Методи експертної оцінки.

У сучасній практиці управління часто рішення приймають не на підставі результатів глибокого кількісного й якісного дослідження причинно-наслідкових зв’язків, а інтуїтивно. Це пояснюється тим, що для виважених рішень не вистачає часу або немає інформаційного та кадрового забезпечення аналізу. За оцінками близько 25 % господарських рішень приймаються інтуїтивно, тому все частіше користують аналітичні методи експертних оцінок. Ці методи побудовані на використанні професійного досвіду та інтуїції спеціалістів під час розв’язування аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку економічних ситуацій.

До методів експертної оцінки треба віднести:

• метод колективних експертних оцінок;

• метод “мозкового штурму”;

• морфологічний метод аналізу;

• метод семикратного пошуку;

• метод асоціації та аналогій;

• метод колективного блокнота;

• метод контрольних запитань.

Метод колективних експертних оцінок полягає у виявленні єдиного колективного судження спеціалістів-експертів при обговоренні поставленої економічної проблеми в результаті певних компромісів. Різновидом цього методу є метод Дельфі, внаслідок якого з’ясовують не узгоджену, а індивідуальну думку шляхом анкетування спеціалістів-експертів. Невідома характеристика явища вважається випадковою величиною, відображенням закону розподілу якої є індивідуальна оцінка відповідальності та значення певного явища чи події. Коли такі оцінки отримані від групи експертів, то припускають, що істинне значення характеристики, яку вивчають, перебуває усередині багатьох оцінок і що узагальнена колективна думка є вірогідною.

Метод “мозкового штурму” побудовано на створенні такої атмосфери, яка сприяє народженню нестандартних думок та ідей. Існує прямий і зворотний “мозковий штурм”. У першому випадку допускається участь від 5 до 15 осіб. Доцільно, щоб в обговоренні (сесії) брали участь спеціалісти різного профілю та з різним досвідом роботи. Вони повинні володіти ситуацією, але не надто добре знати суть проблеми і бути незалежними. Ознайомившись зі змістом завдання, спеціалісти проводять дискусію у невимушеній формі, де заборонено критикувати ідеї, відхиляються від теми. Обмежується також час дискусії.

При зворотному “мозковому штурмів” основну увагу приділяють виявленню недоліків пропозицій, обхідних шляхів тощо.

Морфологічний метод аналізу використовує структурні (морфологічні) взаємозв’язки сукупності економічних явищ і грунтується на повній відсутності якого-небудь нав’язливого попереднього судження. Цей метод розглядається як упорядкований спосіб економічного дослідження об’єкта та отримання систематизованої інформації з усіх можливих варіантів рішень. Такий підхід має назву “морфологічного ящика”. “Морфологічний ящик” будують у вигляді дерева цілей чи матриці, де у кожній ланці є лише одне рішення. В економічному аналізі треба розробляти таку морфологічну матрицю, в якій якнайповніше виражався б принцип системного комплексного підходу до дослідження всієї сукупності показників, причин їхньої зміни, місць виникнення відхилень і винуватців тощо. Завдяки розробці морфологічних матриць значно скорочується час проведення аналізу, він стає оперативним, зменшується залежність результатів аналізу від мистецтва керівника, стає можливим прийняття альтернативних рішень.

Метод семикратного пошуку полягає у системному багатократному застосуванні матриць 7 х 7, таблиць і деяких способів. Згідно з цим методом творчий процес поділяють на сім стадій:

• аналіз проблемної ситуації;

• виявлення найкращих умов використання аналізованого об’єкта;

• формулювання завдання;

• генерація пропозицій щодо вирішення цього завдання ;

• конкретизація варіантів;

• добір найкращих варіантів;

• реалізація рішення.

Метод асоціацій та аналогій полягає у тому, що нові ідеї та пропозиції виникають на основі зіставлення з іншими більш чи менш аналогічними об’єктами, навіть з інших сфер природи і суспільства. Наприклад, при проектуванні літака за аналог було взято політ птаха. Загальний підхід до дослідження за допомогою методу асоціацій та аналогій полягає в тому, що спочатку задається якийсь символ проблемної ситуації та різні її аспекти. Пізніше члени групи дослідників пропонують інші символи, які асоціюються у них в пам’яті.

Метод колективного блокнота передбачає висунення незалежних ідей кожним експертом у вигляді “блокнота напрацьованих варіантів”. У цьому блокноті він описує кожен варіант опису, дає їм обгрунтування та здійснює їх ранжування. Потім проводять підсумкову оцінку за всіма висунутими ідеями та обгрунтованими варіантами змін. Пізніше експерти віддають свої блокноти координаторові, який на їхній підставі дає узагальнену оцінку.

Метод контрольних запитань полягає у вирішенні аналітичної задачі за допомогою добре підготовленого наперед списку допоміжних запитань, які залежать від специфіки досліджуваного об’єкта та від цілей і завдань аналізу, наприклад, від пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виготовлення виробу відповідають на запитання: чи можна змінити структуру суміші?; чи можна використати замінники?; чи можна зменшити відходи?