7. За терміном використання

Комплексні фактори утворення і вико-ристання резервів

Шляхи реалізації резервів

1

2

Засоби праці

Створення нових виробничих фондів

1. обгрунтування капітальних вкладень;

2. покращання і прискорення проектування і будівництва;

3. комплексне введення і освоєння проектних потужностей.

Вдосконалення використання виробничих площ

1. вдосконалення розміщення виробничих підрозділів;

2. розташування робочих місць відповідно до технологічного циклу;

3. раціональне розміщення устаткування;

4. зниження питомої ваги площ, зайнятих допоміжними службами;

5. впровадження поточного виробництва;

6. технічне переозброєння і реконструкція виробництва.

Оновлення парку устаткування

1. впровадження нових прогресивних моделей верстатів;

2. збільшення питомої ваги прогресивних типів устаткування;

3. організація комплексно механізованих ділянок і ліній;

4. придбання верстатів, які за потужністю та іншими характеристиками найповніше відповідають продукції, що виробляється.

Вдосконалення устаткування

1) модернізація і технічне вдосконалення устаткування.

Вдосконалення планування та обліку використання устаткування

1. підвищення рівня спеціалізації робочих місць;

2. переглід завантаження для кращого використання виробничих потужностей;

3. вдосконалення діючих і впровадження сучасних методів обліку використання устаткування.

Вдосконалення організації допоміж-ного виробництва

1. вдосконалення поточного обслуговування устаткування;

2. раціональна організація транспортного обслуговування;

3. покращання ремонтного обслуговування;

4. чітке забезпечення інструментами;

5. вдосконалення енергетичного господарства.

Зниження простоїв встановленого устат-кування

1. ліквідація аварійності;

2. прискорення демонтажу устаткування для його списання, реалізації і передачі в капітальний ремонт;

3. підвищення змінності устаткування;

4. зниження простоїв устаткування, викликаних низкою трудовою дисципліною і недосконалим обслуговуванням робочого місця.

Наявність невстанов-леного устаткування

1. прискорення монтажу устаткування;

2. використання невстановленого устаткування;

3. прискорення реалізації демонтованого і зайвого для підприємства устаткування;

4. прискорення передачі устаткування в капітальних ремонт і списання устаткування, що вийшло з ладу.

1

2

Предмети праці

Вдосконалення процесу виробництва

1. вдосконалення культури виробництва;

2. використання принципово нових видів технології;

3. впровадження безвідходних методів обробки;

4. підвищення ритмічності виробництва;

5. розробка заводських стандартів, технічних умов на продукцію, орієнтованих на вищі світові досягнення;

6. використання електронно-обчислювальних машин всіх класів.

Вдосконалення конс-трукції виробу і те-хнології виробництва

1. технологічність виробу, що досягається шляхом впровадження принципово нових технологічних рішень;

2. мінімізація габаритів і маси виробів;

3. вдосконалення схемо-техніки;

4. підвищення якості, надійності і довговічності виробів;

5. використання нових матеріалів з наперед заданими властивостями.

Вдосконалення облі-ку і зберігання мате-ріальних цінностей

1. вдосконалення системи і використання прогресивних методів обліку;

2. оптимізація складських запасів;

3. вдосконалення організації зберігання і утилізації інструменту.

Скорочення втрат матеріалів та інструменту

1. дотримання технологічної дисципліни;

2. впровадження систем бездефектного виготовлення деталей і маршрутних систем обліку руху матеріалів;

3. вдосконалення складського господарства;

4. підвищення якості сировини, інструменту і готової продукції;

Використання відходів

1. використання відходів для основного виробництва дрібних деталей і виробництва товарів народного споживання;

2. реалізація відходів за ціною сировини.

Вдосконалення вико-ристання теплових і енергетичних ресурсів

1. використання ресурсозберігаючих технологій;

2. ліквідація втрат при транспортуванні і зберіганні палива, його раціональний вибір;

3. вдосконалення обладнання і експлуатації котельних установок;

4. використання вторинних енергоресурсів;

5. ліквідація втрат електроенергії при передачі.

Вдосконалення якос-ті інструменту (основ-ного, допоміжного, вимірювального)

1. підвищення міцності, стійкості і надійності інструменту;

2. вибір металу, використання нових високоміцних матеріалів для виготовлення ріжучої частини інструменту;

3. вдосконалення і спрощення технологій виготовлення інструменту.

Вдосконалення екс-плуатації інструменту (основного, допоміж-ного, вимірюваль-ного)

1. оптимізація режиму роботи;

2. використання інструменту за призначенням;

3. економічне обгрунтування необхідності відновлення інструменту;

4. зберігання інструменту при оптимальних умовах.

1

2

Жива праця

Вдосконалення умов праці

1. покращання санітарно-гігієнічних (освітлення, загазованість, шум, вібрація, запиленість, температура) і фізіологічних (раціоналізація режиму праці і відпочинку, зниження інтенсивності ручної праці, виробнича гімнастика) умов праці;

2. покращання психологічного клімату в колективі( в т.ч. естетика робочого місця, інтер’єр, моральне стимулювання, створення зон психологічного відпочинку;

Вдосконалення орга-нізації робочого місця

1. забезпечення робочого місця необхідним інструментом і оснащенням;

2. зручне розміщення працюючого відносно верстата;

3. оснащення робочого місця приладами і пристосуваннями, що забезпечує безпечні умови праці і найбільшу зручність робочих рухів;

4. зручне розміщення інструментів, предметів праці, засобів транспортування готових виробів.

Вдосконалення обслуговування робочого місця

1. перенесення роботи допоміжних служб на 20 – 30 хв. раніше, ніж основних, а складальних на 20 – 30 хв. пізніше, ніж цехів, що випускають для них напівфабрикати;

2. приймання і здача верстатів на ходу, наладка їх в неробочий час;

3. впровадження системи планово-профілактичних ремонтів в неробочий час;

4. забезпечення чіткого диспетчерського зв’язку робочих місць з ремонтним і обслуговуючим персоналом;

5. організація централізованої доставки на робочі місця перед зміною всіх необхідних матеріалів, інструментів;

6. визначення оптимальної чисельності працюючих.

Вдосконалення спе-ціалізації і кооперації праці

1. поглиблення спеціалізації;

2. раціональних розподіл праці на основну і допоміжну, а праці основних робітників за видами і кваліфікацією робіт

3. скорочення кількості допоміжних робітників, які припадають на одного основного;

4. організація поєднання основної і додаткової професій, а також основної і суміжної;

5. передача частини функцій з міжремонтного обслуговування і наладки основним робітникам.

Вдосконалення нор-мування праці

1. підвищення питомої ваги технічно обгрунтованих норм в загальній їх кількості;

2. своєчасна зміна норм при зміні організаційно-технічних умов праці;

3. вдосконалення дослідно-статистичних норм;

4. розробка норм на почасові роботи;

5. правильна тарифікація робіт;

використання сучасних економіко-математичних методів для нормування.

1

2

Вдосконалення матеріального і морального стимулювання

1. дотримання тарифної дисципліни, правильності доплат, виплат, оплат відпусток і відряджень;

2. раціональне використання відрядної і почасової системи оплати, преміальних систем, що стимулюють кожного робітника відповідно до якості його праці;

3. вдосконалення моральних стимулів.

Зміцнення трудо-вої дисципліни

1. посилення моральної і матеріальної відповідальності за прогули;

2. посилення контролю за внутрішньозмінними простоями робітників через недисциплінованість, посилення відповідальності кожного;

3. зменшення часу відпусток за дозволом адміністрації і часу відволікань на виконання громадських доручень в робочий час.

Зниження захво-рюваності і травматизму

1. вдосконалення заходів із забезпечення дотримання норм і правил техніки безпеки і виробничої санітарії;

2. вдосконалення профілактичних захворювань.

Вдосконалення використання кадрів

1. прийом на роботу робітників зі спеціальною освітою;

2. комплектування виробничих колективів з врахуванням психологічних особливостей робітників;

3. введення професійного відбору і професійної орієнтації робітників;

4. контроль і профілактика трудової дисципліни;

5. створення можливості підвищення кваліфікації, освіти і перспектив росту;

6. задоволення культурно-побутових потреб трудящих;

7. створення сприятливих умов для виконання робіт і можливості отримання іншої спеціальності;

8. забезпечення чіткого матеріального стимулювання;

9. використання робітників відповідно до їх кваліфікації;

10. підготовка робітників дефіцитних спеціальностей із числа робітників, які звільняються від важкої праці, і робітників, спеціальність яких зникає;

11. ліквідація понадурочних робіт.