2.Сконцентрованість унікальних історико-культурних пам’ятків

За невисокого рівня розвитку національного господарства необхідно вишукувати додаткові шляхи для його піднесення, з-поміж яких, на думку багатьох вчених та практиків, слід відзначити розвитку туристсько-рекреаційної галузі. Саме це стосується тих регіонів, які багаті на її як природні, так і культурно-історичні ресурси. Такою територією є Волинська область – західна складова історико-географічного краю Волині, через яку пролягали найважливіші комунікаційні шляхи, що зумовило її особливості політичного, економічного, культурного та релігійного життя.

Детальний огляд і подальша оцінка всіх пам'яток історії та культури, які можуть виступати атракційними об'єктами для потенційних туристів і рекреантів, повинні стати основою для розвитку рекреаційного господарства. Зокрема, пам'ятки історії, які виділяють окремим блоком, виступають важливими об'єктами огляду на туристичних маршрутах, екскурсіях, подорожах. Вони вважаються цінним джерелом інформації, чинником формування національної самосвідомості українського суспільства. За таких умов дуже важливо якнайповніше виявити усі компоненти історико-культурних туристичних ресурсів.

Вихідні передумови. Дослідження рекреаційних ресурсів Волині в основному визначаються природними рекреаційними ресурсами, а от культурно-історичним приділяється менше уваги. Означений факт має місце через те, що туристична галузь Волині розвивається відносно недавно. Все ж, наявні публікації, де йдеться про культурно-історичні ресурси регіону. Так, Н.Фоменко [9] у своїй праці поряд із водними, лісовими та кліматичними виділяє також культурно-історичні ресурси Волинського регіону і перелічує, що до них відноситься. О.Огнєєва та О.Златогорський [7] вказують на важливості включення даного типу ресурсів до програм розвитку території та їхнього використання. В.Павлов та Л.Черчик [8] розкривають загальну структуру рекреації області і методику їхнього використання. О.Мельничук і О.Клімчук [10] розробили кадастрову оцінку рекреаційних територій, для визначення способів використання та обґрунтування плати за рекреаційні ресурси на прикладі Волинської області.

Загальній характеристиці поселенського освоєння історико-географічного краю Волині, основою якої була оцінка артефактів археологічних культур, присвячені праці В.Круля [6] та його зі співавторами [4, 5]. В них, на підставі детального розгляду усіх наявних на даний час пам’яток археологічних культур, що можуть стати потенційними об’єктами культурно-історичної рекреації, проведений огляд заселеності, в т.ч. і Волинської області, від палеоліту і до кінця XIV ст.

Формулювання цілей, постановка завдання. Історична Волинь, включаючи і Волинську область, на думку багатьох вчених, була частиною великого регіону, де проходив етногенез слов’ян. Саме там постала у формі Дулібського союзу перша східнослов’янська державність, на цій же території зародилася і функціонувала могутня Галицько-Волинська держава, яка стала спадкоємницею Києворуської і основою Української держави. Загалом, за наявністю природних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну привабливість, область для розвитку туристично-рекреаційної галузі належить до перспективних регіонів України. Виходячи з цього, в транскордонному об’єднанні єврорегіон «Буг», що був утворений 29.09.1995р., створено 5 програм, які підтримують розвиток і підготовку довкілля для туристичного руху, розбудову бази для його обслуговування [1]. Але жодна з них не торкається аналізу культурно-історичних рекреаційних ресурсів Волинської області, а лише наголошується на потребі охорони і відновленні пам’яток культури, давніх звичаїв, обрядів тощо. Тим більше, що у нашій державі історико-культурні об'єкти практично не оцінені як туристичні ресурси, тому більшість визначних пам'яток не включена в туристичні маршрути, що призводить до їхнього використання в обмежених масштабах. Загально відомим є те, що культурно-історичні пам’ятки, як складова рекреаційних ресурсів, відіграють значну роль у рекреаційно-туристичній галузі. А, оскільки регіон, що досліджується, ними багатий і вони зберегли свою рекреаційну цінність та привабливість, їх варто вивчати і включати у туристичні маршрути не лише Волинської області, але й Західної України.

Виклад основного матеріалу. За даними Держкомзему України Волинська область належить до територій, де є значні площі земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. У структурі земельних угідь даної території землі історико-культурного призначення займають 300,6 га, що становить 0,11% до загальної площі всіх земель регіону. В їхніх межах знаходиться 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них – 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них – 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них – 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них – 1 національного значення).

За детального вивчення історико-культурних ресурсів Волинської області можна чітко визначити територіальний трикутник, вершинами якого є м. Луцьк – м. Володимир-Волинський – м. Ковель, що з’єднані між собою автомобільними та залізничними магістралями. У трьох цих населених пунктах зосереджено головні культурно-історичні ресурси Волинської області. Більше того, є ще низка пам’яток історії, культури та археології, що мають не менше значення.

До списку історико-культурних населених місць включено 19 поселень: Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Цумань, Шацьк. Однак тут вказані найбільші поселення Волині, що, в основному, є районними центрами, проте не згадуються села, в яких є значні пам’ятки. З огляду на це на території Волині, на нашу думку, варто виділи наступні одиниці культурно-історичного рекреаційного районування: культурно-історичний рекреаційний пункт (КІРП), культурно-історичний рекреаційний центр (КІРЦ), культурно-історичний рекреаційний кущ (КІРК), культурно-історичний рекреаційний район (КІРР), культурно-історичну рекреаційну область (КІРО) і найбільшу одиницю районування – культурно-історичну рекреаційну зону (КІРЗ). Основою районування виступають КІРП та КІРЦ, тому варто виокремити КІРП першого та другого, а також КІРЦ першого, другого та третього порядків. До КІРП₁ віднесемо ті населені пункти, де є одна культурно-історична пам’ятки, а до КІРП₂ – дві. Натомість до КІРЦ₁ – зарахуємо поселення у яких є три-шість пам’яток, до КІРЦ₂ – сім-дев’ять, до КІРЦ₃ –10 і більше.

КІРП₁ на даній території чимало та основну увагу варто було би приділити тим, які виділяються як пам’ятки національного значення, зокрема двом археологічним у Горохівському районі: с.Журавники – пізньосередньовічне городище та с. Перемиль – городище Київської Русі, давньоруського міста Перемиля. Окрім того, у сс. Заставне та Лежниця Іваничівського, м-ку Локачі, сс. Горзвин, Коршів, Усичі та Шепель Луцького, с.Ветли Любешівського, с.Гуща Любомльського, с.Сокіл Рожищенського та с.Новий Двір Турійського районів знаходяться також городища часів Київської Русі [2,3]. На території також є КІРП₁, які визначаються, як пам’ятки історії національного значення, а саме: у м.Устилуг Володимир-Волинського р-ну знаходиться будинок в якому жив і працював І.Ф. Стравінський, у с.Піски Горохівського р-ну – місце бою армії Богдана Хмельницького з польсько-шляхетським військом, у с.Колодяжне Ковельського р-ну – садиба поетеси і громадської діячки Лесі Українки, у с.Кортеліси Ратнівського р-ну – меморіальний комплекс «Жертвам фашизму».

Також багато пам’яток культури національного значення території і всі вони є сакральними спорудами (церкви, костели, синагоги тощо). Тут важливим показником цінностей виступає не стільки їх вік, як стильові ознаки, за якими криється не лише вік спорудження, а навіть мистецька цінність об’єкту. КІРП₁ такого характеру є у Володимир-Волинському (сс.Новосілки та Хмелів), Горохівському (5 населених пунктів, серед яких можна виділити сс.Борочиче та Охлопів, де ці пам’ятки найстаріші за віком), Іваничівському (3 села, одним із них є Мовники), Камінь-Каширському (8, з них – Нуйно, Качин і Михнівка), Ковельському (сс.Гішин та Дрозні), Локачинському (с. Сірнички), Луцькому (3 поселення, з яких виділяється с. Білосток), Любешівському (сс.Бірки та Велика Глуша), (Карасин та Старий Чорторийськ), Ратнівському (4, серед яких с.Здоромишель), Рожищенському (6, з них – с.Іванівна та с.Доросині, Турійському (3 населених пункти, з-поміж них с.Новосілки) і Шацькому (с.Піща) районах.

До КІРП₂ слід віднести с. Великий Окорськ Локачівського району, 4 села, серед яких і с. Підбереззя Горохівського, сс.Бужковичі та Стара Лішня Іваничівського , м.Камінь-Каширський та с.Грудки цього ж району, 3 сільських населених пункти Ківерцівського району, з них с.Макаревичі, таку ж кількість сіл Луцького району, серед яких с Піддубці, с.Доротище Ковельського, м-ко Любешів, 3 поселення Любомльського, серед яких і с.Згоряни, сс.Троянівка та Четвертня Маневицького, по 3 населених пункти Ратнівського та Рожищенського, зокрема – с. Самари та с. Щурин відповідно, м-ко Стара Вижівка, с. Обеніжи Турійського району та с. Світязь Шацького районів. У вищеперелічених населених пунктах зосереджені пам’ятки культури національного значення, що стосуються XVII – XIX ст.

До наступної ланки в ієрархії Волинських культурно-історичних рекреаційних ресурсів – КІРЦ₁ слід віднести с. Затурці Локачівського району, с.Низкиничі Іваничівського району, м.Берестечко та с.Жидичин, с.Залісочне Горохівського та Ківерцівського відповідно, м-ко Голоби Ковельського, с.Киселин Локачівського, с.Воротнів Луцького, с.Мильці Старовижівського, та м.Любомль, м-ко Луків Турійського. Зокрема, в с.Затурцях наявні пам’ятки національного значення: археологічна – городище часів Київської Русі, історична – садиба родини Липинських і культурна - костел Святої Трійці. У м. Берестечку Горохівського району окрім трьох пам’яток культури знаходиться монументальна скульптурна композиція, що присвячена козацтву, а від 1991 р. на місці Берестецької битви засновано національний історико-меморіальний заповідник. У с.Низкиничі є пам’ятки культури національного значення, які входять до комплексу Успенського чоловічого монастиря, у с.Жидичин – культурні пам’ятки XVIII - XIX ст., у м-ку Голоби, - пам’ятки XVIII - XX ст., у сс.Киселин, Вортнів та Мильці мають місце пам’ятки, відповідно, XVII, XVIII – XIX, XVI – XX ст.

Відзначимо, що с.Зимне Володимир-Волинського району необхідно зарахувати до КІРЦ₂, бо тут присутні сліди ранньослов’янського городища празько-корчацької культури і вісім пам’яток культури національного значення, а саме: Святогірський Успенський монастир, Успенський собор з печерами, оборонні мури з баштами, Троїцька церква, трапезна, надбрамна дзвінниця, школа, Миколаївська церква. Тут варто ще згадати м-ко Олика, де присутні визначні пам’ятки культури, що відносяться до XVI - XVII ст.

До складу КІРЦ₃ потрібно включити два найвизначніших у даній сфері населених пункти, в яких окрім великої кількості пам’яток культури різних часів, наявні й інші. Зокрема такими будуть м.Луцьк та м.Володимир-Волинський. В обласному центрі знаходиться меморіальний комплекс «Вічна слава»і 28 пам’яток культури, серед яких належить виділити архітектурно-історичний заповідник «Старе місто». У м.Володимирі-Волинському є меморіальний комплекс «Жертвам фашизму», городище часів Київської Русі та 9 пам’яток культури, з-поміж яких Успенський собор –пам'ятник періоду Київської Русі [2, 3].

Висновки і перспектива. Територія Волинської області багата на культурно-історичні об’єкти, які об’єднуються у запропоновані нами одиниці культурно-історичного рекреаційного районування, такі як КІРП першого та другого порядків, а також у КІРЦ першого, другого та третього порядків. Варто зазначити, що найбільша кількість поселень з пам’ятками у Волинській області входять до КІРП₁, в основному це села, або невеликі містечка. Натомість найменша кількість поселень, а саме по два, гуртуються у КІРЦ₂ та КІРЦ₃. Це найвидатніші у туристично-рекреаційній галузі культурно-історичного спрямування поселення – м. Володимир-Волинський та с. Зимне цього ж району, м-ко Олика Ківецівського та м. Луцьк. На перспективу доцільним буде продовження дослідження культурно-історичного рекреаційного районування з групуванням населених пунктів Волинської області у наступні його одиниці, такі як КІРК, КІРР, КІРО, КІРЗ.