Розділ 3
Застосування економіко математичних моделей для оцінювання виробничого потенціалу України
3.1. Модель структури виробничого потенціалу України
3.2.SWOT-аналіз виробничого потенціалу України
Важливим етапом формування економічної оцінки виробничого потенціалу державних підприємств з метою екстраполяції рівня виробничого потенціалу на кінцеві результати діяльності є використання SWOT-аналізу, який дозволяє виявити та систематизувати конкурентні переваги та слабкі сторони діяльності підприємств з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів та формувати економічну оцінку виробничого потенціалу з урахуванням перспектив і можливих загроз як з боку зовнішнього, так і внутрішнього середовища на етапах формування, використання та розвитку виробничого потенціалу.
SWOT-аналіз - метод стратегічного планування, який полягає у виявленні факторів внутрішнього та зовнішнього середовища організації та поділ їх на чотири категорії: Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), Opportunities (можливості) і Threats (загрози).
Сильні (S) і слабкі (W) сторони є факторами внутрішнього середовища об'єкта аналізу, (тобто тим, на що сам об'єкт здатний вплинути); можливості (O) загрози (T) є факторами зовнішнього середовища (тобто тим, що може вплинути на об'єкт ззовні і при цьому не контролюється об'єктом). Наприклад, підприємство управляє власним торговим асортиментом - це фактор внутрішнього середовища, але закони про торгівлю не підконтрольні підприємству - це фактор зовнішнього середовища.
Об'єктом SWOT-аналізу може бути не тільки організація, але й інші соціально-економічні об'єкти: галузі економіки, міста, державно-громадські інститути, наукова сфера, політичні партії, некомерційні організації (НКО), окремі фахівці, персони і т.д.
Завдання SWOT-аналізу - дати структурований опис ситуації, щодо якої потрібно прийняти якесь рішення. Висновки, зроблені на його основі, носять описовий характер без рекомендацій і розстановки пріоритетів.
Для більш повної віддачі від методу використовується так само побудова варіантів дій, заснованих на перетині полів. Для цього послідовно розглядають різні поєднання факторів зовнішнього середовища і внутрішніх властивостей компанії. Розглядаються усі можливі парні комбінації і виділяються ті, що повинні бути враховані при розробці стратегії.
В даний час SWOT-аналіз застосовується досить широко в різних сферах економіки та управління. Його універсальність дозволяє використовувати його на різних рівнях і для різних об'єктів: аналіз продукції, підприємства, конкурентів, міста, регіону і т.д. Цей метод як інструмент управлінського обстеження (управлінського аналізу) можна використовувати для будь-якого підприємства, щоб запобігти його попадання в кризову ситуацію.
Як показує практика багато аналітиків і економісти-менеджери, які працюють в режимі недопущення підприємства до кризового стану, використовують саме цей варіант, недопонімая дослідного призначення SWOT-аналізу. Інші фахівці чудово розуміють можливості SWOT-аналізу, але в умовах кризи, коли відчувається різкий дефіцит часу для прийняття рішення щодо його вирішення і тиск інтересантів, змушені проводити аналіз у поверхневому варіанті. Як правило, і в першому і в другому випадках дослідження просто обривається на середині, обмежившись лише простим описом внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, хоча саме на цьому етапі найцікавіше тільки й починається. Тільки на перший погляд SWOT-аналіз може освоїти будь-який початківець аналітик (не потрібно знань математики, теорії ймовірності, статистики і т.д.). Насправді тут потрібні системні економічні знання, досвід та інтуїція. Зауважимо, що в науковій літературі зміст SWOT-аналізу передбачає на додаток до двох вищеназваних моментів (внутрішня, зовнішня середовище) і складання матриці SWOT-аналізу. Є й інші модифікації. Розвиток теорії аналізу та антикризового управління потребує вдосконалення SWOT-аналізу.
Узагальнюючи результати SWOT-аналізу провідних підприємств держави, слід зазначити, що сильні та слабкі сторони, можливості та загрози перш за все пов’язані з трансполяцією розвитку складових виробничого потенціалу на кінцеві результати діяльності, які були оцінені не чисельними значеннями показників, а експертними оцінками наявностей та рівнем використання потужностей, кваліфікацією персоналу, станом основних фондів, активністю інвестиційної діяльності.