплекс Радзивілів (XVI-XVIII ст.) в с. Олика, Кафедральний костел Св.Петра і Павла (XVI ст.) в м.Луцьку, Свято-Миколаївський монастир (ХVІ ст.) в с.Мильці та ін.

А ще Волинь в соснових борах, березових гаях, ошатних дібровах і широких долинах, в розлогих вербах і гарячо-червоних калинах, в тихоплинних ріках і синьооких озерах… Ліси, що займають 31,7 % всієї площі області, багаті грибами, ягодами, лікувальними травами, птахами та звіриною і можуть задовольнитирізноманітні потреби рекреантів у відпочинку, лікуванні, оздоровленні, загальному розвитку.

На території Волині визначено 367 територій і об’єктів природо-заповідного фонду загальною площею 178,8 тис.га. Серед них, Шацький національний природний парк, Черемський природний заповідник, регіональний ландшафтний парк "Стохід-Прип'ять", 212 природних заказників (15 державного значення), 116 пам'яток природи (3 державного значення), 24 заповідних урочища, 11 пам'яток садово-паркового мистецтва (3 державного значення).

Територія області дуже насичена поверхневими водами, які представлені 132 річками, 218 озерами. В рекреаційних цілях водойми використовуються для купання, рибальства, водного туризму, полювання на водоплавну птицю. Тут є чимало чудових незайманих куточків природи, де можна доторкнутися до первинної краси землі – проплисти човном по зелених коридорах річок, почути журавлів на світанку, спостерігати за красенями-лебедями, що гордовито розрізають водну гладінь, побачити рідкісні орхідеї серед різнобарв’я духмяних лучних трав, відчути прохолоду старого лісу, насолодитися різноголоссям пташиних співів, з завмиранням серця слідкувати, як сонце купається у кришталевих чистих водах красеня Світязя.

Наявні в області родовища мінеральних вод та лікувальних торфових грязей дають можливість розвитку санаторно-курортного лікування. Найбільш поширені гідрокарбонатно-натрієві, гідрокарбо-натно-кальцієві, та хлоридно-кальцієві мінеральні води. Є родовище хлоридно-натрієво-кальцієво-йодо-бромної води, яка не має аналогів в Україні.

Розташована Волинь на північному заході України. Пролягає на 180 кілометрів від кордону з Брестською областю Республіки Білорусь до Львівської області України, на 150 кілометрів від кордону з Люблінським воєводством Республіки Польща до Рівненської області України і займає площу понад 20 тисяч квадратних кілометрів. На цьому різнобарвному килимі, зітканому із голубого цвіту льону, половіючих хлібів і зелених сіножатей, в оновленій красі – села й міста, що гостинно зустрічають туристів.

Кількість туристичних відвідувань Волині збільшується з року в рік. Внаслідок поступального розвитку міжнародного співробітництва у 2004 році тут побувало 3,7 тис. іноземних туристів, що у 7 разів більше, ніж за 2001 рік. Обсяги внутрішнього туризму зросли до 47,4 тис. осіб, кількість екскурсантів – до 36,6 тис. осіб. За рахунок підвищення ефективності роботи підприємств галузі загальний обсяг туристського споживання склав 13,4 млн.грн. Внесок в дохідну частину бюджету порівняно з 2001 роком зріс на 60,3% і склав 1,4 млн. грн. Валютні надходження від надання туристичних послуг нерезидентам України досягли 439,3 тис.грн., що у 35,4 рази більше показника 2001 року.

Сформувався певний ринок туристичних послуг, відокремилися провідні підприємства, які працюють над створення власного туристичного продукту, інвестують кошти у розвиток власної матеріально-технічної бази.